Справа № 22ц-518/2010 Головуючий у 1 інстанції
Валевач М.М.
Доповідач - Позігун М.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ПОЗІГУНА М.І.
суддів ГУБАР В.С., Шемець Н.В.
при секретарі Рачовій І.І.
з участю: ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2009 року у справі за позовом Щорської міської ради, треті особи на стороні позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, до ОСОБА_2 про знесення самочинно побудованої будівлі ,-
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Щорського районного суду від 13 листопада 2009 року, яким задоволено позов Щорської міської ради та зобов’язано ОСОБА_2 знести незаконно побудований на присадибній ділянці господарський сарай, що знаходиться по вул. 1-Травня, 19 м. Щорса Чернігівської області.
Незаконність рішення суду апелянт обгрунтовує неповним з’ясуванням обставин справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. Зокрема, за доводами апелянта, судом не враховано, що підставою для звернення з позовом міської ради стали скарги третіх осіб у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, але докази порушення їх прав відсутні в матеріалах справи. Хоч в акті від 20.10.2008 року і зазначено про наявність порушень правил пожежної небезпеки, але насправді дерев’яний сарай було обкладено ракушняком та покрито азбестоцементним шифером.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу та акцентували увагу суду, що ними не проводилося будівництво нового сараю, оскільки ними було придбано у власність домоволодіння з 5 сараями, що підтверджується договором купівлі-продажу, саме ремонт одного із сараїв без порушення його розмірів і було проведено.
Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на самовільне будівництво сараю, оскільки такий сарай відсутній на генеральному плані домоволодіння.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що відповідачкою не надано доказів, що спірна будівля побудована правомірно за наявності належного дозволу чи належно затвердженого проекту відповідно до архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також не надано доказів на земельній ділянці якого призначення побудовано спірну господарську будівлю, але судом не враховано і обов’язок позивача надати докази в підтвердження заявлених вимог.
Так, в матеріалах справи відсутні дані щодо місця розташування спірного сараю, його розміри та інші докази щодо самовільного будівництва сараю, а не його поточного ремонту.
Крім того, хоч на генеральному плані земельної ділянки і не зазначено спірного сараю, але суд даним обставинам не дав оцінки з врахуванням договору купівлі-продажу від 14 жовтня 2003 року, згідно якого ОСОБА_2 придбала у власність житловий будинок з надвірними будівлями, які складаються з п’яти дерев’яних сараїв, що знаходяться у м. Щорсі по вул. 1 Травня № 19 та що підтверджується технічним паспортом на жилий будинок, оглянутим під час розгляду справи апеляційним судом.
За таких обставин висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог є передчасним, а рішення судом ухвалено за неповно з’ясованих обставин, що мають значення для справи.
Крім того, суд не звернув уваги, що будинок з надвірними будівлями ОСОБА_2 було придбано в період шлюбу, а відповідно до положень статті 22 КпШС України майно придбане в період шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до ст.. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, а розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
З врахуванням вище викладеного, а також виходячи зі змісту положень ст.. 376 ЦК України відповідальність повинні нести співвласники майна, які здійснили самочинне будівництво.
Проте, не зважаючи на те, що норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести й інша особа, окрім тієї, до якої пред'явлено позов, суд не обговорив залучення до участі в справі іншу особу як співвідповідача.
За таких обставин, суд прийнявши рішення про зобов’язання ОСОБА_2 знести сарай, вирішив питання про права і обов’язки співвласника майна - її чоловіка ОСОБА_3, який безпосередньо і проводив роботи, що є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді суд має визначитись з колом учасників судового розгляду, з характером спірних правовідносин, а саме чи мало місце самочинне будівництво чи ремонт існуючого сараю, його місце розташування, час забудови, можливість переобладнання, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ч.1 п. 4, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд для нового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий Судді: