ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2024 року                              м. Дніпро                      Справа №  904/1746/15

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М.   ( доповідач )                                                                                                                                    

суддів:                       Дарміна М.О., Іванова О.Г.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача:      не з`явився

від відповідача: Казанцев С.В. - адвокат, ордер серії АЕ №1272920 від 25.03.2024

від ВДВС:           не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської  області від 18.12.2023 р.         ( суддя Ярошенко В.І. , м. Дніпро ), прийняту за результатами розгляду скарги Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західий Донбас" на дії ( бездіяльність ) заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича при примусовому виконанні рішення суду від 21.04.2015 р. у справі

за позовом        

Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі",

м. Дніпро

до

Державного міжрайонного підприємства

водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас",

с. Вороново, Синельниківський район, Дніпропетровська область

про стягнення 25 158 340,82 грн.

за участю: заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича

                                             ВСТАНОВИВ:

1.         Короткий зміст позовних     вимог.

Від Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" надійшла скарга на дії ( бездіяльність ) державного виконавця, в якій просить: визнати неправомірною бездіяльність заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича при примусовому виконанні рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 р. по справі №904/1746/15 у виконавчому провадженні АСВП №47627952, що полягає у не знятті арешту з майна боржника; зобов`язати заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича вжити заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, а саме: 1. Зняти арешт з всього ( рухомого та нерухомого ) майна, що належить Державному міжрайонному підприємству водопровідно каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" який було накладено постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 47627952 від 22.05.2015 р., а також всі інші наявні арешти, що було накладено при примусовому виконанні Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 р. по справі № 904/1746/15 у виконавчому провадженні АСВП № 47627952, шляхом винесення постанови про зняття арешту з майна боржника. 2. На підставі постанови про зняття арешту з майна боржника, вчинити відповідні дії щодо реєстрації припинення обтяження майна Державного міжрайонного підприємства водопровідно каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", зокрема припинити обтяження, що зареєстровані в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно ( номери записів про обтяження 9798419 та 10633594 ) та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. 3. Надіслати копію постанови про зняття арешту з майна Державного міжрайонного підприємства водопровідно каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" сторонам виконавчого провадження та до виконання органам, які повинні вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна Державного міжрайонного підприємства водопровідно каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", зокрема, що зареєстровані в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів до відповідного територіального органу з надання сервісних послуг МВС та у Єдиному реєстрі для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів до відповідного територіального органу Держпродспоживслужби. 4. Скасувати інші заходи примусового виконання рішення застосовані до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" при примусовому виконанні рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 р. по справі № 904/1746/15 у виконавчому провадженні АСВП № 47627952.

В обґрунтування скарги Заявник посилається, що в процесі виконавчого провадження АСВП № 47627952 державним виконавцем було вжито заходів примусового виконання рішення, зокрема 22.05.2015 р. винесено постанову, якою було накладено арешт та оголошено заборону відчуження на все рухоме та нерухоме майно, що належить ДМП ВКГ “ДЗД”, копії якої було направлено для здійснення реєстрації обтяжень відповідним органам, в тому числі державному реєстратору речових прав на нерухоме майно, відповідному територіальному органу з надання сервісних послуг МВС та територіального органу Держпродспоживслужби.

2.         Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у     справі.

     Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської  області від 18.12.2023 р. у спаві № 904/1746/15 скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на бездіяльність заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича при примусовому виконанні рішення суду від 21.04.2015 р. задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича при примусовому виконанні Рішення суду від 21.04.2015 р. у справі № 904/1746/15 у виконавчому провадженні АСВП № 47627952, що полягає у не знятті арешту з майна боржника. Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з майна, що належить Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства “Дніпро-Західний Донбас” за адресою: вул. Дніпровська, 28, с. Вороново, Синельниківського району, Дніпропетровської області, у межах суми звернення стягнення: 25 231 420, 82 грн, що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження від 22.05.2015 р. у виконавчому провадженні № 47627952, шляхом винесення постанови про зняття арешту з майна боржника, та вчинити відповідні дії щодо реєстрації припинення обтяження майна Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західий Донбас" ( код ЄДРПОУ 03564045 ), зокрема припинити обтяження, що зареєстровані в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно ( номер запису про обтяження 9798419 та 10633594 ) та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати копію постанови про зняття арешту з майна Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" ( код ЄДРПОУ 03564045 ) сторонам виконавчого провадження та до виконання органам, які повинні вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" ( код ЄДРПОУ 03564045 ), зокрема, що зареєстровані в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів до відповідного територіального органу з надання сервісних послуг МВС та у Єдиному реєстрі для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів до відповідного територіального органу Держпродспоживслужби. В решті вимог відмовлено.

3.        Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, 04.01.2024 р., через систему "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся  заступник директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 р. у справі № 904/1746/15, якою частково задоволено скаргу Державного міжрайонного Документ сформований в системі “Електронний суд” 04.01.2024 р. підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на дії ( бездіяльність ) державного виконавця щодо зняття арешту у виконавчому провадженні № 47627952 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" відмовити.

4.        Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

        Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що Господарським судом Дніпропетровської області судом при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, що відповідно до ст. 277 ГПК України є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення у справі.

