ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
26.07.06р. | Справа № А23/177 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський ремонтний заводелектротранспорту", м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача Меркулова Т.О. дов. від 11.07.06 №11/07/06-2 головний бухгалтер
Від позивача Жукова А.М. дов. від 11.07.06 №11/07/06-1 ю/к
Від відповідача Овчаренко О.В. дов. від 07.12.05 №23864/9/10-016 держподатковий інспектор юр.відділу
Від відповідача Снєгірьова Л.П. дов. від 13.06.06 №9765/9/10-016 головний держподатковий ревізор-інспектор
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем заявлений позов про зобов'язання відповідача внести зміни до картки обліку особового рахунку позивача шляхом виключення суми заборгованості-пені в розмірі 14380,00 грн., оскільки вона є погашеною відповідно до ухвали суду від 14.10.03 у справі №Б26/91/03 та згідно ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
12.07.06 позивачем подано письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить зобов'язати відповідача внести зміни до картки обліку особового рахунку позивача шляхом виключення суми заборгованості-пені з податку на додану вартість в розмірі 14380,94 грн., оскільки вона є погашеною відповідно до ухвали суду від 14.10.03 у справі №Б26/91/03 та згідно ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
визнати недійсним податкове повідомлення №104650046737302 від 28.04.06, в якому міститься інформація про самостійний розподіл відповідачем сплаченої позивачем суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2006 року, та суму, спрямовану на погашення частини суми узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість за березень 2006 року, на суму, спрямовану на часткове погашення пені з податку на додану вартість в сумі 14380,94 грн., оскільки вона є погашеною відповідно до ухвали суду від 14.10.03 у справі №Б26/91/03 та згідно ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 19.06.06 №0006521502/0/10152/10/15-240, згідно якого до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 141,71 грн. за прострочення сплати зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2006 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно після припинення провадження у справі про банкрутство №Б26/91/03 у зв’язку з відновленням платоспроможності позивача обліковує на картці особового рахунку позивача пеню, яка нарахована до порушення провадження у справі про банкрутство, не включена до реєстру вимог кредиторів і вважається погашеною за законом. Також відповідач самостійно спрямував сплачену позивачем суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за березень 2006 року для погашення цієї пені.
В результаті проведеної перевірки з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за березень 2006 року відповідач, самостійно спрямувавши частину сплаченої суми узгодженого податкового зобов’язання за цей період на погашення спірної пені, зробив висновок про прострочку сплати суми узгодженого податкового зобов'язання, внаслідок чого нарахував штраф в порядку пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", про що виніс податкове повідомлення-рішення від 19.06.06 №0006521502/0/10152/10/15-240.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що податкове повідомлення №104650046737302 від 28.04.06 надіслано позивачеві у відповідності з Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України № 290, оскільки по картці особового рахунку позивача рахувалась пеня на суму 16669,20 грн., яка була нарахована на суму податкового боргу з податку на додану вартість 04.07.03. Оскільки підприємством було сплачено 2288,26 грн., розмір пені зменшився до 14380,94 грн.
В межах справи про банкрутство позивача №Б26/91/03 відповідачем до суду направлялось клопотання 22.02.06, в якому повідомлено, що за підприємством рахується пеня по податку на додану вартість в сумі 14380,94 грн., у зв’язку з чим відповідач не погодився з затвердженням звіту керуючого санацією.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач –Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровський ремонтний завод електротранспорту" взятий на облік платника податків державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська (відповідачем).
В особовому рахунку платника податку-позивача з податку на додану вартість станом на 01.01.06 рахується пеня по цьому податку в сумі 14380,94 грн.
Порядок нарахування пені на суму податкового боргу регулюється ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.03 № 290.
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.
За правилами, визначеними пп.16.3.3 п.16.3 ст. 16 зазначеного закону при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо.
Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).
При цьому згідно п.3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21.06.01 № 253, повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів.
Згідно п.3.8 Інструкції у випадку, зазначеному у пункті 3.7 цієї Інструкції, сума, що спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється структурним підрозділом адміністрування облікових показників та звітності податкового органу в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.
У відповідності з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.05 № 276, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби відкриваються особові рахунки за кожним платником податків та кожним видом платежу, які повинні сплачуватись таким платником.
У картках особових рахунків платників податків відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків, стан розрахунків платника з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов’язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).
Як вбачається з карток особового рахунку позивача з податку на додану вартість, пеня з податку на додану вартість виникла у позивача з червня 2001 року в сумі 787,65 грн., нарахована в порядку ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Сума 787,65 грн. сплачена позивачем платіжним дорученням № 12 від 10.01.02.
Станом на 31.12.02 за даними карток особового рахунку позивача з податку на додану вартість розмір пені складав суму 1195,84 грн., тоді як станом на 01.01.03 в картці особового рахунку позивача значиться пеня вже в розмірі 14136,72 грн., підстави виникнення якої відповідачем не визначені. Станом на 04.07.03 по картці особового рахунку позивача рахувалась пеня на суму 16669,20 грн., яка була нарахована на суму податкового боргу з податку на додану вартість 04.07.03.
На кінець періоду –31.12.03, а також станом на 30.12.04 розмір пені складав 16669,20 грн.
Оскільки 15.06.05 позивачем платіжним дорученням № 38 сплачена сума 2288,26 грн. в погашення пені з податку на додану вартість, за обліком відповідача пеня на 01.06.06 склала суму 14380,94 грн.
18.04.06 позивачем до податкового органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2006 року (вх.№13439) з самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 13840,00 грн., терміном сплати у відповідності з п.п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 03.05.06.
Сума 13840,00 грн. позивачем перерахована 28.04.06 платіжним дорученням № 88.
Керуючись нормами пп.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідач суму 13840,00 грн. розподілив на часткове погашення пені –1417,08 грн., решту суми зарахував в погашення податкового зобов’язання –12422,92 грн. за березень 2006 року., у зв’язку з чим за даними особового рахунку позивача у останнього вникла недоїмка з податку на додану вартість в сумі 1417,08 грн.
19.05.06 позивачем подана податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2006 року (вх.№23166) з самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 10820,00 грн., строком сплати - 30.05.06.
29.05.06 платіжним дорученням № 46 позивачем перерахована сума 10820,00 грн., із якої сума 1417,08 грн. зарахована в погашення недоїмки 1417,08 грн. та часткове погашення пені, внаслідок чого за обліком відповідача виникла недоїмка по декларації за квітень 2006 року в сумі 1428,59 грн.
19.06.06 відповідачем проведена перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість підприємством-позивачем, за результатами якої складений акт № 913/152/03326972/ДСК, яким встановлено, що позивачем несвоєчасно плачений податок на додану вартість за березень 2006 року: граничний термін сплати податкового зобов'язання - 03.05.06, фактичне погашення – сплата недоїмки 1417,08 грн. –29.05.06, в результаті чого кількість днів затримки становила а розрахунком відповідача 26.
Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 141,71 грн., про що складено податкове повідомлення-рішення від 19.06.06 №0006521502/0/10152/10/15-240.
Суд вважає такі дії відповідача неправомірними, такими, що суперечать нормам діючого законодавства.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.03 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Дніпропетровський ремонтний завод електротранспорту" № Б29/91/03, якою одночасно введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, який поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до подання заяви про порушення справи про банкрутство.
29.07.03 в газеті „Урядовий кур’єр” № 139 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство щодо позивача, про що зазначено в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.03 у справі № Б29/91/03.
Ухвала від 14.10.03 у справі № Б29/91/03 прийнята за результатами попереднього засідання, відповідно до якої затверджений реєстр кредиторів, до числа яких увійшов відповідач з вимогами на суму 193077,26 грн. –основний борг, 84228,93 грн. –пеня, в тому числі з пені по податку на додану вартість в сумі, визначеної відповідачем, - 2288,26 грн. Оскільки за даними облікової картки позивача пеня з податку на додану вартість станом на 04.07.03 складала суму 16669,20 грн., різниця в сумі 14380,94 грн. до затверджених судом вимог відповідача як кредитора в межах справи № Б29/91/03 не увійшла.
