Постанова

Іменем України

09 січня 2020 року

м. Київ

справа № 755/15846/15-ц

провадження № 61-11680св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач -об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року у складі судді Гончарука В. П. та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у складі колегії судді: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2» (далі - ОСББ «Тичини - 16/2») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тичини - 16/2» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 34 521,73 грн, інфляційних втрат у розмірі 22 059,98 грн та 3 % річних у розмірі 2 929,20 грн за період з 01 квітня 2013 року до 12 липня 2017 року, а всього стягнути заборгованість в розмірі 59 510,92 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачу на праві приватної власності належить нежиле приміщення № 7 - медичний заклад, загальною площею 352,80 м. кв., за адресою: АДРЕСА_1 .

01 вересня 2006 року між ОСББ «Тичини-16/2» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання житлово-комунальних послуг та обслуговування.

Балансоутримувачем багатоквартирного житлового будинку є ОСББ «Тичини -16/2».

Відповідач не сплачує заборґованість за житлово-комунальні послуги, що послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тичини - 16/2» заборгованість за житлово - комунальні послуги з врахуванням інфляційних витрат та 3 % річних в розмірі 42 396,12 грн. та судові витрати в розмірі 1 757,66 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не сплачуються своєчасно грошові кошти за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення по офісу АДРЕСА_2 , загальна площа 350,3 кв. м. власником якого є відповідач. Після проведення розрахунків судом сума збитків, щодо подвійної ставки НБУ становить: інфляційні втрати у розмірі 5 788,99 грн. та 3 % річних у розмірі 1 378,40 грн за період з 01 квітня 2013 року до 12 липня 2017 року.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСББ «Тичини-16/2» задоволено.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тичини-16/2» інфляційні втрати в сумі 22 059,98 грн, 3 % річних в сумі 2 929,20 грн. В частині стягнення заборгованості в сумі 34 521,73 грн та стягнення судового збору в сумі 1 757,66 грн залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тичини-16/2» судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 635,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обмеження стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» поширюється лише на грошові зобов`язання підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності й господарювання та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності. Тому до стягнення з відповідача ОСОБА_1 підлягає за період з 01 квітня 2013 року по 12 липня 2017 року 3 % річних у розмірі 2 929,20 грн та інфляційні втрати у розмірі 22 059,98 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди не звернули уваги, що відомості викладені в довідці відповідача про заборгованість не підтверджені письмовими доказами. Позивач у довідці ОСББ «Тичини 16/2» від 12 липня 2017 року про розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по оплаті за житлово-комунальні послуги та обслуговування будинку АДРЕСА_3 і прибудинкової території вказаного будинку застосовує тарифи, які в судовому порядку визнані нечинними і такими, що не підлягають застосуванню. Суди проігнорували той факт, що ОСОБА_3 , звертаючись до суду з даним позовом від імені об`єднання не мав повноважень на це.

Позиція інших учасників справи

25 липня 2019 року представник ОСББ «Тичини-16/2» Золотопуп С. В. подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року та на постанову Апеляційного суду від 06 червня 2019 року та вирішити питання про стягнення судового збору та витрат по оплаті за професійну правничу допомогу.

30 липня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заперечення на відзив, в якому зазначає, що повністю заперечує аргументи та доводи наведені позивачем у відзиві.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито провадження у справі № 755/15846/15-ц , яка є малозначною у силу вимог закону, оскільки касаційна скарга може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справу витребувано із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року зупинено виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2019 року зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

У липні 2019 року матеріали цивільної справи № 755/15846/15-ц надійшли до Верховного Суду.

15 липня 2019 року матеріали цивільної справи передані доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Судами встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежиле приміщення № 7 - медичний заклад, загальною площею 352,80 кв м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Балансоутримувачем багатоквартирного житлового будинку є ОСББ «Тичини -16/2», що підтверджується протоколом загальних зборів членів ОСББ «Тичини -16/2» про прийняття будинку на баланс. Розміри обов`язкових щомісячних та розміри цільових внесків співвласників будинку на утримання будинку та прибудинкової території затверджені рішеннями загальних зборів.

01 вересня 2006 року між ОСББ «Тичини -16/2» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання житлово-комунальних послуг та обслуговування.

Відповідно до пункту 1.5 Договору відповідач, як споживач, зобов`язувалася своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами. Умовами пункту 3.2 Договору передбачено, що зміни тарифів впроваджуються згідно рішення державних органів і загальних зборів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що«в статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати».

Загальними зборами ОСББ « Тичини -16/2» було встановлено тарифи, на підставі яких нараховувалась заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 квітня 2013 по 12 липня 2017 року.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Заборгованість за утримання будинку і прибудинкової території, за житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 , власника офісу АДРЕСА_2 , загальна площа 350,3 кв. м. за період з 01 квітня 2013 по 12 липня 2017 року становить 34 521, 73 грн.

Оскільки відповідач отримувала надані послуги, які своєчасно не оплачувала, то порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Доводи касаційної скарги про те, що нарахування проводилось на підставі тарифів, які визнані нечинними безпідставні.

