справа №1-109/10

В И Р О К

іменем України

    25 березня 2010 року                 м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого – судді Олійника В.П.,

при секретарі – Павленко О.В.,

з участю прокурора- Мозгового В.Г.,

потерпілого- ОСОБА_2.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ніжина Чернігівської області, громадянина України, маючого повну вищу освіту, не одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1,

    за ст.172 ч.1 КК України,

встановив:

     ОСОБА_1, являючись фізичною особою-підриємцем, при здійсненні підприємницької діяльності в м.Ніжині Чернігівської області, умисно, в порушення вимог ст.ст. 21, 24, 24-1, 29 Кодексу законів про працю України, на протязі з 01 червня 2009 року по 07 липня 2009 року використовував працю ОСОБА_2 в якості найманого працівника з викошування трави без укладення і реєстрації трудового договору, без ознайомлення з умовами праці, істотно порушивши конституційні права потерпілого ОСОБА_2 на працю, соціальний захист та відпочинок, тобто допустив грубе порушення законодавства про працю.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний вину визнав повністю, підтвердивши обставини вчиненого злочину за вищевикладених обставин, які ним не оспорюються, пояснивши, що являється фізичною особою-підприємцем, в підприємницькій діяльності використовує працю найманих працівників, з 01 червня 2009 року по 07 липня 2009 року використовував працю ОСОБА_2 в якості найманого працівника з викошування трави без укладення і реєстрації трудового договору, заробітна плата визначена за домовленістю у розмірі 2000 грн., за браком часу трудовий договір з потерпілим не укладений, в скоєному щиро кається, зобов”язавшись більше такого не вчиняти,  матеріальна і моральна шкода потерпілому відшкодована.

    Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що на протязі з червня місяця 2009 року по 07 липня 2009 року працював у підсудного працівником по викошуванню трави, трудовий договір не укладався, умови праці не доведені, підсудний повністю розрахувався за виконану роботу, претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має.

    Крім визнання вини підсудним його вина підтверджується також іншими доказами по справі, які суд відповідно до ст.299 КПК України визнав недоцільним досліджувати стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з"ясував, що підсудний та потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз"яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

    Заслухавши підсудного та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю, і його дії необхідно кваліфікувати за ст. 172 ч.1 КК України, як грубе порушення законодавства про працю.

    Дії підсудного визнаються такими, що обмежили трудові права потерпілого ОСОБА_2, потягли за собою ненадання передбачених законом соціальних пільг, компенсацій, тобто поставили останнього в умови соціальної незахищеності.

    При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, до адміністративної відповідальності не притягувався, в психоневрологічному на наркологічному диспансері на обліку не перебуває, має постійне місце проживання, працює, має належний рівень матеріального забезпечення, не одружений.

    До обставин, що пом”якшують покарання, суд відносить щире каяття підсудного та добровільне відшкодування потерпілому завданого збитку. Обставини, які обтяжують покарання, відсутні.

    З урахуванням викладеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом”якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, мотиви, суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді штрафу, оскільки особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, при цьому даний вид покарання забезпечить належний рівень виправлення винного. При визначенні розміру штрафу суд враховує тяжкість вчиненого злочину та майновий стан винного. Підстави для призначення підсудному покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, виправних робіт в судовому засіданні не встановлені.    

    Керуючись ст.ст.323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд,-

засудив:

    ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.172 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді 510 (п”ятсот десяти) гривень штрафу.    

    Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

    На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

    Головуючий             суддя Олійник В.П.         .