Справа № 2-а-877\2010 рік

П О С Т А Н О В А

Іменем України

« 25 « січня 2010 року      Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області          

в складі :                             головуючого судді                                Мозгової  О.А.

                                            при секретарі                                         Носенко  С.С.

у відкритому судовому засіданні  в залі суду м.Золотоноша , розглянувши   справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до управління Пенсійного  фонду  України  в  Золотоніському  районі про  визнання  неправомірними дій  суб»єкта  владних  повноважень, стягнення  недоплаченої  щомісячного  підвищення  до  пенсії    «Дітям війни»  та  поновлення  пропущеного  строку  для  звернення  до  суду

В С Т А Н О В И В :

    До суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом  до управління Пенсійного  фонду  України  в  Золотоніському  районі про  визнання  неправомірними дій  суб»єкта  владних  повноважень, стягнення  недоплаченого  щомісячного  підвищення  до  пенсії    «Дітям війни»  та  поновлення  пропущеного  строку  для  звернення  до  суду,  посилаючись  на  те,  що вона  відповідно  до   ст. 1 Закону  України  «Про  соціальний  захист дітей  війни «,  є  дитиною  війни . Відповідно  до  ст. 6 вищезазначеного  закону -  має  право  на  щомісячне  підвищення  до  пенсії  в  розмірі  30% мінімальної  пенсії  за  віком ,  але відповідачем  по  справі  вимоги  даного  закону  ігноруються   і  підвищення  до  пенсії  їй ,  як  дитині  війни,    протягом  2007  року  не нараховувалося   та   не   виплачувалося,  а  протягом  2008  року , 11  місяців 2009  року  нараховувалося  та  виплачувалося  в  меншому  розмірі,  ніж  це  передбачено   законодавством.  На  підставі  наведених  обставин   позивач  просить  задовольнити  його  вимоги  ,  визнавши  дії  відповідача  неправомірними,   зобов»язати  його   нарахувати  та  виплати  щомісячне  підвищення  до  пенсії  за  2007-2009  роки  в  розмірі  30% мінімальної  пенсії  за  віком ,  що  становить  4310,60  гривень  та  поновити  пропущений  строк  для  звернення  до  суду  .

    В  судове  засідання  позивач  не  з»явився,  але  в  справі  є  заява  від  нього,  в  якій  він  на  задоволенні  позову  наполягає,  просить  справу  слухати  в  його   відсутності.

    Представник  відповідача - управління Пенсійного  фонду  України  в   Золотоніському  районі  в  судове  засідання   не  з»явився,  але  він  надав  суду  заперечення  проти  позову,  в  якому  просив  справу  слухати  у  відсутності  представника  Пенсійного  фонду  та  позов  позивача  не визнав ,  посилаючись   на  ч.2  ст.  99  КАС  України ,  де  зазначено,  що   для  звернення  до  суду   за  захистом  прав,   свобод  та  інтересів   особи  встановлюється  річний    строк,  який  ,  якщо  не  встановлено  інше,  обчислюється  з  дня  ,  коли  особа  дізналася  або   повинна  була   дізнатися   про  прав,  свобод  чи  інтересів. Порушення  строку  звернення  до  суду   є  підставою  для  відмови   у  задоволенні   адміністративного  позову за  умови,  якщо   на  цьому  наполягає  одна   із  сторін ( ч.1  ст. 100  КАС  України).  Позивачеві  стало  відомо   в  грудні  місяці  2008  року  про  належні  йому   виплати  , як  дитині  війни,  після  висвітлення   зазначених  подій  у  засобах  масової  інформації  ,    а тому пропущений  ним  річний строк   для  звернення  до  суду  без  поважних  причин  і  немає  підстав    для  його  поновлення.   Крім  того, відповідно   до    Закону  України «Про  Державний  бюджет  України  на  2007  рік»   фінансове  забезпечення  на  ці  цілі було  відсутнє ,  управління  не  мало  законних  підстав   і  можливості  виплачувати дану  надбавку.  Законом  України  «Про  державний  бюджет на  2008  рік та  про внесення  змін до  деяких  законодавчих  актів   України»  було  внесено  зміни  до  Закону  України   «Про  соціальний  захист  дітей війни» .  Так,  відповідно  до   внесених  змін  ,  згідно  ст. 6 даного закону ,  дітям  війни  (крім тих,  на  які  поширюється   дія  Закону  України  «Про  статус  ветеранів  війни  ,  гарантії  їх  соціального  захисту «)  до   пенсії  або  щомісячного  грошового  утримання  чи  державної  соціальної  допомоги ,  що  виплачується   замість  пенсії,  виплачується  підвищення в  розмірі 50% від  розміру  надбавки,  встановленої  для  учасників  війни.  Тобто,  починаючи  з 01.01.2008  року  всім  пенсіонерам,  які  мають    статус  «дитина війни» виплачується  надбавка  в  розмірі  10% прожиткового  мінімуму  для  осіб,  які  втратили  працездатність.  