На підставі частини третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» видатки на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та договором про їх використання.

За змістом пункту 8.1 Статуту ОСББ «Тичини - 16/2» для забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території об`єднання щорічно складає і затверджує на загальних зборах кошторис, в якому передбачають статті витрат; пункт 6.2.3 - член об`єднання зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату комунальних послуг, вносити платежі на розрахунковий рахунок об`єднання в розмірі, встановленому загальними зборами, з урахуванням реальних витрат.

Нарахування заборгованості за надані послуги відповідачу проводилось на підставі кошторисів, затверджених рішеннями, прийнятими на загальних зборах № 17 від 14 квітня 2013 року, № 18 від 01 лютого 2014 року, № 19 від 24 травня 2014 року, які у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що 07 грудня 2015 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у цивільній справі № 755/21678/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Тичини 16/2» про визнання загальних зборів від 14 квітня 2013 року та рішень, що були прийняті на вказаних зборах, недійсними.

14 листопада 2018 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини-16/2» про визнання загальних зборів недійсними відмовлено.

10 грудня 2015 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у цивільній справі № 755/21681/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСББ «Тичини 16/2» про визнання загальних зборів від 14 квітня 2013 року та рішень, що були прийняті на вказаних зборах, недійсними.

23 грудня 2015 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у цивільній справі № 755/21679/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСББ «Тичини 16/2» про визнання загальних зборів від 14 квітня 2013 року та рішень, що були прийняті на вказаних зборах, недійсними.

15 січня 2016 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у цивільній справі № 755/799/16-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСББ «Тичини 16/2» про визнання загальних зборів від 01 лютого 2014 року та рішень, що були прийняті на вказаних зборах, недійсними.

29 березня 2016 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у цивільній справі № 755/3561/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСББ «Тичини 16/2» про визнання загальних зборів від 01 лютого 2014 року та рішень, що були прийняті на вказаних зборах, недійсними.

29 квітня 2016 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у цивільній справі № 755/7166/16-ц за позовом ОСОБА_7 до ОСББ «Тичини 16/2» про визнання дій ОСББ неправомірними у зв`язку з використанням коштів співвласників в 2015 - квітні 2016 року без затвердженого загальними зборами кошторису.

04 січня 2017 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у цивільній справі № 755/87/17-ц за позовом ОСОБА_8 до ОСББ «Тичини 16/2» про визнання дій ОСББ неправомірними у зв`язку із розтратою коштів співвласників в 2013 - 2016 роках та про стягнення коштів в сумі 1010,99 грн внесених співвласником ОСОБА_8 в 2013 році до Фонду РіО вказаного об`єднання відповідно рішень загальних зборів від 14 квітня 2013 року про проведення капітального ремонту.

Цивільні справи не розглянути, судові рішення не ухвалені.

18 жовтня 2016 року Апеляційний суд міста Києва ухвалив рішення у справі (провадження №22-ц/796/7424/2016) за позовом ОСББ «Тичина 16/2» до ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, яким рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми і витрат на правову допомогу скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСББ «Тичини 16/2» за прострочення виконання грошового зобов`язання з 01 квітня 2012 року по 01 травня 2015 року інфляційні втрати в сумі 1714,12 грн та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 112,95 грн, судовий збір в розмірі 267,96 грн і витрати на правову допомогу в сумі 2 000 грн, а всього 2095,03 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

13 лютого 2017 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 755/17376/15-ц, яким у задоволенні позову ОСББ «Тичини 16/2» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг відмовлено.

Доводи касаційної скарги щодо наявності в провадженні Дніпровського районного суду міста Києва інших цивільних справ за позовними заявами кількох співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , які не беруть участь у цій справі, про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2» не можна вважати належними підставами касаційного оскарження оспорюваних судових рішень у цій справі, оскільки їх розгляд не завершений, судами не прийнято рішень, які б набули законної сили.

Доводи касаційної скарги щодо оцінки доказів у інших цивільних справах, що перебувають в провадженні Дніпровського районного суду міста Києва за позовними заявами кількох співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , які не беруть участь у цій справі, про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ «Тичини 16/2» не можна вважати належними підставами касаційного оскарження оспорюваних судових рішень у цій справі, оскільки їх розгляд не завершений, судами не прийнято рішень, які б набули законної сили.

Крім того, є необгрунтованими і посилання в касаційній скарзі на висновки мотивувальної частини рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року у справі № 755/21678/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Тичини 16/2» про визнання недійсними загальних звітних зборів ОСББ «Тичини 16/2», оскільки суд повністю відмовив ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог, і це рішення ОСОБА_1 не оскаржувалося і набрало законної сили.

Посилання в касаційній скарзі на те, що ОСОБА_3 не має повноважень виступати від імені ОСББ «Тичини - 16/2» спростовуються матеріалами справи.

Відомості щодо ОСОБА_3 як керівника даної юридичної особи зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За змістом пункту тринадцятого частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вЄдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої та другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року зупинено виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2019 року зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

Оскільки касаційна скарга не підлягає задоволенню, виконання судових рішень слід поновити.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року в нескасованій частині та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року в нескасованій частині та постанови Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук