Справа № 1-3/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

30 березня 2010 року                                                   м. Монастирище    

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого              - судді Діденко Т.І.,

з участю: секретаря  - Прилуцької О.І.,

прокурора                  - Бебешка М.М.,

захисника                   - адвоката ОСОБА_1,

підсудного                 - ОСОБА_2,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Инжи селищної ради  Юлдус республіки Туркменія, туркмена, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 раніше судимого: 1)  вироком Христинівського районного суду від 07.02.2000 року  за ч.3 ст. 81, ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 140, ч.2 ст. 206 КК України, призначене покарання - 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений  04.09.2003 року відповідно до постанови  Полтавського районного суду від 28.08.2003 року на підставі ст. 2 ЗУ “Про амністію” від 11.07.2003 року; 2)  вироком Христинівського районного суду від   19.01.2005 року  за ч.2 ст. 263, ч.3 ст. 185 КК України, призначене покарання - 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений  умовно-достроково 29.12.2007 року відповідно до постанови Уманського місцевого суду від 21.12.2007 року ,  не відбутий строк 4 місяці 12 днів; 3)  вироком Монастирищенського районного суду від 14.10.2009 року   за ч.2 ст. 121, ч.1 ст.187, ч.3 ст.15, ч.1 ст.152 КК України, призначене покарання 9 років 6 місяців позбавлення волі,

за   ч.2 ст. 393   КК України,

        в с т а н о в и в :

           ОСОБА_2, будучи раніше судимим,   09.10.2009 року приблизно о 13 год. 50 хв., під час досудового ув”язнення на стадії розгляду справи у суді,   перебуваючи під вартою в ІТТ Монастирищенського РВ ГУМВС України в Черкаській області, що по вул. Гагаріна, 8 в м. Монастирище Черкаської області, та знаходячись у внутрішньому дворику для прогулянки арештованих, з метою втечі з даного приміщення, піднявшись на дах будівлі санпропускника, що на території вказаного прогулянкового дворика, де руками зламав та відігнув прути металевої сітки загратованого перекриття приміщення, чим пошкодив інженерно-технічні засоби охорони, внаслідок чого утворив отвір розміром 205 мм х 330 мм, через який вчинив втечу з вищевказаного місця.

 ОСОБА_2 під час досудового та судового слідства вину визнав повністю і показав, що 09.10.2009 року перебував в Монастирищенському районному суді, де слухалась кримінальна справа відносно нього за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 121, ч.1 ст. 187, ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 152 КК України. Під час судового слідства прокурор запропонував обрати йому міру покарання  10 років позбавлення волі. Це його дуже обурило і злякало. Коли він був доставлений в камеру № 3 в ІТТ Монастирищенського РВ ГУМВС,  він постійно думав над цим рішенням. В той момент в нього виник умисел на втечу. Приблизно о 13 год. 30 хв. його спільно з арештованим ОСОБА_3 вивели в прогулянковий дворик для ув”язнених. Пізніше до них завели арештованого ОСОБА_4 Після цього постовий пішов до своєї кімнати. Через декілька хвилин ОСОБА_4 пішов до туалету. ОСОБА_3 продовжував ходити з ним по території дворику. Потім він раптово вискочив на дах санпропускника, що на території дворика і руками почав ламати металеву сітку загратованого перекриття, яким був огороджений  прогулянковий дворик. На протязі п”яти хвилин він відламав декілька прутів,  декілька відігнув всередину дворика, а декілька  назовні,  зняв з себе верхній одяг - кофту, футболку, і проліз в даний отвір. Піднявшись на зовнішню сторону  загратованого перекриття, він дістав рукою кофту синього кольору, зіскочив на землю та почав тікати в напрямку залізничної колії. Він добіг до соснових лісових насаджень де і заночував. 10.10.2009 року вирішив рухатись в напрямку Вінницької області. Не орієнтуючись на місцевості,  до кінця дня в задуманому напрямку йому добігти не вдалось. Згодом він дійшов до с. Попудня Монастирищенського району, звідки вирішив іти до с. Шукайвода Христинівського району. В садку в с. Шукайвода він переночував і 11.10.2009 року зранку він помітив сусідку його матері, яку він попросив, щоб до нього прийшла його мати і принесла одяг і продукти харчування. Через певний час до нього прийшла мати, а слідом за нею і працівники міліції. Він намагався втекти, але був затриманий та доставлений до Монастирищенського РВ ГУМВС. Він раніше був важкоатлетом. Розкаюється у вчиненому, шкодує, що втік з ІТТ, просить суворо не карати.

 Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_2 під час досудового та судового слідства ,  його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку,  які за заявою підсудного, крім показань самого підсудного, постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження /а.с.1/,  та матеріалів справи, що характеризують особу підсудного /83-89/,  згідно  ст. 299 КПК України в судовому засіданні не досліджувались,  оскільки фактичні обставини справи ним не оспорюються, учасники розгляду справи згодні з тим, що у відповідності до ст.299 КПК України, вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи,  які не досліджувалися у судовому засіданні, у апеляційному порядку.

 Оцінюючи зібрані по справі докази, в їх сукупності в результаті повного, всестороннього та об”єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає,  пред”явлене обвинувачення доведеним.

 Дії підсудної ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст. 393 КК  України як втеча з-під варти, вчинена особою, яка перебуває в попередньому ув”язненні,   з пошкодженням  інженерно-технічних засобів охорони.

       Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом”якшують та обтяжують покарання.

       Обставинами, які пом”якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та  активне сприяння розкриттю злочину.

       Обставин, які обтяжують покарання підсудного,  судом не встановлено.

             Підсудним  вчинено умисний тяжкий злочин, він є особою, що має судимість, відбував покарання у виді позбавлення волі,     згідно вироку Монастирищенського районного суду від  14.10.2009 року   визнаний винним у вчиненні двох тяжких та одного середньої тяжкості умисних злочинів, передбачених    ч.2 ст. 121, ч.1 ст.187, ч.3 ст.15, ч.1 ст.152 КК України,  йому призначене покарання – дев”ять років шість місяців  позбавлення волі, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

             Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.393 КК України, до постановлення Монастирищенським районним судом вироку від  14.10.2009 року, тому суд  вважає за  необхідне  призначити підсудному ОСОБА_2 остаточне  покарання  у виді позбавлення волі на підставі ч.ч.1, 2, 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів.

                Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

  ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого     ч. 2 ст.393 КК України.

              Призначити ОСОБА_2 за ч.2 ст.393 КК України покарання -  5 (п”ять) років позбавлення волі.

                Згідно ч.ч.1, 2, 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до призначеного покарання частково приєднати покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, яке призначене  засудженому  вироком Монастирищенського районного суду від   14.10.2009 року   за ч.2 ст. 121, ч.1 ст.187, ч.3 ст.15, ч.1 ст.152 КК України; визначити ОСОБА_2 остаточне покарання – 12 років 6 місяців (дванадцять років шість місяців)  позбавлення волі.

              На підставі ч. ч.1, 5  ст.72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_2  попереднє ув”язнення в строк  відбування  покарання , строк   відбування  покарання рахувати з 28.01.2009 року, виключити  із строку відбування покарання час, протягом якого ОСОБА_2 не перебував під вартою у зв”язку із втечею з-під варти, тобто з 13 год. 50 хв. 09.10.2009 року по 18 год. 20 хв. 11.10.2009 року.

   Речові докази по справі  –  одяг ОСОБА_2, ніж та металева вирізка у вигляді сітки із загратованого перекриття прогулянкового дворику Монастирищенського ІТТ , які знаходяться в  камері зберігання  речових доказів Монастирищенського РВ ГУМВС в Черкаській області,   знищити.

               Стягнути з  ОСОБА_2 600 грн. 96 коп. на користь  НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, код 25574009 на рахунок 35223003000037, банк одержувача УДК в Черкаській області, МФО 854018 з обов”язковою поміткою  “Для НДЕКЦ за  проведення експертизи № 25 від 14.10.2009  року”.    

                Міру запобіжного заходу  відносно засудженого ОСОБА_2 до   вступу вироку в законну  силу залишити попередню – тримання під вартою.    

             Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до  апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Монастирищенський районний суд,  а засудженим  в той же строк з моменту  вручення йому  копії вироку.

  Суддя                                  Т.І.Діденко