Справа № 22ц-729/2010 Головуючий у першій інстанції КОРОЇД Ю.М.
Категорія – цивільна Доповідач – ШАРАПОВА О.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ШАРАПОВОЇ О.Л.
суддів: ЗАБОЛОТНОГО В.М., СКРИПКИ А.А.
При секретарі: ШТУПУН О.М.
за участю: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, Остерської міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою,-
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Рішенням Козелецького районного суду від 03 лютого 2010 року позовні вимоги задоволені : встановлений порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 згідно з першим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи № С-216 від 30 грудня 2009 року. При цьому ОСОБА_10 та ОСОБА_8 виділено у користування земельна ділянка площею 512.5 кв.м. кожному.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт посилається на те, що він набув права власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями поАДРЕСА_1на підставі договору дарування від 20 червня 2007 року, ОСОБА_10 – на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 вересня 1989 року, а порядок користування земельною ділянкою був встановлений між колишніми співвласниками будинку ще в 1949 році та не змінювався, але вказаним обставинам суд не дав належної правової оцінки. Апелянт вказує на те, що висновок судової будівельно-технічної експертизи № С-216 від 30.12.09 року є суперечливим, оскільки за документами та при обмірі експертом було встановлено, що розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1 складає 1045 кв.м., але при визначенні варіантів порядку користування земельною ділянкою експерт виходив з розміру 1025 кв.м., а суд вважав, що висновок експертизи є належним доказом по справі. Апелянт зазначає, що по справі відповідачами є він та Остерська міська рада, але в порушення приписів ст. 88 ЦПК України всі судові стягнуті лише з нього. Апелянт вказує на те, що частина житлового будинку, яка належить ОСОБА_10, знищена внаслідок пожежі, а тому останній не є власником нерухомого майна у розумінні ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 вересня 1989 року є власником Ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1. ОСОБА_8 на підставі договору дарування від 20 червня 2007 року також є власником Ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_10 та ОСОБА_8 належить на праві власності по Ѕ частині житлового будинку з надвірними будівлями, а тому порядок користування земельною ділянкою слід встановити відповідно до права власності сторін на домоволодіння.
Проте, апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов”язки осіб, які не брали участь у справі.
За змістом ч. 2 ст. 237 ЦК України не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та уточненої позовної заяви позивачем по справі є ОСОБА_6, а при постановленні рішення суд встановив порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_8 та ОСОБА_10
Проте, ОСОБА_10 до участі у справі не залучався, що є безумовною підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд.
При розгляді справи судом першої інстанції не було повно та всебічно з”ясовано чи проведений реальний поділ спірного житлового будинку з надвірними будівлями; чи не позбавляє запропонований у висновку експертизи порядок користування земельною ділянкою співвласників можливості нормального користування належними їм частинами жилого будинку та господарських споруд.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в зв”язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 – задовольнити частково.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 лютого 2010 року – скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді :