Справа № 1-2/2010р.

ВИРОК

Іменем України

         10 лютого 2010  року Талалаївський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої судді      Тіщенко Л.В.

при секретарі             Зірка В.П.

з участю прокурора   Косенка О.Д.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка кримінальну справу по обвинуваченню                 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року                                                                  

народження, уродженця та мешканцяАДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,                                          

  в скоєнні злочину  передбаченого  ч. 2 ст. 185  КК України

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця ст. Стебліївська Красноармійського району Краснодарського краю Росія, мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого,

  в скоєнні злочину  передбаченого  ч. 2 ст. 185  КК України , -

ВСТАНОВИВ:

         У листопаді 2009 року ОСОБА_1, проходячи поряд з недіючою фермою ТОВ «Красноколядинське», що знаходиться в с. Красний Колядин Талалаївського району, помітив 6 листів шиферу, які були  поряд з приміщенням сараю. Після цього в нього виник намір забрати шифер і використати його у власному господарстві.  Він взяв один лист шиферу і відніс його до себе додому, але одному переносити шифер було незручно, тому він попросив про допомогу свого знайомого ОСОБА_2 і разом  вони перенесли решту  шиферу  до  господарства ОСОБА_1,  а потім   накрили ним  приміщення для курей. Вартість одного листа шиферу складає 35 грн., таким чином  своїми злочинними діями підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили збитки ТОВ «Красноколядинське» на суму  120 гривень.

         В  судовому засіданні   підсудний  ОСОБА_1 вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав в повному обсязі і пояснив, що дійсно 10 листопада 2009 року він проходив біля приміщення недіючої ферми і побачив, що під одним із сараїв стоїть декілька листів шиферу, то вирішив даний шифер перенести до власного господарства, а в подальшому використати для вкривання курника. Він взяв одну шиферину і з великим зусиллям переніс його додому. Одному нести шифер було незручно, то він вирішив попрости про допомогу свого знайомого ОСОБА_2. Він зателефонував йому і попросив допомогти, ОСОБА_2 погодився. Після обіду вони вдвох перенесли решту 5 шиферин до нього додому і перекрили приміщення для курей. В скоєному щиро розкаюється, в подальшому аналогічних діянь вчиняти не буде.

    Підсудний ОСОБА_2 свою вину в  скоєнні інкримінованого  йому злочину визнав в повному обсязі.   Пояснив,  що  10 листопада 2009 року йому зателефонував ОСОБА_1 і попросив, щоб він допоміг йому відремонтувати приміщення для тримання курей. Після обіду він разом з дружиною ОСОБА_3 пішли до господарства ОСОБА_1 і вони розпочали ремонт приміщення курника. Спочатку напиляли дощок, забили ними дах, після чого ОСОБА_1 запропонував піти на територію недіючої ферми ТОВ «Красноколядинське», яка знаходиться поряд з його подвір’ям, і принести звідти шифер, щоб накрити покрівлю. Вони пішли вдвох на ферму, перенесли звідти решту 5 листів шиферу до садиби ОСОБА_1 і накрили ними дах на курнику. В скоєному щиро розкаюється, в подальшому аналогічних діянь вчиняти не буде.

    Підсудні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 свою винність у вчиненому діянні визнали повністю і суду дали показання, що вчинили злочин саме при викладених обставинах, у вчиненому щиро розкаюються та просять пом’якшити їм покарання. Після роз’яснення їм суті обвинувачення за ч.2 ст. 185 КК України та змісту ст. 299 КПК України дали згоду на скорочене судове слідство, так  як  вважають недоцільним досліджувати докази відносно фактичних обставин вчиненого ними діяння.

         Відповідно до  ч.3 ст. 299 КПК  України  суд визнав   недоцільним   дослідження  доказів стосовно фактичних  обставин  вчиненого злочину, так як   підсудні не оспорюють їх. Суд  встановив,  що  підсудні  правильно  розуміють зміст цих обставин і  у   суду  немає  сумнівів  у добровільності та істинності  їх   позицій. Підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2  роз’яснено, що  у такому випадку вони будуть  позбавлені права  оспорювати  ці фактичні обставини справи та вирок   у апеляційному порядку.

          Суд приходить до висновку, що в судовому засіданні доведена винність підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в  таємному викраденні  чужого майна за попередньою змовою групою осіб  і їх  дії суд кваліфікує за  ч. 2 ст. 185   КК України.

         Призначаючи покарання обом підсудним суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудних та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

          До обставин, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України,  суд відносить щире каяття  та активне сприяння розкриттю злочину. За місцем проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується позитивно, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, претензій майнового характеру до підсудного немає.

    До обставин, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України,  суд відносить щире каяття, з’явлення із зізнанням та активне сприяння розкриттю злочину. За місцем проживання підсудний ОСОБА_2 характеризується позитивно, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні одну неповнолітню дитину, претензій майнового характеру до підсудного немає.

           Обставин, які б обтяжували покарання  підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.  Обтяжуюча обставина – вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб – виключається із обвинувачення, так як вона є кваліфікуючою ознакою при кваліфікації вчиненого злочину за ч.2 ст. 185 КК України.

    Приймаючи до уваги такі обставини як те, що підсудні вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем проживання, активно сприяли розкриттю злочину та щиро розкаялись у вчиненому – що в сукупності пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахування осіб винних, суд вважає за необхідне застосувати до обох підсудних ст. 69 КК України і призначити покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої  санкцією ч. 2 ст. 185 КК України,  у вигляді штрафу.

         Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

         Цивільний позов  по справі не заявлено.

         Керуючись ст.ст.  323, 324 КПК України,  суд:

ЗАСУДИВ:

        ОСОБА_1  визнати винним  в скоєнні злочину передбаченого  ч.2  ст. 185 КК України та призначити  покарання із застосуванням ст. 69 КК України  у вигляді    штрафу в розмірі 50 (п’ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

       Міру  запобіжного заходу   ОСОБА_1 до вступу  вироку  в законну  силу залишити попередню -   підписку про невиїзд.

ОСОБА_2  визнати винним  в скоєнні злочину передбаченого  ч.2  ст. 185 КК України та призначити  покарання із застосуванням ст. 69 КК України  у вигляді    штрафу в розмірі 50 (п’ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850  гривень.

       Міру  запобіжного заходу ОСОБА_2. до вступу  вироку  в законну  силу залишити попередню -   підписку про невиїзд.

         Речові докази по справі -  6 листів 8-ми хвильового шиферу, які знаходяться під зберігальною розпискою у ОСОБА_1 – передати у ТОВ «Красноколядинське».

         Вирок може бути оскаржений до  апеляційного суду Чернігівської області через Талалаївський районний суд  протягом 15 (п”ятнадцяти ) діб з моменту  його проголошення.

Суддя                             Л.В.Тіщенко