В цій же ухвалі суду від 14.10.03 № Б29/91/03 згідно ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними.
Відповідно до ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитори за вимогами, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
При цьому факт заборгованості кредиторів має бути підтверджений відповідними документами. Як зазначено в ч.15 ст.11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, після опублікування оголошення про порушення провадження справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов’язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів, підпадають під категорію осіб, які можуть у порядку, передбаченому у вказаному Законі, виступати кредиторами у справах про банкрутство та заявляти відповідні грошові вимоги, користуватися правом, встановленим ст.11 зазначеного Закону щодо подачі заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із ст.14 цього Закону незалежно від настання строку виконання зобов’язань.
На підставі п.2 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр кредиторів. Зазначений строк є граничним та поновленню не підлягає.
Оскільки податкова інспекція, вимоги якої виникли до порушення провадження у справі про банкрутство підприємства-позивача, належним чином свої вимоги в сумі 14380,94 грн. не заявила, вони в силу ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.03 № Б29/91/03 вважаються погашеними.
Згідно норм Закону України „Про державну податкову службу в Україні” на органи державної податкової служби покладений контроль за своєчасністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків.
Облік, контроль і складення звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби у відповідності з п.1.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.05 № 276, з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби відкриваються особові рахунки за кожним платником податків та кожним видом платежу, які повинні сплачуватись таким платником.
Саме на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків засобами програмного забезпечення формуються податкові вимоги на суми податкового боргу та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо (п.11.3 Інструкції).
Зазначене свідчить про наявність такого способу захисту порушеного права позивача як зобов’язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку платника податків.
Виходячи з вищенаведеного, приймаючи до уваги, що позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, в картці особового рахунку по податку на додану вартість відповідачем неправомірно відображена пеня в розмірі в розмірі 14380,94 грн., суд вважає, що вимоги позивача щодо внесення змін до картки особового рахунку підлягають задоволенню.
Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.06.06 №0006521502/0/10152/10/15-240, згідно якого до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 141,71 грн. за прострочення сплати зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2006 року, оскільки таке нарахування зумовлено діями відповідача щодо розподілу перерахованих позивачем сум на погашення пені, неправомірно відображеної в картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість.
В частині вимог про визнання недійсним податкового повідомлення №104650046737302 від 28.04.06, в якому міститься інформація про самостійний розподіл відповідачем сплаченої позивачем суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2006 року, на суму, спрямовану на погашення частини суми узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість за березень 2006 року, та суму, спрямовану на часткове погашення пені з податку на додану вартість в сумі 14380,94 грн., суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Пунктом 6 Розділу VІІ Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів господарські суди вирішують за правилами Кодексу адміністративного судочинства України ті адміністративні справи, які підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року.
Підвідомчість –це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, якщо ці акти не відповідають законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій.
При цьому під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів –офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб’єктів цих відносин.
Податкове повідомлення №104650046737302 від 28.04.06, складене відповідачем в порядку пп.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", є лише носієм інформації про суми розподілу сплачених коштів, не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення в розумінні ст.17 КАС України, акту - в розумінні ст.12 ГПК України, внаслідок чого не може бути оскаржений в господарському суді в порядку адміністративного судочинства.
Розгляд таких справ віднесений до юрисдикції місцевих загальних судів.
Керуючись ст.94, п.1 ч.1 ст.157, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська внести зміни до картки особового рахунку - Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський ремонтний завод електротранспорту", м. Дніпропетровськ, шляхом виключення суми заборгованості –пені з податку на додану вартість в розмірі 14380,94 грн.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 19.06.06 №0006521502/0/10152/10/15-240.
Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський ремонтний завод електротранспорту", м. Дніпропетровськ, –1,70 грн. судового збору.
Видати виконавчий лист.
В решті позову провадження в адміністративній справі закрити.
Дана постанова набирає законної сили відповідно до порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | І.Ю. Добродняк |
| 04.08.06 |
|
|