13.01.20

22-ц/812/120/20

Провадження № 22-ц/812/120/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року м. Миколаїв

Справа № 489/1333/18

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Шаманської Н.О.,

суддів: Данилової О.О., Коломієць В.В.

із секретарем судового засідання - Лівшенко О.С.,

переглянувши цивільну справу без повідомлення учасників справи

за заявою

ОСОБА_1

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2

до

ОСОБА_1

про визнання зобов`язання за договором позики припиненим, визнання іпотеки такою, що припинена та виключення записів про реєстрацію обтяження

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_4

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва, постановлену суддею Рум`янцевою Н.О. 26 листопада 2019 року в приміщенні цього ж суду, повний текст ухвали складено 26 листопада 2019 року

у с т а н о в и в:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 серпня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання зобов`язання за договором позики припиненим, визнання іпотеки такою, що припинена та виключення записів про реєстрацію обтяження у зв`язку з нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначав, що вищезазначеним рішенням суду, яке набрало законної сили 17 жовтня 2018 року, задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 . Підставами для задоволення позовних вимог стало рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 27 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 . Вказаним рішенням було визначено залишок загальної заборгованості за договором позики від 6 листопада 2010 року у розмірі 22 485 грн. 44 коп., яка 20 грудня 2017 року була сплачена позичальником в повному обсязі, шляхом внесення на депозитний рахунок для передачі ОСОБА_1 , що і стало підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

В подальшому, постановою Верховного Суду від 23 січня 2019 року рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 27 листопада 2017 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Посилаючись на те, що рішення, яке було підставою для задоволення вимог позивача у справі було скасовано, та керуючись положеннями п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, заявник просив задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 серпня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визнання зобов`язання за договором позики припиненим, визнання іпотеки такою, що припинена та виключення записів про реєстрацію обтяження та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2019 року зупинено провадження у справі до розгляду Верховним Судом касаційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 6 березня 2019 року про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Не погодившись з ухвалою суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на відсутність підстав для зупинення провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а також безпідставне намагання суду зібрати нові докази, просила скасувати ухвалу суду, а справу направити до Ленінського районного суду м. Миколаєва для продовження розгляду у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 та треті особи на стороні позивача - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Відзив вмотивований тим, що при розгляді справи, рішення у якій заявник просить переглянути за нововиявленими обставина, ОСОБА_1 не заперечував проти того, що зобов`язання ОСОБА_2 за договором позики припиненні. Крім того, позивач та треті особи зазначали, що відсутність судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки перешкоджає розгляду дійсної заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки саме воно було підставою для звернення позивача з таким позовом, цим рішенням було визначено суму заборгованості, яку сплатив позивач, у зв`язку з чим і було задоволено позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені, зокрема, в пункті 14 частини першої ст. 353 ЦПК України (зупинення провадження у справі), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або

залишити позов без розгляду.

Таким чином, у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, суд одночасно вирішує питання про скасування відповідного судового рішення та ухвалює нове чи змінює рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 27 листопада 2017 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження. Ухвалюючи рішення, суд встановив загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 22485 грн. 44 коп., яку ОСОБА_2 вподальшому вніс на депозитний рахунок для передачі ОСОБА_1 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 серпня 2018 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . Визнано зобов`язання ОСОБА_2 , які виникли на підставі договору позики б/н від 6 листопада 2010 року та договір іпотеки б/н від 6 листопада 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Савченко І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2024 (реєстраційний номер обтяження, згідно відомостей з Державного реєстру іпотек № 10455644), укладеному в забезпечення зобов`язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики від 6 листопада 2010 року припиненими.

При винесенні вказаного рішення, Ленінський районний суд м. Миколаєва на підставі рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 27 листопада 2017 року, яким було встановлено розмір заборгованості за договором позики, задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 та визнав зобов`язання за договором позики припиненими.

Постановою Верховного Суду від 23 січня 2019 року рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 27 листопада 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Отже, рішення яке стало підставою для задоволення позову ОСОБА_2 скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 6 березня 2019 року зупинено апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження до набрання законної сили рішення суду за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 серпня 2018 року, ухваленого у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання зобов`язання за договором позики припиненим, визнання іпотеки такою, що припинена та виключення записів про реєстрацію обтяження.

Ухвалою Верховного Суду від 1 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 489/6514/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

До теперішнього часу рішення стосовно касаційної скарги не ухвалено.

Зупиняючи провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставини до розгляду Верховним Судом вищезазначеної касаційної скарги на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 6 березня 2019 року по цивільній справі №489/6514/16-ц про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність судового рішення по вищезазначеній цивільній справі перешкоджає розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки саме цим рішенням було визначено розмір заборгованості, яку сплатив позивач та яке стало підставою для задоволення позову ОСОБА_2 .

Отже, підставою для зупинення провадження у справі став факт розгляду Верховним Судом касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду про зупинення провадження у іншій справі.

Проте з такими висновками суду повністю погодитись не можна.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Зупинення провадження у справі не повинно призводити до затягування розгляду справи.

Разом з цим, суд першої інстанції зупинив провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 серпня 2018 року за нововиявленими обставини до розгляду Верховним Судом касаційної скарги на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 6 березня 2019 року про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто до вирішення касаційним судом процесуального питання щодо правильності зупинення провадження у справі, в процесі розгляду якого фактично не може бути вирішено питання щодо розміру заборгованості за договором позики.

Отже, суд першої інстанції у порушення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, зазначивши конкретну касаційну скаргу, яка знаходиться на розгляді у Верховному Суд, до розгляду якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував характер питання, яке знаходиться на вирішенні у Верховному Суді та дійшов помилкового висновку про те, що саме розгляд касаційної скарги на ухвалу про зупинення провадження у справі перешкоджає розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 серпня 2018 року за нововиявленими обставинами, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367,379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: О.О. Данилова

В.В. Коломієць

Повний текст постанови складено 14 січня 2020 року.