ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПЕРЕДАЧУ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ ЗА ПІДСУДНІСТЮ

11 січня 2020 року Справа № 336/4666/19 Провадження №ЗП/280/4/20 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Новікова І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду за підсудністю з Шевченківського районного суду м.Запоріжжя надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2019 ВП №59212548.

Відповідно до приписів частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя дослідивши матеріали адміністративного позову дійшов висновку, що справа не підсудна Запорізькому окружному адміністративному суду та підлягає передачі за підсудністю до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 згаданої Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Судом встановлено, що Шевченківський районним суд м.Запоріжжя в ухвалі від 30.09.2019 дійшов висновку про те, що дана адміністративна справа підсудна окружному адміністративному суду, з огляду на розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, яка визначена у статті 20 КАС України.

Разом з тим, під час передачі адміністративної справи до Запорізького окружного адміністративного суду, місцевим судом не було враховано те, що позивачем у вищевказаній позовній заяві фактично оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2019 ВП №59212548, яка винесена з примусового виконання постанови Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 08.01.2019 у справі №331/5842/18 (провадження №3/331/11/2019), якою на позивача накладено штраф за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Разом з тим, суд звертає увагу особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, врегульовано приписами статті 287 КАС України, а не статті 20 КАС України, як зазначено місцевим судом.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як встановлено з матеріалів адміністративного позову, позивачем як боржником у виконавчому провадженні оскаржується постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, яка прийнята на підставі постанови Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 08.01.2019 у справі №331/5842/18 (провадження №3/331/11/2019), яка винесена місцевим судом, як адміністративним.

Суд зазначає, що в даному випадку частиною 5 статті 287 КАС України встановлено інший (спеціальний) порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, а саме визначено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто, в даному випадку позивач має право оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження до місцевого суду, як адміністративного, на підставі рішення якого було відкрито виконавче провадження, а саме до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя, що свідчить про непідсудність зазначеного спору Запорізькому окружному адміністративному суду.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При прийнятті судового рішення про передачу справи за підсудністю судом враховано практику Верховного Суду, яка викладена в постанові суду від 06.06.2018 у справі №823/275/17.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 8 статті 29 КАС України визначено, що передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст.19, 20, 29, 241, 242, 248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови, передати за підсудністю до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя (69063, місто Запоріжжя, вулиця Олександрівська, будинок № 6).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Суддя І.В. Новікова