Справа№592/16849/19

Провадження №2/592/297/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого Корольової Г.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Панасовської В.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і вимоги обґрунтовує тим, що згідно з пунктом 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року №558, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата. Компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами. Компенсація призначається на час встановлення групи інвалідності або на протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду. Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 01.03.2011 року та відповідних документів, поданих до управління, йому була призначена компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги за інвалідом 1 групи ( ОСОБА_3 ) з 01.03.2011 року довічно. Надалі, відповідно до витягу з протоколу засідання ЛКК від 20.12.2018 з`ясовано, що ОСОБА_2 за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду та нездатний до самообслуговування. Дані обставини були встановлені в лютому 2019 року під час призначення компенсації ОСОБА_1 , який почав здійснювати догляд за своїм батьком - ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 4 Порядку передбачено, що компенсація не призначається фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування. Пунктом 15 Порядку передбачено, що виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв`язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати структурним підрозділам з питань соціального захисту населення надміру виплачені суми, за весь період, коли фізична особа не мала права на одержання компенсації. Рішенням департаменту від 26.02.2019 відповідачу було припинено виплату компенсації з 20.12.2018 р. Протягом спірного періоду з 20.12.2018 року по 31.12.2018 року - 86,92 грн., з 01.01.2019 по 31.01.2019 - 224,55 грн. Всього сума переплати складає: 311,47 грн. Відповідачу був направлений рекомендований лист-повідомлення від 13.05.2019 року з пропозицією повернути переплачені кошти на рахунок департаменту в добровільному порядку. До цього часу, належна до повернення сума в розмірі 311 грн. не повернута. Пунктом 15 Порядку передбачено, що якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку. Просять суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради суму компенсації у розмірі 311грн. та судовий збір у розмірі 1921,00грн.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 листопада 2019 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду на 09. Год. 10 грудня 2019 року. Сторони до суду не з`явилися і розгляд справи перенесено на 10.01.2020 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначено, що у разі відсутності в судовому засіданні представника департаменту справу розглянути без його участі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що його батько-відповідач дійсно доглядав за своєю донькою, яка є інвалідом 1 групи довічно та повністю втратила зір, але 03.10.2018 року батько потрапив до лікарні і перебував до 23.10.2018 року і з 18.12.2018 року до 04.01.2019, з 04.01.2019 до 21.01.2019 і з 21.21.2019 по 01.02.2019 року з діагнозом цукрового діабету та флегмони лівої стопи та не міг рухатися, а тому ніяк не міг повідомити про те, що він не може здійснювати нагляд за донькою. Крім того, вказує, що у заяві про призначення компенсаційної виплати від 01.03.2011 року ним було зазначено, що він попереджений, що в разі оформлення групи інвалідності на своє ім`я зобов`язується терміново повідомити управління праці, але група інвалідності оформлена не була, а лише потребує постійного стороннього догляду та нездатний до самообслуговування. Весь час перебування батька у лікарні він особисто здійснював нагляд за сестрою, яка є інвалідом по зору і проживає разом з нею та за батьком - відповідачем, який раптово втратив здоров`я. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки батько фізично не міг повідомити про зміну свого стану, оскільки перебував тривалий час у лікарні, а потім і не міг рухатися за станом здоров`я і попереджений про повідомлення у разі оформлена на нього групи інвалідності.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав:

Судом встановлено,що відповіднодо заяви ОСОБА_2 від 01.03.2011року та відповідних документів, поданих до управління, йому була призначена компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги за інвалідом 1 групи - доньки ОСОБА_4 з 01.03.2011 року довічно (а.с.6).

Згідно рішення Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 10.03.2011 року ОСОБА_2 було здійснено призначення компенсації з 01.03.2011 року (а.с.18).

Згідно з пунктом 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами.

Відповідно до п. 4 Порядку передбачено, що компенсація не призначається фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування. Пунктом 15 Порядку передбачено, що виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин.

Як з`ясовано у судовому засіданні відповідач з 03.10.2018 року потрапив до лікарні і перебував до 23.10.2018 року і з 18.12.2018 року до 04.01.2019, з 04.01.2019 до 21.01.2019 і з 21.01.2019 по 01.02.2019 року з діагнозом цукрового діабету та флегмони лівої стопи і не міг рухатися та повідомити Департамент про наявність у нього діагнозу, який не дозволяв доглядати за донькою і саме з лютого йому припинили виплату компенсації.

З огляду на вищезазначене, позивач не міг повідомити з дня, що настає за днем виникнення обставин, оскільки з 20.12.2018 року згідно витягу з протоколу засідання ЛКК за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду та нездатний до самообслуговування довічно і у цей період перебував у лікарні на стаціонарному лікуванні з 18.12.2018 року до 04.01.2019 і з 04.01.2019 до 21.01.2019 і з 21.01.2019 по 01.02.2019 року, що позбавляло його фізичної можливості повідомити про виникнення обставин.

Окрім того, у заяві про призначення компенсаційної виплати від 01.03.2011 року відповідач був попереджений, що в разі оформлення групи інвалідності на своє ім`я зобов`язується терміново повідомити управління праці, що також підтверджує про попередження позивача лише у разу оформлення ним групи інвалідності, а група інвалідності на його ім`я не оформлена.

Департаментом, а на той час Управлінням праці та соціального захисту населення Сумської міської ради відповідача не було попереджено про повідомлення управління у разі потреби ним стороннього догляду.

Вирішуючи позов, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні по справі «Рисовський проти України» (заява від 20.10.2011 року). Так, у пунктах 70-71 наведеного рішення суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Потреба виправити минулу «помилку» неповинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Твердження позивача щодо неповідомлення відповідачем про обставини, які припиняють виплати компенсації, судом визнані поважними, оскільки відповідач перебував на стаціонарному лікуванні у цей період, позивачем не був попереджений про наявність даних обставин і за таких підстав вимоги Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про стягнення з ОСОБА_2 311грн. компенсації задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (м.Суми, вул.Харківська, 35, код ЄДРПОУ 26440890) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги у розмірі 311,47 грн. - відмовити за необгрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.Ю. Корольова