№ 4-1/10               Копія:      

        П О С Т А Н О В А

                                                               І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

01 лютого 2010 року                                                                                                               м. Рівне

Військовий місцевий суд Рівненського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у складі:

головуючого – підполковника юстиції Сахна Р.І.,

при секретареві – Якимчук Ю.П.,

з участю заявника ОСОБА_2, старшого помічника військового прокурора Луцького гарнізону майора юстиції Штефуся С.М., ОСОБА_4 та його представника - адвоката ОСОБА_5, розглянувши скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 на постанову помічника військового прокурора Луцького гарнізону старшого лейтенанта юстиції Завістовського Б.В. від 27 жовтня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно  колишнього сержанта військової служби за контрактом Луцького прикордонного загону ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, -  

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2009 року помічник військового прокурора Луцького гарнізону старший лейтенант юстиції Завістовський Б.В. виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно сержанта військової служби за контрактом Луцького прикордонного загону ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України.  

            12 січня 2010 року з Луцького міськрайонного суду за підсудністю до військового місцевого суду Рівненського гарнізону надійшла скарга громадянина ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 на вищевказану постанову  від 27 жовтня 2009 року, в якій він просить її скасувати, як незаконну, та направити матеріали для додаткової перевірки до військової прокуратури Луцького гарнізону.  

В обґрунтування своєї скарги скаржник посилається на те, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 27 жовтня 2009 року винесена в порушення вимог чинного законодавства. Зокрема, на думку скаржника, наїзд на пішохода, який стався 19 червня 2009 року у с. Литовеж Іванничівського району Волинської області, був з вини водія транспортного засобу ОСОБА_4, а тому підстав для закриття кримінальної справи за фактом скоєння ДТП,  за ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України, не було.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав вимоги скарги, просив її задовольнити та наполягав на скасуванні постанови від 27 жовтня 2009 року. При цьому, він пояснив, що 19 червня 2009 року біля 12 години 25 хвилин  ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 88 км. автодороги Ковель-Жовква у населеному пункті с. Литовеж Іваничівського району Волинської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8, від отриманих травм у реанімаційному відділенні Іваничівської районної лікарні останній помер. Вказане ДТП сталось з вини водія транспортного засобу ОСОБА_4, який заздалегідь бачив, що автодорогу переходить пішохід ОСОБА_6, який перебував у нетверезому стані, не зменшив швидкість до повної зупинки автомобіля, чим прямо порушив п.12.3 ПДР України, тобто дії ОСОБА_4 підпадають під ч.2 ст.286 КК України.

 Прокурор у судовому засіданні вважав необхідним в задоволенні скарги відмовити, посилаючись на те, що перевірка по даному факту проведена повно, всебічно та об’єктивно, на підставі чого винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи відносно  ОСОБА_4 є законною.

 В судовому засіданні ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5, кожен окремо пояснили, що скарга є безпідставною та надуманою. Оскільки, відповідно до вимог КПК України, слідчий під час розгляду матеріалів справи повинен був з’ясувати наявність приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Якщо наявність приводів є незаперечним фактом, тобто подія дорожньо-транспортної пригоди, то підстави є відсутніми. З матеріалів справи не вбачається в діях ОСОБА_4 наявність однак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Для такого висновку особа, яка винесла постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, вчинила як відповідний фахівець всі необхідні на те дії – допитала свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, оглянула місце події та транспортний засіб причетний до вказаного інциденту. Крім того, саме для усунення сумнівності слідчий призначив автотехнічне дослідження, за висновками якого, водій ОСОБА_4 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування. Відтак, представник ОСОБА_4 – ОСОБА_5 просив залишити скаргу без задоволення.

Дослідивши доводи скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_4, думку прокурора, дослідивши матеріали перевірки, суд вважає, що скарга громадянина ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 За змістом ст. ст. 94, 97, 98, 236-2 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про  відмову в порушенні кримінальної справи, суддя вправі і повинен з’ясовувати такі питання:   1) чи мала особа, яка відмовила в порушенні справи, достатньо даних, що вказували на відсутність ознак злочину в діях конкретної особи, 2) чи компетентна особа прийняла рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, 3) чи було додержано нею встановлений для цього порядок.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставами про відмову в порушенні кримінальної справи стали покази свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, огляди транспорту, місця події, висновок авто-технічного дослідження № 411 від 20 жовтня 2009 року інші, здобуті під час проведення перевірки докази. З матеріалів перевірки та показів самого ОСОБА_4 вбачається, що за тих умов, які передували зіткненню, він технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 не мав.  Про це також стверджувально вказують його дії під час та після зіткнення,  покази свідків, протоколи оглядів місця події, транспорту та інші дані.

  За складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, водій може бути винним, за умови, що він порушуючи відповідні норми Правил дорожнього руху мав можливість уникнути зіткнення з пішоходом. Таких достатніх даних, вказуючих на наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 286 КК України, в судовому засіданні  знайдено не було.

На підставі викладеного та керуючись ст. 236-2 КПК України, військовий місцевий суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 на постанову помічника військового прокурора Луцького гарнізону старшого лейтенанта юстиції Завістовського Б.В. від 27 жовтня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно сержанта військової служби за контрактом Луцького прикордонного загону ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України –  залишити без задоволення.

  На постанову може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Рівненського гарнізону протягом семи діб з дня її винесення.

 Дійсна за належним підписом. Копія звірена з оригіналом.

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

ПІДПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ Р. САХНО