Судове рішення 736/2202/18 від 14.01.2020

Особи

Учасники процесу:

Третя особа: Корюківська міська рада
позивач: Радченко Олександр Григорович
Представник позивача: Загалець Олександр Миколайович
відповідач: Комунальне підприємство "Убідське"

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #84093324

Ухвала

13 січня 2020 року

м. Київ

справа № 736/2202/18

провадження № 61-21976 ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Убідьське» Корюківської міської ради Чернігівської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Корюківська міська рада Чернігівської області,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому з урахуванням збільшених та уточнених вимог просив стягнути на його користь з Комунального підприємства «Убідьське» Корюківської міської ради (далі - КП «Убідьське») заборгованість по заробітній платі за період з січня 2001 року по 30 квітня 2002 року в розмірі 1

976,00 грн та індексацію і компенсацію заборгованості заборгованої заробітної плати за період з січня 2001 року по 30 квітня 2002 року, у розмірі 39 915,00 грн, допустити негайне виконання рішення суду.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Стягнуто з КП «Убідьське» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з січня 2001 року по 30 квітня 2002 року в розмірі 1976,00 грн, індексацію та компенсацію заборгованої заробітної плати за період з січня 2001 року по 30 квітня 2002 року у розмірі 39 915,00 грн, а всього 41 891,00 грн. Допущено негайне виконання рішення суду про стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Стягнуто з КП «Убідьське» на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року апеляційну скаргу Корюківської міської ради Чернігівської області задоволено.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2019 року скасовано.

У задоволені позову ОСОБА_1 до КП «Убідьське» Корюківської міської ради Чернігівської області про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року скасувати та залишити в силі рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 червня 2019 року.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року (на час подання касаційної скарги) - 1 921,00 грн.

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Предметом спору у цій справі є стягнення з січня 2001 року по 30 квітня 2002 року в розмірі 1 976,00 грн та індексацію і компенсацію заборгованості заборгованої заробітної плати за період з січня 2001 року по 30 квітня 2002 року, у розмірі 39 915,00 грн, що в загальній сумі станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн*100=192 100,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на підпункти «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та вказує, що ця справа має виняткове значення для нього.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що ця справа має виняткове значення, оскільки посилання заявника належним чином не обґрунтовано. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджують незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями та не свідчать про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції.

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Убідьське» Корюківської міської ради Чернігівської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Корюківська міська рада Чернігівської області.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 2/736/128/19