Справа №11-238/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Білоус М.В.
Категорія ст.191 ч.2 КК Доповідач Трейтяк О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого ЯРОШЕНКА М.П.
Суддів ТРЕЙТЯК О.П., ДЕМЧЕНКА О.В.
з участю прокурора ЩЕРБАКА О.В.
адвоката ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 січня 2010 року.
Цією постановою кримінальна справа щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Варва Чернігівської області, українця, громадянина України, працюючого начальником виробничо-технічного відділу цеху технологічного транспорту НГВУ „Чернігівнафтогаз”, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
обвинуваченого за ст.191 ч.2 КК України, направлена на додаткове розслідування органам досудового слідства.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за таких обставин.
ОСОБА_2, працюючи начальником виробничо технічного відділу цеху технологічного транспорту НГВУ „Чернігівнафтогаз”, по накладних № Д-00000741 від 28 серпня 2009 року та № Д-00000753 від 31 серпня 2009 року отримав від ПП „Дніпроагромаш” запасні частини до автотракторної техніки згідно договорів купівлі-продажу, укладених з НГВУ „Чернігівнафтогаз”. В числі отриманих запасних частин вказані і штанги реактивні до автомобіля ЗІЛ-131 в кількості 12 штук.
При перевірці складу цеху технологічного транспорту та складу автоколони № 5 НГВУ „Чернігівнафтогаз” було виявлено нестачу 4-х штанг реактивних до автомобіля ЗІЛ-131, вартість яких 1828 гривень. Відсутність реактивних штанг керівництву НГВУ „Чернігівнафтогаз” ОСОБА_2 пояснив недопоставкою, що суперечить наявним документам та іншим матеріалам справи.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд зазначив, що органу досудового слідства необхідно визначити коло осіб відповідальних за отримання товарно-матеріальних цінностей підзвіт; з’ясувати можливість спільної відповідальності таких осіб поряд із ОСОБА_2; органом досудового слідства не виконано судове доручення про вилучення документів та проведення перевірки щодо залишку або відсутності реактивних штанг.
В апеляції прокурор вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим в зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону, стверджує, що судове доручення суду виконане в повному обсязі і просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1, які заперечували проти апеляції і просили постанову суду залишити без зміни, міркування прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Відповідно до вимог ст.22 КПК України прокурор і слідчий при провадженні досудового слідства зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Розслідуючи дану кримінальну справу, орган досудового слідства не виконав у повному обсязі вимог зазначеного закону, внаслідок чого залишились не з’ясованими такі обставини справи, з’ясування яких мало істотне значення для прийняття в ній законного і обґрунтованого рішення.
Відповідно до вимог ст.ст.132, 223 КПК України в постанові про притягнення як обвинуваченого і в обвинувальному висновку повинні бути зазначені місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого обвинуваченим.
Як видно з матеріалів кримінальної справи ні в постанові про притягнення як обвинуваченого (а.с.50), ні в обвинувальному висновку слідчим не зазначено місце, час, способи і мотиви вчиненого злочину, тобто ОСОБА_2 пред’явлено не конкретне обвинувачення, чим фактично порушено його право на захист.
Згідно з роз’ясненнями, що містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 „Про судову практику у справах про злочини проти власності”, предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо.
Суб’єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (частина друга статті 191 КК України) може бути лише службова особа. вирішуючи питання, чи є та або інша особа службовою, належить керуватися правилами, викладеними і пунктах 1 і 2 примітки до статті 364 КК України.
В матеріалах справи немає жодного документу, який би свідчив, що привласнене майно було ввірене ОСОБА_2 чи перебувало в його законному віданні, немає також жодного доказу, що ОСОБА_2 є службовою особою в розумінні з правилами, викладеними і пунктах 1 і 2 примітки до статті 364 КК України.
Сам ОСОБА_2 під час досудового слідства і в судовому засіданні пояснював, що мала місце недопоставка з ПП „Дніпрогромаш” запасних частин, зокрема штанг реактивних. Ці штанги були до поставлені згідно домовленості у вересні місяці. В зв’язку з проведенням перевірки службою безпеки він наприкінці серпня домовився в магазині ТОВ ПМТЗ „Агро союз” про отримання від імені ПП „Дніпроагромаш” 3-х реактивних штанг, за які пізніше він розплатився особистими коштами, бо ці штанги були заактовані службою безпеки.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що мала місце недопоставка запчастин, зокрема 4-х штанг реактивних з наступним їх постачанням у вересні місяці, органи досудового слідства належним чином не перевірили і не спростували.
Крім того, в матеріалах справи немає документів, які засвідчували б нестачу 4-х штанг реактивних. Такими документами можуть бути акт інвентаризації або ревізії, проведеної відповідними спеціалістами із залученням працівників бухгалтерії і заінтересованих осіб, і такі документи в матеріалах справи відсутні.
Більш того, судом була опитана як спеціаліст головний бухгалтер ВАТ „Укрнафта НГВУ „Чернігівнафтогаз” ОСОБА_3, яка пояснила, що станом на 1 жовтня кожного року робиться загальна інвентаризація. По центральному складу нестачі за результатами інвентаризації 2009 року виявлено не було. По бухгалтерському обліку значаться як лишки 13 штанг реактивних.
Наведені обставини свідчать про те, що проведене досудове слідство по даній кримінальній справі є неповним і неправильним. Виявлена неповнота і неправильність не можуть бути усунені в судовому засіданні, тому кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х ВА Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 січня 2010 року про направлення на додаткове розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_2, обвинуваченого за ст.191 ч.2 КК України – без зміни.
Судді:
ТРЕЙТЯК О.П. ЯРОШЕНКО М.П. ДЕМЧЕНКО О.В.