Справа № 1-5/2010р.

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    22 січня 2010 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Гнипа О. І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

за участю:

прокурорів Смаги С. В., Кондратенко В. М.,

потерпілого ОСОБА_1,

неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2,

представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

представника цивільного позивача ОСОБА_5,

законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_6,

представника служби у справах дітей Тищенко Н. В.,

представника кримінальної міліції у справах дітей Сікальчук Т. П.,

неповнолітнього підсудного ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Семенівка Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:          

    12 червня 2009 року близько 18 години 50 хвилин по вулиці Щорса в місті Семенівка Чернігівської області ОСОБА_9 на порушення вимог п. п. 2.3 «а», 31.4, 31.4.1 Правил дорожнього руху керував мотоциклом МТ-11, номерний знак НОМЕР_2, з несправною гальмівною системою, в якому як пасажирів перевозив ОСОБА_2 та ОСОБА_10, і при проїзді перехрестя з вулицею Центральна ще й припустився порушень п. п. 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив на перехресті зіткнення з автомобілем ВАЗ 21154, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1. У результаті дорожньо-транспортної події пасажир мотоцикла ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки зі зміщенням відламків.

    У судовому засіданні неповнолітній підсудний ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав повністю та показав про те, що він дійсно 12 червня 2009 року близько 18 години 50 хвилин  керував мотоциклом МТ-11, номерний знак НОМЕР_2, в якому перевозив як пасажирів ОСОБА_2 та ОСОБА_10. Їхав по вулиці Щорса в місті Семенівка Чернігівської області. На перехресті з вулицею Центральна відбулося зіткнення мотоцикла з автомобілем ВАЗ під керуванням ОСОБА_1. У результаті зіткнення були пошкоджені мотоцикл та автомобіль, а ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. Свою вину у вчиненні злочину він не визнає тому, що переконаний, що у дорожньо-транспортній події винен тільки водій ОСОБА_11, який на перехресті мав його пропустити, а тому перед зіткненням він і не гальмував. Посвідчення на право керування транспортними засобами та документів на мотоцикл він не має.

Незважаючи на повне не визнання неповнолітнім підсудним своєї вини, вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину доводиться показаннями потерпілих та свідків.

    Допитаний як потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав про те, що 12 червня 2009 року близько 18 години 50 хвилин він керував власним автомобілем ВАЗ 21154, номерний знак НОМЕР_1, в місті Семенівка Чернігівської області і їхав по вулиці Центральній в напрямку села Жадове. В салоні автомобіля він знаходився сам. Їхав зі швидкістю близько 50 км/год. При проїзді перехрестя вулиць Центральна-Щорса побачив, що раптово праворуч від автомобіля по вулиці Щорса опинився мотоцикл МТ з боковим причепом, в якому знаходилися три молоді чоловіки. Він намагався об’їхати мотоцикл, але зіткнення з ним відвернути не зміг. Після зіткнення мотоцикл відбило від його автомобіля і він зупинився. Зупинивши свій автомобіль, він підійшов до мотоцикла, біля якого лежав один із пасажирів та кричав, тримаючись за ногу. Через деякий час приїхала карета швидкої медичної допомоги і забрала потерпілого в лікарню. Він та водій мотоцикла залишилися на місці дорожньо-транспортної події, куди згодом прибули працівники міліції. У результаті зіткнення мотоцикл та автомобіль отримали механічні пошкодження. Після зіткнення водій мотоцикла неповнолітній підсудний ОСОБА_9 говорив, що в мотоциклі були відсутні гальма.

    Допитаний як потерпілий неповнолітній ОСОБА_2 у судовому засіданні показав про те, що 12 червня 2009 року близько 18 години 50 хвилин він разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 їхали на мотоциклі МТ по вулиці Щорса в місті Семенівка Чернігівської області. Мотоциклом керував ОСОБА_9. Їхали зі швидкістю близько 60 км/год. На мотоциклі він знаходився на сидінні позаду водія, а ОСОБА_10 перебував у боковому причепі. Коли вони почали під’їжджати до перехрестя вулиць Щорса-Центральна, то водій мотоцикла ОСОБА_9 зовсім не знижуючи швидкості руху намагався проїхати це перехрестя. Він з ОСОБА_10 при цьому просили, щоб ОСОБА_9 пригальмував, але останній їх не слухав, а навіть трохи збільшив швидкість. Коли вони в’їхали на перехрестя, то він побачив, що по вулиці Центральній зі сторони центра міста Семенівка Чернігівської області рухається автомобіль ВАЗ. Приблизно посередині перехрестя сталося зіткнення мотоцикла з автомобілем. У результаті зіткнення мотоцикл зсунуло до краю проїзної частини. Зіткнення прийшлося на ліву задню частину мотоцикла, де знаходилася його ліва нога. Через деякий час приїхала карета швидкої медичної допомоги і його забрали до лікарні. Він глибоко переконаний у тому, що ОСОБА_9 намагався перехрестя проїхати занадто швидко. Безпечно, навіть при відсутності перешкод, це перехрестя можна проїжджати зі швидкістю 20 км/год. При зіткненні автомобіля з мотоциклом ОСОБА_9 не гальмував.