    Так,  як  у  справі  є  достатньо  доказів   про  права  та  взаємовідносини  сторін  ,  то  суд    вважає  за  можливе проводити  розгляд  справи  у  відсутності  позивача ,  представника  відповідача   та  винести  постанову  суду  за  наявними  в  матеріалах  справи  доказами.

    Суд,  вивчивши  матеріали  справи,  ознайомившись  із запереченнями  представника  відповідача , прийшов  до  висновку,  що  позов  підлягає  до  часткового  задоволення з  наступних  підстав.

    В  своїй  позовній заяві  позивач  просить  поновити йому  пропущений  річний  строк  для  звернення  до  суду  .  Суд  вважає,  що позивачеві необхідно  відмовити  в  задоволенні цієї  частини  позову,  оскільки  Закон  України  «Про     соціальний  захист дітей  війни  « набрав  чинності  з  01.01.2006  року   -  відповідно , не  отримавши  соціальну  допомогу , позивач  з  цього  часу   повинен  був  дізнатися   про  порушення  своїх  прав  .  Юридична  необізнаність  позивача  та  постійні  зміни  і  суперечності   в  законодавстві  не  можуть бути   визнані  судом   поважними   причинами   для  поновлення   строку  звернення  до  суду  ,  оскільки  закони   та  інші  нормативно-правові акти   є  доступними  для  ознайомлення  всіма  громадянами  та  можливість  людини    дізнатися  про  те  чи  інше   положення  законодавства   залежить  виключно  від  бажання  людини.

Так,  як  позивач  звернувся  до  суду     18  грудня  2009  року  ,  то  його   позовні  вимоги  підлягають  задоволенню   в  межах  річного  строку   ,  тобто  з 18.12.2008  року,  бо  ч. 2  ст. 99  КАС  України    встановлено  річний  строк   для  звернення  до  суду   за  захистом   прав,  свобод  та  інтересів  особи ,  який  обчислюється   з  дня  коли  особа  дізналася   або  повинна  була  дізнатися   про  порушення  своїх  прав,  свобод  чи  інтересів.

    Позивач  по  справі  ОСОБА_1 відповідно  до   норм  ст. 1  Закону  України  «Про  соціальний  захист дітей  війни»  має  статус  «дитини  війни» ,  що  вона  ствердила  посвідченням  НОМЕР_1 ,  а  тому  має  право  на  соціальний захист  відповідно  до  норм  ст.6  даного  Закону , тобто має  право   на отримання підвищення  до  пенсії  в  розмірі 30%  мінімальної  пенсії  за  віком .  Частиною 2  пункту 3 Закону  України   «Про  соціальний  захист дітей  війни»   визначено, що  державні  соціальні  гарантії  дітям  війни  ,  встановлені цим  законом,  не  можуть  бути обмежені  або  скасовані  іншими  нормативно-правовими  актами .  І,  як  наслідок, внесені  в  цей Закон  зміни  протягом 2007-2008  років ,  були в  подальшому  скасовані  рішенням   Конституційного  суду  України .  

    Рішенням  Конституційного  суду   України  № 10-рп/2008  від 22.05.2008  року  роз»яснено,  що  Закон  України  «Про  державний  бюджет  України»  не  має  вищої  юридичної  сили  стосовно  інших  законів  .  Пункт 5.4.  цього  рішення  зазначає ,  що  Закон  про  бюджет   є  основним  фінансовим  документом  держави.  Через  своє   спеціальне  призначення  цей  закон  не  повинен  регулювати  відносини  в  інших  сферах   суспільного  життя.  Конституція України  не  дає   Закону  про  Державний  бюджет   вищої  юридичної  сили   стосовно  інших  законів.  Таким  чином,  Конституційний  суд   України  дійшов  висновку  ,  що  Законом    про  Державний  бюджет   не  можна  вносити  зміни   до інших  законів  ,  зупиняти  їх дію  чи  скасовувати  їх ,  оскільки  з  об»єктивних  причин  це створює  протиріччя в  законодавстві , і ,  як  наслідок,  - скасування  та  обмеження   прав  і  свобод  людини  і  громадянина.  Цим  же  рішенням  Конституційний  суд України  п.41 розділу ІІ  «Внесення  змін  до  деяких  законодавчих   актів  України»  Закон  України  « Про  Державний  бюджет  України  на  2008  року та  про  внесення  змін   до деяких  законодавчих  актів  України» визнав  неконституційними,  тобто  такими,  що суперечать  Конституції  України.

Відповідно  до  положень  Конституції  України  ,  найвищою  соціальною  цінністю в  Україні  є  людина ,  її  права   і  свободи   та  їх  гарантії   визначають зміст   і  спрямованість  діяльності держави ,  а  їх  утвердження   і  забезпечення  є   головним  обов»язком  держави  ,  права  і  свободи  людини є  невідчужуваними та  непорушними,  їх  зміст  і  обсяг   при  прийнятті  нових  законів  не  може  бути  звужений  . Зупинення  дії  положень   законів  ,  якими  визначено   права  і  свободи  громадян  ,  їх  зміст  і  обсяг  ,  є  обмеженням  прав  і свобод   і  може  мати  місце   лише  у  випадках   ,  передбачених  Основним  Законом  України :  лише  в  умовах   воєнного  або  надзвичайного  стану  на  певний  строк.

Крім  того, Постановою  Пленуму  Верховного  суду  України  від  13  червня  2007  року  №8  «Про  незалежність    судової  влади  «  зазначено  ,  що  відповідно  до  статей  8  та  22  Конституції  України   не  підлягають  застосуванню  судами   закони  та  інші нормативно-правові  акти  ,  якими  скасовуються   конституційні  права   і  свободи  людини  та  громадянина  ,  а  також нові  закони,  які  звужують  зміст  та  обсяг  встановлених  Конституцією  України  і чинними  законами  прав  і  свобод. А  тому,   твердження   представника відповідача про  безпідставність  вимог  позивача   про  виплату  зазначеного  підвищення  до  пенсії  по  причині  призупинення  дії  норми   ст. 6  Закону  України  «Про   соціальний  захист  дітей  війни»   через  внесення  до  неї  змін   -  є  безпідставними і  нічим  не  вмотивовані. Враховуючи  вищевикладене,  та  керуючись ч.1,2 ст. 8 Конституції  України,  в  Україні   визначається   і  діє  принцип  верховенства  права ,  і  рішення  Конституційного  суду  України   має преюдиціальне  значення  для  судів   загальної  юрисдикції  при  розгляді ними  позовів   у  зв»язку  з  правовідносинами ,  які  виникли внаслідок  дії  положень   статей  зазначених  законів  ,  що  визнані  неконституційними та  є  обов»язковими  до  виконання  на  території  України , - дії,  зокрема  Управління  Пенсійного  фонду   України в  Золотоніському  районі ,  яке  відповідно  до  п.п. 6 п.2.2 Положення  про  управління  Пенсійного  фонду   України  в районах,  містах і  районах  у  містах   управління  відповідно  до  покладених  на  нього  завдань   призначає    ( здійснює  перерахунок )  і  виплачує  пенсії,  допомогу на  поховання  та  інші   соціальні  виплати   відповідно  до  чинного  законодавства , безпосередньо  має  нараховувати   і  виплачувати пенсії  та  соціальні  виплати , по  ненарахуванню   та  невиплаті   позивачеві  щомісяця підвищення  до  пенсії,  як  дитині  війни в  розмірі  30% мінімальної  пенсії  за  віком  -  є  незаконними в  період   з  18.12.2008  до  30.11.2009  року ( позивач  13.01.2010  року  збільшив позовні  вимоги,  включивши  до  суми  позову  суму  недоплаченого  щомісячного  підвищення  до  пенсії    «Дітям війни»  за  11  місяців 2009  року ).

