П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

Справа 2-а-79/2010/2306

29 січня 2010 року         Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

головуючий суддя               Орла С.І.

секретаря                 Біліченко С.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Золотоніському районі Черкаської області, про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни ,  -

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду в Золотоніському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

    Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тому у відповідності до вимог ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” являється дитиною війни.

Згідно ст. 6 даного закону д ітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, дію якого було зупинено ст.77 та 110 Закону україни «Про Державний бюджет на 2006 рік» та ст.111 Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік”.

Рішенням Конституційного суду від 09.07.2007 року встановлено неконституційність положень п. 12 ст.71 та ст. 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік в зв’язку з чим відновлено дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та згідно ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі пррожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому позивач просив стягнути на його користь не виплачену доплату в розімрі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 2007 року по 2008 рік включно в сумі 2653 грн. 70 коп.. Крім того позивач просив поновити срок зврення до суду, мотивуючи це тим, що йому не було повідомлено, про прийняття норомативно- правових актів, що обмежуюють її права і про порушене своє право він дізнався лише в грудні 2008 року із засобів масової інформації також позивач просив визнати дії відповідача по не виплаті доплати у відповідності до Закону україни "Про соціальний захист дітей війни" неправомірними.

Позивач в судове засідання не з’явився, але до суду надала письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність на позовних вимогах наполягав повністю.

Представник відповідач Управління Пенсійного фонду в Золотоніському районі Черкаської області в судове засідання не з’явилась, але до суду надійшла заява про можливість розгляду справи у її відсутність позовні вимоги не визнала та надала письмові заперечення в яких просила відмовити у позовних вимогах посилаючись на те, що позивач у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, в той же час п. 12 ст. 71 та ст.111 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” була зупинена вказана доплата, а Рішенням конституційного суду України від 09.07 2007 рік дані положення Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, але законодавцем не прийнято жодного нормативно-правового акту на виконання вказаного рішення, і на даний час на законодавчому рівні не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел та не вирішено питання величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус „дитина війни” в зв’язку з чим відповідач не може проводити дану виплату та Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно правового акту для реалізації прикінцевих положень Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а відповідач не наділений повноваженнями визначення конкретних розмірів всіх доплат та пенсій, тому діяв в межах наданих йому повноважень щодо виплати доплат до пенсії як дитині війни. Крім того представник відповідача вказує на неправильний розрахунок заборгованості по доплатам до пенсії як дитині війни, оскільки позивачем в обґрунтування розрахунку заборгованості покладений прожитковий мінімум починаючи з 01 серпня 2008 року в розмірі 544 грн., хоча у відповідності до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 липня 2008 року становить 482 грн., а з 01 жовтня 20085 року 498 грн.. Також відповідач вважає не поважною причиною пропуску строків позивачем звернення до суду, тому просила суд відмовити в поновленні строку позовної давності.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, оскільки:

Відповідно до паспорта серія НОМЕР_1 від 22.03.1997 року виданого Золотоніським МРВ УМВС України в Черкаській області, вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Згідно посвідчення НОМЕР_2 від 23.06.1993 року виданого Золотоністьким райсоцзабезом , вбачається, що позивач являється пенсіонером за віком та має статус дитини війни.

У відповідності до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Згідно ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років;

    Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Згідно ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

    Згідно п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2007 рік дію: статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням статті 111 цього Закону;

    Згідно п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2007 рік дію: статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням статті 111 цього Закону;

    У відповідності до ст.111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” Установити, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, як виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року визнано неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням ст.111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”.

    Відповідно до п.15   Положення   Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

    Згідно ч.1 ст.28 Закону україни „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

    Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону україни „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

    У відповідності до ч.1 ст.62 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” ” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн.

Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006. № 489-V  “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003. № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Згідно п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у наступній редакції: « Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Відповідно до ст. 58 Закону України „ Про Державний бюджет на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня — 470 гривень, з 1 квітня — 481 гривня, з 1 липня — 482 гривні, з 1 жовтня— 498 гривень.

22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

У відповідності до ухвали Конституційного Суду України № 27-у/2009 року від 19 травня 2009 року за конституційним поданням Пенсійного фонду України, вбачається, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” , на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону „Про соціальний захист дітей війни” . Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного Суду України.

Відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

    Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що позивач підпадає під дію Закону України „Про соціальний захист дітей війни”   та має право на доплату пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Суд не прймає посилання відповідача на ч.3 ст.28 Закону України „Про загальонообов’язкове державне пенсійне страхування”, що передбачає застосування мінімального розміру розміру пенсії за віком виключно для визанчення розміру пенсій пердбаченого цим Законом, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку Суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та у відповідності до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що Позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії. Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, тобто, між Позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

    Разом з тим суд відмовляє позивачу в частині задоволення позовних вимог ,щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки позивачем не було надано достатніх доказів для обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду так як відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом, а позивачка звернулась до суду з позовом лише 07 грудня 2009 року, тому суд вважає, що права позивача підлягають захисту з 07 грудня 2008 року.

Таким чином внаслідок неправомірних дій Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі позивачці не була виплачена щомісячна надбавка до пенсії у відповідності до Закону україни «Про соціальний захист дітей війни" за період з 07 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі, не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження в зв’язку з чим суд зобов’язує відповідача провести перерахування пенсії позивачці з підвищення її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період 07 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Дана позиція підтримана у постанові Вищого Адміністративного Суду від 20 травня 2009 року № К-4835/09 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Охтирка Сумської області про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2006-2008 роки.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, оскільки відповідач згідно п.34ст.4 Декрету „Про державне мито” звільнений від сплати державного мита, тому судові витрати у відповідності до ст. 94 КАС України компенсуються за рахунок держави.

Керуючись, ст.ст.6,7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ст.28  Закону україни „Про загальонообов’язкове державне пенсійне страхування”, рішеннями Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року, Положенням про Пенсійний Фонд України затверджене указом Президента України від № 121/2001 від 01 березня 2001 року ст.  9,10,11,  94,158,159,163 КАС України

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного Фонду в Золотоніському районі Черкаської області щодо невиплати ОСОБА_1, проживаючого АДРЕСА_1 надбавки до пенсії як дитині війни неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду в Золотоніському районі Черкаської області провести перерахування пенсії ОСОБА_1, проживаючого АДРЕСА_1 з підвищення її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період 07 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В частині позовних вимог про поновлення пропущеного строку звернення до суду – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після попереднього подання заяви.

Суддя                                  Орел С.І.