Справа № 11-8/2010 Головуючий 1 інстанції: Бараненко С.М.
Категорія – ст. 187 ч.2 КК України Доповідач: Мельниченко Ю.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого : Навозенко Л.С.
суддів: Мельниченка Ю.В., Баглая І.П.
за участю прокурора: Шваб Л.В.
засудженого: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та помічника прокурора Новгород-Сіверського району Хотимченка О.О. на вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2009 року.
Цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м. Укурей Читинської області, мешканець АДРЕСА_2, освіта середня, не одружений, не працюючий, раніше судимий: 17 грудня 1975 року Ленінським районним судом м. Одеси за ст. 142 ч.3 КК України (ред. 1960 р.) до 7 років позбавлення волі; 12 листопада 1982 року Фрунзенським районним судом м. Кишинева за ст. ст. 218 ч.2, 219 ч.3, 147 ч.3, п. «а» 40 КК Молдови до 12 років позбавлення волі; 24 квітня 1996 року Центральним районним судом м. Одеса за ст. 94 КК України (ред. 1960 р.) до 13 років позбавлення волі; 24 січня 2008 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік; 12 лютого 2008 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання; 19 січня 2009 року Новгород-Сіверським районним судом встановлений адміністративний нагляд строком на 6 місяців, -
Засуджений за ст. 187 ч.2 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві особистої власності.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель АДРЕСА_3, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працюючий, раніше судимий: 14.05.1999 р. Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за ст. 229-6 ч. 2 КК України (редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з відстрочкою покарання на 2 роки; 26 березня 2002 року Новгород-Сіверським районним судом за ст. 309 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 15 квітня 2003 року Новгород-Сіверським районним судом за ст. 302 ч.2, 317 ч.1, 70 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі; 09 квітня 2004 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ст. 186 ч.3, 70 ч.4 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 28 вересня 2007 року за постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на не відбутий строк 9 місяців 9 днів; 28 вересня 2007 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік; -
Засуджений за ст. 187 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві особистої власності.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 1015 грн. матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях на користь держави 162 грн. 26 коп. судових витрат за проведення експертизи холодної зброї.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях на користь Чернігівського відділення КНДІСЕ 229 грн. 80 коп. судових витрат за проведення товарознавчої експертизи.
Судом засуджені визнані винними в тому, що 04 квітня 2009 року, біля 17-00 год. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 перебуваючи в господарстві ОСОБА_4, за адресою АДРЕСА_1, намагаючись увійти до приміщення квартири, зіткнулися з перешкодою, яку здійснювали ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Під час опору ОСОБА_1 застосовуючи ножа, який відповідно до висновку експерта № 20 від 28 травня 2009 року є ножем господарсько-побутового призначення і до холодної зброї не відноситься, завдав ОСОБА_3 один удар та спричинив останній тілесне ушкодження у вигляді різаної рани лівої сідниці, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 51 від 30 квітня 2009 року відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи на подвір’ї вищевказаного господарства, з метою відкритого заволодіння майном ОСОБА_3, із застосуванням психологічного насильства до останньої, яка перебувала у подавленому та наляканому стані, у вигляді вимоги, яка надходила від ОСОБА_2, з урахуванням знаходження поруч ОСОБА_1 з ножем в руці, відкрито заволоділи її грошима в сумі 15 грн., чим заподіяли потерпілій матеріальної шкоди.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду від 13 жовтня 2009 року скасувати та постановити відносно нього виправдувальний вирок. Свої вимоги аргументує відсутністю в його діях складу злочину. Звертає увагу на ряд порушень кримінального – процесуального законодавства, допущених під час досудового та судового слідства. Вказує, що судом не було взято до уваги ряд обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду від 13 жовтня 2009 року. Свої вимоги аргументує тим, що судом не було взято до уваги обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В апеляції помічник прокурора Новгород-Сіверського району Хотимченко О.О. просить вирок суду від 13 жовтня 2009 року скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання засудженому ОСОБА_1 внаслідок його м’якості. Вказує, що судом при призначенні покарання відповідно до ст. 65-69 КК України, не враховано ступінь тяжкості злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують, особу винного у якого позначається відсутність соціальних цінностей, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який не підтримав свою апеляцію, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим, пояснення засудженого ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та помічника прокурора Новгород-Сіверського району підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом”якшують і обтяжують його відповідальність.
Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов’язок доказування на обвинуваченого.
Між тим органи досудового слідства не дотримались цих вимог закону, а суд першої інстанції не звернув уваги на помилки досудового слідства та суттєве порушення норм кримінально-процесуального законодавства.
Так, згідно вимог ст.132 КПК України у постанові про притягнення як обвинуваченого підлягає наведенню конкретного обвинувачення, у випадку пред’явлення неконкретного обвинувачення, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Як вбачається з пред’явленого обвинувачення (т.2 а.с. 259, 307) засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що 04.04.2009 року біля 17-00 години ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 перебуваючи в господарстві ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1, намагаючись увійти до приміщення квартири, зіткнулися з перешкодою, яку здійснювали ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Під час опору ОСОБА_1 застосувавши ножа, який відповідно до висновку експерта № 20 від 28 травня 2009 року є ножем господарсько-побутового призначення і до холодної зброї не відноситься, завдав ОСОБА_3 один удар та спричинив останній тілесне ушкодження у вигляді різаної рани лівої сідниці, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 51 від 30 квітня 2009 року відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи на подвір’ї вищевказаного господарства, з метою відкритого заволодіння майном ОСОБА_3, із застосуванням психологічного насильства до останньої, яка перебувала у подавленому та наляканому стані, у вигляді вимоги, яка надходила від ОСОБА_2, з урахуванням знаходження поруч ОСОБА_1 з ножем в руці, відкрито заволоділи її грошима в сумі 15 грн., чим заподіяли потерпілій матеріальної шкоди, тобто скоїли злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.187 КК України кваліфікуючими ознаками скоєння розбою є напад за попередньою змовою групою осіб, або особою яка раніше скоїла розбій або бандитизм.
В мотивувальній частині вироку суду першої інстанції зазначена така кваліфікуюча ознака, як розбій за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до вимог ч.2 ст.28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про його вчинення.
В пред’явленому досудовим слідством обвинуваченні відсутня кваліфікуюча ознака – скоєння злочину за попередньою змовою групою осіб, що в порушення вимог ст.132 КПК України робить його неконкретним.
На наведені помилки органу досудового слідства суд першої інстанції не звернув уваги і автоматично зазначив у вироку встановленим скоєння злочину, за який пред’явлене обвинувачення неконкретне і чим порушено право на захист ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Згідно вимог ст.370 КПК України вирок в усякому разі належить скасуванню, якщо порушено право обвинуваченого на захист, що в даному випадку мало місце в пред’явленні неконкретного обвинувачення ОСОБА_1, та ОСОБА_2
Під час проведення додаткового розслідування необхідно усунути зазначені недоліки, з”ясувати, в чому полягала попередня змова між засудженими при скоєнні розбійного нападу і залежно від одержаних даних пред’явити обвинувачення за вимогами норм кримінально-процесуального законодавства та з урахуванням доводів наведених у апеляціях засуджених, а також виконати інші необхідні слідчі дії для встановлення істини по справі.
Керуючись ст.ст. 365 , 366 КПК України судова колегія ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та помічникапрокурора Новгород-Сіверського району задовольнити частково.
Вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити прокурору Новгород-Сіверського району на додаткове розслідування.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити взяття під варту.
СУДДІ:
Навозенко Л.С. Мельниченко Ю.В. Баглай І.П.