Справа 1/8 – 2010 року
Копія
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2010 року м. Львів
Військовий місцевий суд Львівського гарнізону в складі: головуючого – судді майора юстиції ТОНКОГОЛОСЮКА О.В., при секретарі – МЕДВЕДЄВІЙ Л.І., за участю державного обвинувача – військового прокурора Івано-Франківського гарнізону полковника юстиції ОЛЕЙНЯША М.І., підсудного – ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду Львівського гарнізону розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-1807 старшини військової служби за контрактом
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Яремча, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, 2001 та 2008 років народження, раніше не судимого, начальника сховища зберігання ракет та боєприпасів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 в період з травня 1996 року по листопад 1997 року проходив строкову військову службу в військовій частині 2260 у військовому званні «солдат гвардії». Наказом командира військової частини 2260 № 211 від 03.11.1997 року солдат гвардії ОСОБА_2 виключений із списків особового складу частини та направлений для постановки на військовий облік до Надвірнянського РВК Івано-Франківської області.
Перед звільненням зі строкової військової служби, невідомими особами у військовий квиток ОСОБА_2, з відома останнього, були умисно внесені завідомо неправдиві відомості про присвоєння ОСОБА_2, згідно наказів командира військової частини 2260, військових звань «молодший сержант гвардії», «сержант гвардії» та «старший сержант гвардії».
Після звільнення зі строкової служби, в листопаді 1997 року, при постановці на військовий облік, ОСОБА_2 подав свій військовий квиток та обліково-послужну карточку до нього з внесеними у них неправдивими відомостями про нібито присвоєні йому у військовій частині 2260 військові звання: «молодший сержант гвардії», «сержант гвардії» та «старший сержант гвардії» та відповідно був поставлений на облік в Надвірнянський РВК у військовому званні «старший сержант».
В подальшому, виявивши бажання проходити військову службу за контрактом у військовій частині А 1807, в квітні 2001 року, діючи умисно, з корисливою метою – незаконно отримувати грошове забезпечення за військове звання «старший сержант», ОСОБА_2, усвідомлюючи та знаючи про те, що до його військового квитка занесені недостовірні відомості про присвоєння йому військових звань «молодший сержант гвардії», «сержант гвардії» та «старший сержант гвардії», ввівши в оману посадових осіб Надвірнянського РВК, що до наявності у нього даних військових звань, умисно подав для оформлення особової справи військовослужбовця на контракт свій військовий квиток із внесеними до нього неправдивими відомостями про нібито присвоєні йому у військовій частині 2260 військові звання: «молодший сержант гвардії», «сержант гвардії» та «старший сержант гвардії» і був зарахований на військову службу за контрактом із військовим званням «старший сержант», тобто використав завідомо підроблений документ.
12 квітня 2001 року підтверджуючи свій злочинний намір, діючи умисно, з корисливою метою – незаконно отримувати грошове забезпечення за військове звання «старший сержант», ОСОБА_2, усвідомлюючи та знаючи про те, що до його військового квитка занесені недостовірні відомості про присвоєння йому військових звань «молодший сержант гвардії», «сержант гвардії» та «старший сержант гвардії», ввівши в оману посадових осіб військової частини А 1807, пред’явив свій військовий квиток у стройову частину військової частини А 1807, після чого був виданий наказ про зарахування його в списки військової частини у військовому званні «старший сержант», копія якого була подана до фінансової частини військової частини А 1807.
В період з 12 квітня 2001 року по 29 вересня 2009 року, під час проходження військової служби у військової частині А 1807 та обіймаючи посади з штатно-посадовими категоріями «сержант» та «старший сержант», ОСОБА_2 незаконно отримував грошове забезпечення (в т.ч. різного виду надбавки та одноразові виплати), відповідно, за військові звання «сержант» та «старший сержант».
30 вересня 2009 року наказом Командувача Сухопутних військ ЗС України № 180-К ОСОБА_2 було присвоєно військове звання «старшина».
У зв’язку із цим, в період з 30 вересня 2009 року по 28 лютого 2010 року ОСОБА_2 незаконно отримував грошове забезпечення (в т.ч. різного виду надбавки та одноразові виплати), відповідно, за військове звання «старшина».
Отже, в період з 12 квітня 2001 року по 28 лютого 2010 року, під час проходження військової служби у військової частині А 1807 ОСОБА_2 діючи умисно, з корисних мотивів, шляхом шахрайства та використання завідомо підробленого документу, військового квитка серії НОМЕР_1, незаконно використовуючи військові звання «молодший сержант», «сержант», «старший сержант» та «старшина», користувався правами пов’язаними з даними військовими званнями, незаконно придбав право на військове майно та заволодів військовим майном – неналежними йому до виплати грошовими коштами на загальну суму 5 588 грн. 60 коп..
(Кримінальна справа в частині обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України – за використання завідомо підробленого документа, закрита у зв’язку із закінченням строків давності).
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що з 25.05.1996 року по 03.11.1997 року проходив строкову військову службу у військовому званні «солдат гвардії». Перед звільненням із строкової служби, невідомою особою, були внесені неправдиві відомості в військовий квиток про присвоєння військових звань «молодший сержант гвардії», «сержант гвардії» та «старший сержант гвардії». Дійсно з метою призову на військову службу за контрактом та отримання незаконно збільшеного грошового забезпечення подав свій військовий квиток з неправдивими відомостями про присвоєння йому військових звань «молодший сержант гвардії», «сержант гвардії» та «старший сержант гвардії» спочатку у військовий комісаріат для оформлення особової справи військовослужбовця за контрактом, а потім у військову частину А 1807, він таким чином використав завідомо підроблений документ та в період з 12 квітня 2001 року по 28 лютого 2010 року незаконно отримував грошове забезпечення за військові звання. Під час досудового слідства ОСОБА_2 добровільно відшкодував завдану злочином шкоду на суму 5 588 грн. 60 коп. У скоєному розкаюється.
Крім особистого визнання вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні даного злочину підтверджується також наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами.
З показів свідків ОСОБА_1, ОСОБА_4, кожного окремо, які проходили військову службу у військовій частині 2260 разом з ОСОБА_2, вбачається, що останній був звільнений у військовому званні «солдат гвардії». Військове звання «старший сержант гвардії» підсудному не присвоювалось.
З показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, кожної окремо, колишніх службовців Надвірнянського РВК, через який був призваний ОСОБА_2 вбачається, що на основі військового квитка, рапорту про бажання призиватися на військову службу за контрактом, облікової картки до військового квитка була оформлена особова справа військовослужбовця за контрактом ОСОБА_2 з військовим званням «старший сержант».
Свідок ОСОБА_7, старший помічник командира військової частини А 1807 показав, що ОСОБА_2 був призваний на військову службу за контрактом 12 квітня 2001 року Надвірнянським РВК Івано-Франківської області у військовому званні «старший сержант». Згідно особової справи, військового квитка та припису з військового комісаріату ОСОБА_2 був зарахований до списків частини А 1807 у військовому званні «старший сержант» та призначений на посаду. Відповідно до наказу Командувача Сухопутних військ ЗС України № 180-к від 30.09.2009 року ОСОБА_2 було присвоєно військове звання «старшина».
Свідок ОСОБА_8, начальник фінансово-економічної служби військової частини А 1807 показав, що ОСОБА_2 з 12.04.2001 року по 30.11.2007 року проводилась виплата грошового забезпечення за військове звання «сержант», хоча він згідно особової справи був «старшим сержантом», у зв’язку тим що ОСОБА_2 обіймав посади із штатно-посадовою категорією «сержант». З 01.12.2007 року по 29.09.2009 року отримував грошове забезпечення за військове звання «старший сержант», а з 30.09.2009 року по 28.02.2010 року отримував грошове забезпечення за військове звання «старшина».
Як видно з військового квитка НОМЕР_1 та обліково – послужної картки до військового квитка НОМЕР_1, внесені відомості про присвоєння ОСОБА_2, згідно наказів командира військової частини 2260 № 98 від 27.05.1996 року, № 88 від 15.05.1997 року, № 151 від 12.08.1997 року, № 211 від 03.11.1997 військових звань «солдат гвардії», «молодший сержант гвардії», «сержант гвардії» та «старший сержант гвардії».
З огляду наказів командира військової частини 2260 видно, що військові звання «молодший сержант гвардії», «сержант гвардії», «старший сержант гвардії» ОСОБА_2 не присвоювались та наказом командира військової частини 2260 № 211 від 03 листопада 1997 року він звільнений з військової служби у військовому званні «солдат гвардії».
Згідно довідки-розрахунку фінансової служби військової частини А 1807, різниця між фактично отриманою сумою грошового забезпечення ОСОБА_2 за військові звання «старший сержант», «старшина» та сумою, які він би отримав за військове звання «солдат» за період з 12.04.2001 року по 28.02.2010 року становить 5 588 грн. 60 коп.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_2 в період з 12 квітня 2001 року по 28 лютого 2010 року, шляхом шахрайства заволодів іншим військовим майном (грошовими коштами) на загальну суму 5 588 грн. 60 коп., а тому ці його дії суд кваліфікує за ст. 410 ч.1 КК України.
Оскільки ОСОБА_2 скоїв злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, то суд, враховуючи всі обставини справи, вважає необхідним відповідно до ст. 54 КК України позбавити його військового звання «старшина».
Разом з тим, призначаючи підсудному ОСОБА_2 вид і розмір покарання, суд враховує і пом’якшуючі покарання останнього обставини, а саме те, що він свою вину у скоєнні даного злочину визнав повністю, з’явився із зізнанням, у вчиненому щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, довгий час прослужив в армії та по службі характеризується виключно позитивно, добровільно відшкодував заподіяну ним шкоду у повному обсязі.
Суд бере до уваги і сімейний стан підсудного, який має на утриманні малолітніх дітей, 2001 та 2008 років народження.
З врахуванням вищезгаданих обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_2 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, позитивних даних про його особу та конкретних обставин справи, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 може бути досягнуто без позбавлення волі, а тому визнає необхідним застосувати до нього ст. 69 КК України, відповідно до якої при призначені підсудному міри покарання перейти до іншого, більш м’якого покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 410 КК України, у виді штрафу.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 323 та 324 КПК України, військовий місцевий суд Львівського гарнізону
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України, на підставі якої призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) грн.
У відповідності до ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_2 військового звання «старшина».
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 - підписку про невиїзд – до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Після вступу вироку в законну силу речові докази по справі, які зберігаються у кімнаті речових доказів військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону, а саме:
- облікову картку до військового квитка серії НОМЕР_1 направити до Надвірнянського ОРВК;
- військовий квиток НОМЕР_1, обліково–послужну картку до військового квитка серії НОМЕР_1 та особову справу ОСОБА_2 направити до військової частини А 1807.
Судові витрати по справі, пов’язані з проведенням судової експертизи у розмірі 452 грн. 72 коп. стягнути з засудженого ОСОБА_2 в дохід держави.
Вирок може бути оскарженим і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Копія вірна:
ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ
МАЙОР ЮСТИЦІЇ О.В.ТОНКОГОЛОСЮК