Таким  чином,   позовні вимоги  позивача  по  справі   щодо визнання  неправомірними дій  суб»єкта  владних  повноважень, стягнення  недоплаченої  щомісячного  підвищення  до  пенсії    «Дітям війни»     за  2007-2008  роки, 11  місяців 2009  року    підлягають  задоволенню   за  період  з  18.12.2008  року по 30.11.2009  року  та  з  врахуванням  раніше  виплачених  сум,  оскільки  з  довідки,  наданої  Пенсійним  фондом,  про  суми  отриманої  пенсії  позивачем  по  справі , вбачається,  що позивач  отримує  дане  підвищення з  01.01.2008 року,  але  в  розмірі,  що  становить лише 10%   мінімальної  пенсії  за  віком.

      Доводи  представника  відповідача в  своєму  запереченні  проти  позову  про  неврегульованість   механізму   реалізації  положень   ст.6 Закону  України  «Про соціальний  захист  дітей  війни» ,  зокрема    вирахування  мінімальної  пенсії  за  віком  ,  на  30%  якої  мають  підвищуватися   пенсії  дітям  війни,  суд  вважає  безпідставними.  Відповідно  до  ст. 17  Закону  України   « Про  державні  соціальні  стандарти та  державні  соціальні  гарантії» основні    державні   соціальні  гарантії встановлюються  законами з  метою   забезпечення  конституційного    права  громадян  на    достатній  життєвий   рівень.  До  числа  основних  державних  соціальних   гарантій   включається   мінімальний  розмір   пенсії  за  віком  . Ст. 19  вищезазначеного  закону  передбачено,  що  виключно  законами  України   визначається  мінімальний   розмір  пенсії  за  віком.  Оскільки,  будь-яким  іншим   законом  ,  крім Закону  України  «Про  загальнообов»язкове   державне  пенсійне  страхування « ,  мінімальний  розмір  пенсії   не  встановлений ,  суд  дійшов  висновку   про  відсутність  правових  підстав   для  застосування   будь-якої  іншої  величини  ,  ніж  встановлена    названим  законом  ,  для  розрахунку  підвищення  до  пенсії   позивачу ,  як  дитині  війни. Розмір  мінімальної  пенсії  за  віком   визначений  ст.  28  Закону  України  «Про загальнообов»язкове   державне пенсійне  страхування «  і  згідно   цієї  норми  мінімальна  пенсія  за  віком   дорівнює  прожитковому  мінімуму,  встановленого  для  осіб ,  що  втратили працездатність .  Відповідно до  ч.1 ст.2  Закону  України  «Про   прожитковий  мінімум  «  від  15  липня  1999  року  № 966-14 прожитковий  мінімум застосовується  для  встановлення  розмірів  мінімальної  заробітної  плати  та  мінімальної  пенсії  за  віком.  Тому, при  визначенні   розміру  підвищення   відповідно  до  ст.6  Закону  України «Про  соціальний  захист  дітей  війни»  застосовується  розмір   мінімальної  пенсії  за  віком  ,  який  визначений  ст.  28   Закону    України  «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне  страхування».

    Отже, враховуючи  вищевикладене,  суд  вважає,  що  відповідачу  по  справі -   управлінню  Пенсійного  фонду  в  Золотоніському  районі,   належить  зробити  перерахунок  пенсії   гр.  ОСОБА_1  за  період  з  18.12.2008 по  30.11.2009 року  включно,  та  провести  виплату  недоотриманого  нею підвищення  до  пенсії ,  як  дитині  війни, виплатити здійснювати , з  розрахунку  30%  від  мінімальної  пенсії  за  віком,  який  визначений ч.1 ст.  28   Закону    України  «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне  страхування»,   щомісяця,  з  урахуванням  раніше   проведених  за  цей  період  виплат.

    Відповідно  до  ст. 3  Конституції  України   державна  влада  в  Україні   здійснюється   на  засадах  її  поділу   на  законодавчу  ,  виконавчу  та  судову  .  Органи   законодавчої,  виконавчої  та  судової   влади  здійснюють  свої   повноваження   у  встановлених  Конституцією  України  межах   і  відповідно  до  законів  України .  Приймаючи  до  уваги  те, що  позивачу  підвищення  до  пенсії ,  як  дитині  війни,  нараховане  в  меншому  розмірі,  ніж  передбачено  діючим  законодавством,  суд  не  може  виконувати  функції  покладені  на  органи  виконавчої  влади   та  самостійно  здійснити  таке  перерахування .  За  таких  обставин  у  суду   нема  підстав  для  задоволення   позову   в  стягненні  підвищення   до  пенсії  в  твердій  грошовій  сумі.

    Згідно  з  п.п.6 п.2.2 Положення  про  управління  Пенсійного  фонду   України  в районах,  містах і  районах  у  містах   управління  відповідно  до  покладених  на  нього  завдань   призначає    ( здійснює  перерахунок )  і  виплачує  пенсії,  допомогу на  поховання  та  інші   соціальні  виплати   відповідно  до  чинного  законодавства, а  тому  суд  не  може  погодитися  з  твердженнями  відповідача  в  своєму  запереченні  проти  позову,  що  Пенсійний  фонд  не є  належним  відповідачем по  справі ,  бо   фінансове  забезпечення  соціальних  гарантій  здійснюється  за  рахунок коштів  Державного  бюджету  України.  Крім  того,      згідно  Додатку   «Розподіл  видатків   Державного  бюджету  України   на  2008  рік  «  №3  до  Закону  України  «Про  Державний бюджет  на  2008  рік»  від  12.12.2008  року   № 659  передбачено  ,  що  Пенсійному  фонду  України    виділено  дотацію  у  певній   сумі   на  виплату  пенсій  ,  надбавок  та  підвищень  до  пенсій  ,  призначених  за  різними  пенсійними  програмами,   ст. 34  п.10)   Закону  України  «Про  Державний  бюджет  України на 2009  рік «  передбачено  дотацію  Пенсійному  фонду  України  на  пенсійне  забезпечення   військовослужбовців,  виплату  пенсій  надбавок та  підвищень  до  пенсій  ,  призначених  за  різними   пенсійними  програмами  .

На  підставі  вищевикладеного,   керуючись  ст.ст. 1, 3, 21, 22 ч.2,3 ст.46, ст.56 Конституції  України ,  ст.  6  Закону  України    «Про  соціальний  захист  дітей  війни» ,  ст.  28   Закону    України  «Про загальнообов»язкове державне пенсійне  страхування», ст.ст. 17,19  Закону  України   « Про  державні  соціальні  стандарти та  державні  соціальні  гарантії», ч.1 ст.2  Закону  України  «Про   прожитковий  мінімум  « , п.п.6 п.2.2 Положення  про  управління  Пенсійного  фонду   України  в районах,  містах і  районах  у  містах , Додатку   «Розподіл  видатків   Державного  бюджету  України   на  2008  рік  «  №3  до  Закону  України  «Про  Державний бюджет  на  2008  рік»  від  12.12.2008  року   № 659ст. 34  п.10)   Закону  України  «Про  Державний  бюджет  України на 2009  рік «  , ст.ст. 94,161-163 КАС  України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

    Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного  фонду  в  Золотоніському  районі Черкаської  області  про визнання  неправомірними дій  суб»єкта  владних  повноважень, стягнення  недоплаченої  щомісячного  підвищення  до  пенсії    «Дітям війни»  та  поновлення  пропущеного  строку  для  звернення  до  суду -  задоволити  частково.

    Визнати  дії   управління  Пенсійного фонду  України  в Золотоніському  районі Черкаської  області  щодо  неповного нарахування  та  виплати ОСОБА_1  щомісячного  підвищення  до  пенсії  ,  як  дитині  війни , в  розмірі  30%  мінімальної  пенсії за  віком за  період  з  18.12.2008 року  по 30.11.2009  року   включно  -  неправомірними.

     Зобов»язати  управління  Пенсійного  фонду  в  Золотоніському  районі   здійснити  перерахунок  та  виплату ОСОБА_1  підвищення  до  пенсії  в  розмірі  30%  мінімальної  пенсії за  віком, який  визначений ч.1 ст.  28   Закону    України  «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне  страхування» , за  період    з 18.12.2008 року  по  30.11.2009  року   включно,  з  урахуванням  проведених  за  цей  період  виплат.

    У  задоволенні  решти  позовних  вимог ОСОБА_1       -  відмовити.

Постанова  може  бути  оскаржена   до  Київського   апеляційного  адміністративного  суду   через  Золотоніський  міськрайонний  суд   шляхом  подачі  заяви   про  апеляційне  оскарження   постанови  суду   протягом  десяти  днів   з  дня  проголошення  постанови   та  подачі   апеляційної  скарги   протягом  двадцяти  днів  після  попереднього подання  заяви.

СУДДЯ:                                                                       Мозгова  О.А.