Справа №2-119/2007 p.
РІШЕННЯ
Ім'ям України
19 лютого 2007 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
Головуючої судді М.В. Матвієнко
при секретарі Н.Г. Ліщині
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Золотоніського районного суду Черкаської області від 18.02.1996 року з позивача ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку позивача.
Ухвалою Золотоніського районного суду від 21.10.2002 року за поданням Золотоніської ДВС оголошено розшук боржника ОСОБА_1. На час оголошення розшуку заборгованість по аліментах становить 1057 грн.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду від 07.12.2005 року за заявою прокурора ОСОБА_1. був визнаний безвісно відсутнім.
Відповідачу ОСОБА_2 допомога на утримання дитини у зв'язку з визнанням позивача безвісно відсутнім не виплачувалася, оскільки було встановлено його місце проживання та роботи, що стверджується довідкою № НОМЕР_1 Управління в Золотоніському районі Пенсійного фонду України.
Постановою від 06.06.2006 року державним виконавцем Золотоніської ДВС закінчено виконавче провадження та передано виконавчий лист за місцем проживання боржника в ДВС у Кам'янському районі Черкаської області
Заборгованість по сплаті аліментів станом на 06.06.2006 року становила 4518 грн.
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про звільнення його від сплати заборгованості по аліментах в сумі 4518 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. підтримав свої позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, обґрунтовуючи свої доводи тими обставинами, що починаючи з травня 2006 року він постійно перебував на лікуванні в онковідділенні Черкаської обласної лікарні, де перебуває і на даний час. На даний час він звільнився з роботи за станом здоров'я, відповідно до висновку МСЕК від 06.022007 року йому встановлена III група інвалідності та заборонена праця з шкідливими умовами. Крім незначних виплат пенсії, інших доходів він не має. На користь відповідача він сплачує аліменти на утримання сина, починаючи з липня 2006 року. Свої позовні вимоги про звільнення його від сплати заборгованості по аліментах ОСОБА_1. обґрунтовує також тією обставиною, що він не знав про те, що відповідач пред'явила виконавчий лист до виконання, а також про те, що стосовно нього, як боржника по аліментах було
оголошено розшук. Про стягнення з нього аліментів він дізнався лише 20.06.2006 року в ДВС Кам'янського району, а також дізнався в цей час про заборгованість в сумі 4518 грн.
Вважає, що доводи відповідача щодо того, що він ухилявся від сплати аліментів є надуманими, так як в АДРЕСА_1 проживають його батьки, яких він часто відвідував, там же проживала і його бувша дружина - відповідач по справі.
На даний час він не спроможний за станом здоров'я та у зв'язку з тяжким матеріальним становищем його сім'ї погасити заборгованість по аліментах. Крім того вважає, що заборгованість виникла внаслідок не пред'явлення належним чином до виконання відповідачем виконавчого листа. Просить суд звільнити його від сплати заборгованості по аліментах в повному обсязі
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що аліменти з позивача на її користь стягувалися з 1998 року по 2000 рік. У зв'язку з припиненням виплати аліментів вона звернулася в ДВС за поданням якої у жовтні 2002 року був оголошений розшук позивача. З приводу не отримання аліментів вона зверталася в різні інстанції. За її заявами та в зв'язку з тим, що розшук не дав позитивних результатів, прокурором була подана заява в суд про визнання ОСОБА_1. безвісно відсутнім. Вона подавала документи в пенсійний фонд на отримання виплат на сина, однак фактично виплат не отримувала, так як через органи податкової інспекції було виявлено місце проживання позивача, як працюючої особи. Про місцезнаходження ОСОБА_1. вона нічого не знала, вважає, що її будь-якої вини в тім, що не проводилися стягнення аліментів не має. Виконавчий лист в ДВС нею був пред'явлений в 1998 році і з того часу перебував на виконанні,
Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в частині його звільнення від виплати та не заперечує щодо розстрочення виплат по заборгованості на один рік.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи сторін, вважає, що позов в частині звільнення ОСОБА_1. від сплати аліментів до задоволення не підлягає, однак вважає, що з урахуванням його матеріального та сімейного стану, а також стану здоров'я на даний час, є можливим розстрочити сплату заборгованості по аліментах строком на один рік.
При цьому суд виходить з положень ст. 197 в. 1 СК України, де зазначено, що "з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості по аліментах".
Згідно п. 2, 3 ст, 197 СК України " за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти".
Суд вважає, що відсутні підстави для звільнення позивача ОСОБА_1. від сплати заборгованості по аліментах в сумі 4518 грн., оскільки дана заборгованість виникла на протязі 2000-2006 років, суд вважає у зв'язку з недбалим відношенням самого позивача до сплати аліментів по виконавчому листу, оскільки саме в його обов'язок входило повідомити ДВС про зміну місця роботи та проживання, що як встановлено в судовому засіданні позивач не виконав.
Крім того, суд враховує, що заборгованість по аліментах в позивача за період з 2000 року по 06.06.2006 року виникла не у зв'язку з його хворобою на той період, оскільки позивач захворів в 2006 році, чи будь-якою іншою істотною обставиною, яка могла бути врахована судом для звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах.
Суд вважає за можливе, з урахуванням наданих довідок про стан здоров'я позивача, встановлення йому групи інвалідності на даний час та врахування тієї обставини, що йому протипоказана праця з шкідливими умовами, а разом з тим і його тяжкого матеріального становища, розстрочити сплату заборгованості за аліментами в сумі 4518 грн. терміном на один рік та зобов'язати його сплачувати щомісячно по 376 гри. 50 коп., щодо чого не заперечує відповідач.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60,130,212,213,215 ЦПК України, ст. 197 СК України,-
ВИРІШИВ:
ОСОБА_1 у задоволенні позову про звільнення його від сплати заборгованості за аліментами в сумі 4518 грн. - відмовити внаслідок його безпідставності.
Розстрочити ОСОБА_1. сплату заборгованості по аліментах в сумі 4518 гри. на користь ОСОБА_2 строком на один рік.
Зобов'язати ОСОБА_1 сплачувати по 376 грн. 50 хол. щомісячно на користь ОСОБА_2, починаючи з 1 березня 2007 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після додання заяви про апеляційне оскарження.