Ухвала

14 січня 2020 року

м. Київ

справа № 127/19843/19

провадження № 61-619ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня

2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 листопада

2019 року у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 06 липня 2012 року в розмірі 127 384,59 грн, з яких 11 291,55 грн - заборгованість за кредитом, 116 093,04 грн - заборгованість за процентах за користування кредитом за період з 06 липня 2012 року по 02 липня 2017 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня

2019 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06 липня 2012 року у розмірі 11 291,55 грн, у задоволені решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 листопада 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2019 року залишено без змін.

08 січня 2020 року засобами поштового зв`язку представник

АТ КБ «ПриватБанк» Крилова О. Л. подала касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 листопада 2019 року у цивільній справі № 127/19843/19, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувані судові рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів за кредитним договором та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку в наведеній частині задовольнити.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно із пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом

на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Ціна позову у справі № 127/19843/19 становить 127 384,59 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020 року (2 102 грн х 100 = 210 200 грн).

Таким чином справа № 127/19843/19 є малозначною в силу вимог закону

(пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України), незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої або апеляційної інстанції.

Належність справи № 127/19843/19 до категорії малозначних для її учасників було передбачуваним.

АТ КБ «ПриватБанк» посилалося на наявність підстав передбачених підпунктами а), б) та в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України для касаційного оскарження судових рішень у малозначній справі.

Зокрема банк вважав, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки викладені в оскаржуваних судових рішеннях висновки не узгоджуються з правовими висновками суду касаційної інстанції, оскільки викладені у оскаржених рішеннях висновки не узгоджуються із висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 755/2720/16-ц та від 28 березня 2019 року у справі № 428/2873/17,

від 19 вересня 2019 року у справі № 127/7543/17 та від 08 липня 2019 року у справі № 923/760/18.

Також АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що справа має виняткове значення для банку, оскільки одним із основних видів його діяльності є кредитування фізичних та юридичних осіб, а також залучення грошових коштів фізичних і юридичних осіб. Невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором відносно своєчасності повернення наданих йому банком кредитних коштів, тягне загрозу повернення банком залучених коштів вкладникам та ставить під загрозу репутацію банка, що перешкоджає стабільній роботі банку, обмежує права та порушує його майнові інтереси, що є для банку важливим.

Крім того банк вважав, що буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Натомість Верховним Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що касаційна скарга позивача у справі № 127/19843/19 про стягнення із фізичної особи заборгованості за кредитним договором в сумі 127 384,59 грнстосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу чи банк буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Доводи касаційної скарги переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Незгода позивача із оскаржуваними судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

АТ КБ «ПриватБанк» реалізувало своє право на апеляційний перегляд справи № 127/19843/19.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia).

Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо неприйнятності заяви № 26293/18 від 9 жовтня 2018 року у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine) зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; віднесення справи до категорії малозначних було передбачуваним; справа розглянута судами двох інстанцій які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судом не встановлена, тому відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у цивільній справі № 127/19843/19 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду

від 27 листопада 2019 року у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Шипович