копія
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-335/2010р. Головуючий у першій
інстанції Завгородня Л.М.
Категорія 37 Доповідач у апеляційній
інстанції Володіна Л.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Володіної Л.В.
суддів - Алєєвої Н.Г., Сундукова В.М.,
при секретарі – Пономаренко О.О.,
за участю - представника позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_4 – ОСОБА_3
- відповідачки ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа – Третя державна нотаріальна контора Севастопольського нотаріального округу про визнання заповіту недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 24 грудня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2007 року ОСОБА_6, ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_5, та вточнивши позовні вимоги просили визнати недійсним заповіт, складений їх батьком ОСОБА_7 23.01.2001 року.
Вимоги мотивовані тим, що вони є синами спадкодавця ОСОБА_7, після смерті якого у травні 2007 року відкрився спадок – квартира АДРЕСА_1. Після звернення до нотаріальної контори вони дізналися, що 23.01.2001 року ОСОБА_7 склав заповіт, яким заповідав все своє майно дружині ОСОБА_5 Позивачі просили визнати заповіт недійсним з підстав, передбачених ч.1 ст.225 ЦК України, оскільки на час укладення заповіту ОСОБА_5 переніс інсульт, перебував у хворобливому стані, його воля була пригнічена, він перебував на обліку у невропатолога, хвороба впливала на його волю та свідомість.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 24 грудня 2009 року у позові ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду позивачі подали апеляційну скаргу, у якій ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції, як ухваленого при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні норм процесуального права, постановлення нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивачів, відповідачки, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з його недоведеності.
З таким висновком суду погоджується колегія суддів.
Відповідно ч.1 ст.534, ст.541 ЦК УРСР (що діяли на момент складення заповіту)кожний громадянин може залишати за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.
Згідно зі ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином та на нього розповсюджуються правила щодо дійсності угод.
У відповідності до ч.1 ст.55 ЦК УРСР (що діяла на момент складення заповіту) угода, укладена громадянином, хоч і дієздатним, але який в момент її укладення перебував у такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнана судом недійсною за позовом цього громадянина.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_4 є дітьми ОСОБА_7 (а.с.48-49).
З 26.09.1997 року ОСОБА_7 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.47).
23 січня 2001 року ОСОБА_7 склав заповіт, посвідчений нотаріусом третьої Севастопольської державної нотаріальної контори, яким заповідав все своє майно ОСОБА_5 (а.с.45).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер (а.с.46).
Згідно висновків Акту посмертної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 137 від 21 вересня 2009 року ОСОБА_7 при житті будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав; на момент підписання заповіту 23.01.2001 року виявляв ознаки Органічного емоційно-лабільного розладу, ступінь виразності якого та впливання на здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними встановити не виявилося можливим (а.с.167-173).
З повідомлення КЗ „Севастопольська міська психіатрична лікарня” № 839 від 03.12.2007 року вбачається, що ОСОБА_7 дієздатності не позбавлявся (а.с.15)
Суд першої інстанції повно і всебічно з’ясував обставини справи, у відповідності до ст.212 ЦПК України оцінив надані докази (а.с.12-14,16,40-44), висновок Акту судової психолого-психіатричної експертизи № 137 від 21 вересня 2009 року, показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у позові, оскільки позивачами у порушення ч.1 ст.60 ЦПК України не надано доказів того, що волевиявлення спадкодавця на момент складання заповіту було не вільним чи не відповідало його внутрішній волі.
Доводи позивачів про те, що ОСОБА_7 після перенесення захворювання (інсульту) був емоційно нестійкий, податливий зовнішньому впливу, висновків суду не спростовують, оскільки доказів перебування спадкодавця в такому стані коли не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, саме на момент укладання заповіту в матеріалах справи немає.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.ст. 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 24 грудня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий: /підпис/ Л.В. Володіна
Суддя: /підпис/ Н.Г. Алєєва
/підпис/ В.М. Сундуков
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя Л.В. Володіна