    Допитаний як свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні дав показання, аналогічні показанням неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2.

    Допитана у судовому засіданні як свідок законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_6 показала про те, що вона проживає разом з трьома доньками та неповнолітнім ОСОБА_9. Батько його помер і тому по господарству допомагає їй ОСОБА_9. В школі ОСОБА_9 навчався задовільно, має позитивну спрямованість особистості. У  травні 2009 року ОСОБА_9 надбав мотоцикл, хоча вона була проти цього.

    Крім показань свідків, вина неповнолітнього підсудного доводиться іншими доказами:

даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події з доданою схемою, відповідно до яких 12 червня 2009 року оглянуте перехрестя вулиць Центральна – Щорса в місті Семенівка Чернігівської області (а.с. 7-9);

даними протоколу огляду та перевірки технічного стану транспорту від 12 червня 2009 року, згідно якого за результатами огляду мотоцикла МТ-11, номерний знак НОМЕР_2, на ньому виявлені зовнішні пошкодження у вигляді деформації передньої вилки, задньої підвіски, пошкоджень номерного знаку та покажчиків поворотів, розбиття скла, стопу та правого покажчика повороту, відсутності очисника повітря, деформації баку та фари, розбиття ліхтарів на боковому причепі, деформації щитка бокового причепу, деформації заднього лівого амортизатора та кузова причепу, встановлені несправності ручного та ножних гальм (а.с. 10-11);

даними протоколу огляду та перевірки технічного стану транспорту від 12 червня 2009 року, відповідно до якого за результатами огляду автомобіля ВАЗ 21154, номерний знак НОМЕР_1, на ньому виявлені зовнішні пошкодження у вигляді розбиття лівої частини переднього бамперу та лівої фари, деформації лівого переднього крила, лівої частини капоту, фартуха, відсутності лівої протитуманної фари, тріщини лобового скла та не встановлені несправності рульового керування та ножного гальма (а.с. 14);

даними висновку автотехнічної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області від 10 липня 2009 року № 335 з доданою фототаблицею, згідно якого рульове керування мотоцикла «Днепр МТ11», номерний знак НОМЕР_2, на момент дослідження знаходиться у діючому та справному стані; система ручного гальма мотоцикла технічно несправна, несправність системи ручного гальма полягає у відсутності гальмівних колодок на опорному диску переднього колеса та заклинюванні системи важелів вісі гальмівних колодок, несправність системи ручного гальма закладена цілеспрямованими діями шляхом проведення робот з демонтажу гальмівних колодок та стяжних пружин з опорного диску, приведення системи ручного гальма в технічно несправний стан відбулося задовго до моменту дорожньо-транспортної події; система ножного гальма мотоцикла «Днепр МТ11», номерний знак НОМЕР_2, недіюча та технічно несправна, несправність системи ножного гальма полягає у відсутності пальця, що з’єднує проміжний важіль педалі гальма з тягою системи приводу робочого гальмівного механізму заднього колеса, вказана несправність виникла внаслідок цілеспрямованих дій по демонтажу стандартного пальця з отворів зв'язаних деталей; технічний стан систем ручного та ножного гальм мотоцикла «Днепр МТ11», номерний знак НОМЕР_2 (технічні несправності, при якій системи гальм були недіючі), знаходиться у причинному зв’язку з дорожньо-транспортною подією, що виникла (а.с. 50-56);

даними висновку автотехнічної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області від 09 липня 2009 року № 336 з доданою фототаблицею, відповідно до якого: система рульового керування автомобіля ВАЗ 21154, номерний знак НОМЕР_1, на момент дослідження знаходиться у діючому справному стані; система робочого гальма автомобіля ВАЗ 21154, номерний знак НОМЕР_1, на момент дослідження знаходиться у діючому справному стані; у процесі дослідження технічного стану рульового керування та системи робочого гальма автомобіля ВАЗ 21154, номерний знак НОМЕР_1, будь-які несправності вказаних систем не виявлені, а отже технічний стан автомобіля не знаходиться у причинному зв’язку з дорожньо-транспортною подією, що виникла (а.с. 40-44);

даними протоколу відтворення обстановки і обставин дорожньо-транспортної події від 23 червня 2009 року (з доданими схемами) за участі водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_9, згідно якого на перехресті вулиць Центральна та Щорса в місті Семенівка Чернігівської області за показаннями водіїв були встановлені місця розташування автомобіля та мотоцикла (а.с. 50-51);

даними висновку автотехнічної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області від 16 липня 2009 року № 337, відповідно до якого водій автомобіля ВАЗ 21154, номерний знак НОМЕР_1, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з мотоциклом шляхом екстреного гальмування, навіть якщо б сприйняв обстановку як небезпечну з моменту появи мотоцикла на правому узбіччі (а.с. 65-67);

даними висновку судово-медичної експертизи Новгород-Сіверського районного відділення СМЕ від 09 липня 2009 року № 91, згідно з яким: у ОСОБА_2 встановлене тілесне ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки зі зміщенням відламків; дане тілесне ушкодження спричинене дією твердого тупого предмета по механізму удару і відноситься до категорії тяжкого ступеня тяжкості; дане тілесне ушкодження, виявлене на тілі ОСОБА_2, відповідає терміну утворення 12 червня 2009 року; виявлене тілесне ушкодження на тілі ОСОБА_2 могло утворитися в результаті удару легковим автомобілем по нозі (а.с. 71-72);

речовими доказами, якими у справі визнані: мотоцикл МТ-11, номерний знак НОМЕР_2; автомобіль ВАЗ 21154, номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 101).

На підставі аналізу зібраних та досліджених у справі доказів, та з урахуванням того, що відповідно до вимог ст. 275 Кримінально-процесуального кодексу України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудного і тільки в межах пред’явленого йому обвинувачення, суд вважає, що вина неповнолітнього підсудного ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена і його діяння правильно кваліфіковане прокурором при зміні обвинувачення за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України як по суті порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Підтверджуючи правильність кваліфікації прокурором діяння неповнолітнього підсудного ОСОБА_9, суд ураховує ті обставини, що підсудний припустився порушення правил експлуатації транспорту, оскільки не виконав вимоги поставлених до вини п.п. 2.3 «а», 31.4, 31.4.1 Правил дорожнього руху, відповідно до яких він був зобов’язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу та не допускати експлуатацію мотоцикла при наявності технічних несправностей гальмових систем, які знаходяться у причинному зв’язку з дорожньо-транспортною подією, котра виникла, що підтверджується сукупністю вищенаведених даних протоколу огляду та перевірки технічного стану мотоцикла МТ-11, номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 10-11), та висновку автотехнічної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області № 335 (а.с. 50-56). Крім цього, суд вважає, що прокурором вірно поставлені ОСОБА_9 до вини за змістом обвинувачення порушення правил безпеки дорожнього руху, а саме порушення п. п. 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху, які зобов’язують при керуванні транспортним засобом бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, вибрати в установлених межах безпечну швидкість руху з урахуванням дорожньої обстановки і стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, що знаходяться у причинному зв'язку між передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками дорожньо-транспортної події, через те, що це доводиться  сукупністю відомостей зазначених вище показань у судовому засіданні неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_10, а також потерпілого ОСОБА_1.

В той же час суд убачає як зайво поставлені до вини підсудному прокурором порушення п. п. 2.1 «а», «б» Правил дорожнього руху, котрі вказують на необхідність при керуванні водіями механічним транспортним засобом мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційні документи на транспортний засіб, позаяк  дані порушення не перебувають у причинному зв’язку із заподіянням підсудним неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень. Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 286 Кримінального кодексу України, визнають особу, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право.

Суд критично оцінює як захисну реакцію на обвинувачення вказані упевненості неповнолітнього підсудного ОСОБА_9, висловлені ним у судовому засіданні, про те, що потерпілий ОСОБА_1 мав пропустити його на перехресті, та відхиляє їх, через те, що вони не мають зовсім ніякого значення для справи, оскільки за даними вказаного висновку автотехнічної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області від 16 липня 2009 року № 337 водій автомобіля ВАЗ 21154, номерний знак НОМЕР_1, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з мотоциклом шляхом екстреного гальмування, навіть якщо б сприйняв обстановку як небезпечну з моменту появи мотоцикла на правому узбіччі (а.с.65-67), що узгоджується з показаннями потерпілого ОСОБА_1 у судовому засіданні, який повідомляв, що мотоцикл до зіткнення транспортних засобів праворуч від автомобіля опинився раптово. На такі ж обставини вказують і зазначені показання неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2, який сповіщав, що автомобіль ВАЗ був помічений при в’їзді мотоцикла на перехрестя. При таких доказах суд не убачає в діяннях водія ОСОБА_1 порушень вимог Правил дорожнього руху.

З огляду на викладене, суд вважає, що не визнання у судовому засіданні підсудним ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину вказує на мету підсудного уникнути від адекватного його діянням кримінального покарання за вчинене.

    Призначаючи вид та міру покарання неповнолітньому підсудному ОСОБА_9, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу цього підсудного, який характеризується за місцем проживання позитивно, є раніше не судимим, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, його стан здоров’я та загального розвитку, умови життя і виховання, які є задовільними, відсутність дорослих підмовників, які втягнули його у злочинну діяльність, його роль у вчиненні злочину. Суд ураховує також наявність відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 66 Кримінального кодексу України пом’якшуючої покарання підсудного обставини, зокрема, вчинення злочину неповнолітнім, відсутність передбачених у ч. 1 ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжуючих покарання підсудного обставин. За таких обставин суд вважає, що підсудному має бути призначене основне покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією інкримінованої частини статті кримінального закону без призначення передбаченого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами із звільненням від відбуття основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на підставі ст. ст. 75, 104 Кримінального кодексу України, оскільки виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства. Разом з цим в силу вимог ст. 76 Кримінального кодексу України на підсудного слід покласти обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Суд не вважає за можливе поряд з основним покаранням призначити підсудному додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки підсудний не має документів на право керування механічними транспортними засобами, а відповідно до положень п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із наступними змінами і доповненнями), які суд вважає безумовно правильними, суд не вправі призначити це покарання особі, яка не має права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід підсудному має бути залишений попередній – підписка про невиїзд до набрання вироком суду законної сили.

У відповідності до вимог ст. ст. 445, 446 Кримінально-процесуального кодексу України суд не вбачає за необхідне призначати неповнолітньому підсудному громадського вихователя, оскільки ОСОБА_9 незабаром після постановлення вироку (01 березня 2010 року) виповниться 18 років і він вчинив кримінально-каране діяння, яке характеризується необережною формою вини.

Цивільний позов представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 до неповнолітнього підсудного ОСОБА_9 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок злочину,  виходячи з вимог ст. ст. 22, 23 Цивільного кодексу України суд вважає за необхідне задовольнити частково, оскільки заявлена сума в 5000 гривень грошового відшкодування майнової шкоди стороною потерпілого у справі не доведена доказами, а фіскальними чеками та квитанціями до прибуткових касових ордерів на купівлю медикаментів, які додані до позову (а.с. 144-147), доведена лише сума 3334 гривні 53 копійки. За таких обставин суд вважає за достатнє стягнути на користь потерпілого на відшкодування майнової шкоди, завданої злочином 3334 гривні 53 копійки, а у стягненні решти заявленої суми майнової шкоди відмовити. Обов’язок відшкодувати завданий потерпілому неповнолітнім підсудним вказаний вид шкоди суд вважає за необхідне відповідно до правил ст. 1179 Цивільного кодексу України у субсидіарному порядку покласти у повному обсязі на  цивільного відповідача ОСОБА_6, мати неповнолітнього підсудного, оскільки вона не довела доказами те, що шкоду завдано неповнолітнім підсудним при його належному вихованні з боку матері до вчинення злочину, та внаслідок того, що неповнолітній ОСОБА_9 не має самостійного доходу та майна, достатнього для відшкодування майнової шкоди потерпілому.

    Таким же чином за правилами ст. ст. 22, 23, 1179 Цивільного кодексу України суд також убачає за необхідне задовольнити цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до неповнолітнього підсудного ОСОБА_12 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок злочину, поклавши обов’язок відшкодувати завданий потерпілому неповнолітнім підсудним вказаний вид шкоди на ОСОБА_6. Даний позов суд убачає за потрібне також задовольнити частково через те, що на обґрунтування відшкодування вартості ремонту автомобіля в сумі 7600 гривень потерпілим представлено суду товарні чеки на суму 7060 гривень 00 копійок (завірені копії чеків на а.с. 165-166). Задовольняючи цей позов частково, суд приходить до висновку, що суми та обсяг ремонтних робіт, зазначені у вищенаведених товарних чеках, відповідають розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_1 майнової шкоди, оскільки стороною підсудного, виходячи з вимог п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (із наступними змінами і доповненнями), ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, дані товарних чеків не спростовані жодними доказами.

    У відповідності до ст. ст. 28, 93-1 Кримінально-процесуального кодексу України, ст. 1179 Цивільного кодексу України цивільний позов прокурора Семенівського району Чернігівської області в інтересах позивача, фінансового управління Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області, про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, в розмірі 557 гривень 76 копійок підлягає задоволенню повністю з покладенням обов’язку відшкодувати завдані витрати на ОСОБА_6 на користь вказаного цивільного позивача через те, що у матеріалах кримінальної справи є довідка з комунального лікувально-профілактичного закладу «Семенівська центральна районна лікарня», котрий фінансується з місцевого бюджету, за даними якої потерпілий ОСОБА_2 дійсно знаходився на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі з 12 по 24 червня 2009 року і витрати на його лікування склали 557 гривень 76 копійок (а.с.94).

Судові витрати за проведення вищевказаних трьох автотехнічних експертиз НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області за № № 335, 336 та 337 на загальну суму 2336 гривень 52 копійки згідно даних розрахунків експерта (а.с. 39, 49, 64), які суд вважає вірними, відповідно до вимог ч. 5 ст. 93 Кримінально-процесуального кодексу України з-за неспроможності неповнолітнього підсудного їх оплатити внаслідок того, що він не має самостійного доходу та майна, достатнього їх для відшкодування, мають бути прийняті на рахунок держави.

Відповідно до вимог ст. 81 Кримінально-процесуального кодексу України речові докази у справі: мотоцикл МТ-11, номерний знак НОМЕР_2, який знаходиться в Семенівському РВ УМВС України в Чернігівській області (а.с.13), необхідно передати ОСОБА_6; автомобіль ВАЗ 21154, номерний знак НОМЕР_1, який відданий Семенівським РВ УМВС України в Чернігівській області на зберігання власнику ОСОБА_1 (а.с. 12, 101), необхідно передати ОСОБА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України,-

З А С У Д И В :

    ОСОБА_9  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. ст. 75, 104 Кримінального кодексу України ОСОБА_9 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України обов’язків:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_9 залишити попередній – підписку про невиїзд до набрання вироком суду законної сили.

Громадського вихователя ОСОБА_9 – не призначати.

Цивільний позов представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 до неповнолітнього підсудного ОСОБА_9 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок злочину, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 3334 (три тисячі триста тридцять чотири) гривні 53 копійки на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок злочину, який вчинений неповнолітнім ОСОБА_9.

В решті цивільного позову, пред’явленого ОСОБА_3 – відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до неповнолітнього підсудного ОСОБА_12 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок злочину, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 7060 (сім тисяч шістдесят) гривень 00 копійок на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок злочину, який вчинений неповнолітнім ОСОБА_9.

В решті цивільного позову ОСОБА_1 – відмовити.

Цивільний позов прокурора Семенівського району Чернігівської області в інтересах фінансового управління Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області, про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь фінансового управління Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області 557 (п’ятсот п’ятдесят сім) гривень 76 копійок на відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, який вчинений неповнолітнім ОСОБА_9.

Судові витрати за проведення автотехнічних експертиз у кримінальній справі в сумі 2336 (дві тисячі триста тридцять шість) гривень 52 копійки – прийняти на рахунок держави.

Речові докази у справі:

мотоцикл МТ-11, номерний знак НОМЕР_2, який знаходиться в Семенівському РВ УМВС України в Чернігівській області, – передати ОСОБА_6;

автомобіль ВАЗ 21154, номерний знак НОМЕР_1, який відданий Семенівським РВ УМВС України в Чернігівській області на зберігання власнику ОСОБА_1, – передати ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляції через Семенівський районний суд Чернігівської області.

Суддя:                                            О. І. Гнип