Водночас, на думку Скаржника, затвердження мирової угоди на стадії виконання судового рішення не свідчить про відсутність у боржника заборгованості перед стягувачем. При аналізі ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» суд першої інстанції не звернув уваги, що частина перша передбачає накладений на майно (кошти) боржника арешт знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження у разі закінчення виконавчого провадження крім, зокрема, випадків нестягнення виконавчого збору.

При цьому Скаржник зазначає, що у наданій суду матеріалах АСВП № 47627952 знаходиться постанова державного виконавця про стягнення виконавчого від 31.07.2015 р. з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» в розмірі 2 523 142,08 грн. Інформація про сплату виконавчого збору у АСВП № 47627952 Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відсутня.

Скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції не дослідив в достатній мірі обставини справи та надані докази та прийняв передчасне рішення, яке порушує норми статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Скаржник вважає, що суд першої інстанції розглядає постанову державного виконавця від 26.10.2014 р. про закінчення виконавчого провадження № 47627952 як виконання боржником судового рішення. Матеріали виконавчого провадження не свідчать про те, що рішення суду виконано, виконавче провадження № 47627952 закінчено на підставі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення, що не є фактичним виконанням в повному обсязі судового рішення згідно з виконавчим документом. Борг перед державою у розмірі 2 523 142,08 грн. достатня сума для не зняття арешту з майна.

Скаржник зазначає, що судом визнано бездіяльність заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що полягає у не зняття арешту з майна боржника, але підстав зняття арешту з майна боржника суд не зазначив, при тому, що виконавче провадження " 47627952 закінчено 26.10.2017 р. Суд першої інстанції не зазначив на підставі яких її норм права він прийшов до висновків про порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» заступником директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С.

На переконання Скаржника Господарським судом Дніпропетровської області при постановленні ухвали від 18.12.2023 р. у справі № 904/1746/15 за результатами розгляду скарги в порядку судового контролю за виконанням судового рішення не досліджені всі обставини справи, поверхово вивчалось виконавче провадження № 47627952, не враховано наявного боргу Скаржника, спотворювались норми Закону України «Про виконавче провадження» та Господарсько-процесуального кодексу України, враховувались припущення Скаржника в результаті порушена одна з засад господарського судочинства - верховенство права. З цих підстав оскаржена ухвала підлягає скасуванню.

5.       Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

      Від Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою, просить залишити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 р. у справі № 904/1746/15 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

       Зокрема, Відповідач посилається на те, що 19.09.2017 р. ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області затверджено мирову угоду на стадії виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 р. по справі № 904/1746/15, укладену між ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та ДМП ВКГ «ДЗД», на підставі якої 24.10.2017 р. державним виконавцем виконавче провадження АСВП № 47627952 закінчено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404- VIII ( далі - Закон № 1404-УШ). Однак, державним виконавцем не було застосовано наслідки закінчення виконавчого провадження, зокрема не було знято арешт з майна боржника та не скасовано інші заходи примусового виконання рішення відповідно до вимог абз.1 ч.1 ст.40 Закону №1404-УШ.

       Крім того, у відзиві Відповідач посилається на те, що в подальшому, на виконання вимог статті 6 Закону № 1730^Ш між ДМП ВКГ «ДЗД» та АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 15.07.2022 р. підписано акт звіряння, а також 01.08.2022 року укладено договір № 89-Ц/2022 про реструктаризацію заборгованості за спожиту електричну енергію, відповідно до умов якого, а саме п.1 розділу «Предмет договору», встановлено, що у порядку та на умовах, визначених договором, кредитор та боржник домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості за спожиту електричну енергію, використану боржником для виробництва та надання посуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що виникла у боржника перед кредитором станом на 01.06.2021 р. та не погашена станом на 15.07.2022 р. згідно з договором про постачання електричної енергії від 01.01.2002 р. № 89-ц, в тому числі за мировими угодами, затвердженими ухвалами господарського суду Дніпропетровської області (далі - заборгованість), шляхом розстрочення на 60 календарних місяців без відстрочення її погашення. На даний час статус ДМП ВКГ «ДЗД», як учасника процедури врегулювання заборгованості, так і включення до Реєстру залишається незмінним.

Відповідач також вказує на те, що оскільки заборгованість згідно з договором про постачання електричної енергії від 01.01.2002 р. № 89-ц - є заборгованістю, що підлягає примусовому стягненню в рамках виконавчого провадження АСВП № 47627952, так і заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону від 03.11.2016 р. № 1730^Ш, виконавчий збір не стягується, що в свою чергу в сукупності з закінченням виконавчого провадження дає підстави для застосуваня державним виконавцем наслідків закінчення виконавчого провадження відповідно до вимог абз. 1 ч.1 ст. 40 Закону.

Крім того, Відповідач зазначає про те, що укладення мирової угоди не є заходом примусового виконання рішень за допомогою якого державним виконавцем здійснюється стягнення або повернення заборгованості, а є способом добровільного врегулювання сторонами виконавчого провадження питань щодо умов фактичного виконання виконавчого документу. Так, для стягнення виконавчого збору необхідна була наявність двох умов, а саме здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості. За таких умов, судом першої інстанцій правомірно встановлено, і ці обставини підтверджуються матеріалами справи, в даному випадку, факт виконання рішення державним виконавцем і дій спрямованих на фактичне стягнення заборгованості з ДМП ВКГ «ДЗД» не мали місце, оскільки сума з боржника на користь позивача в примусовому порядку стягнута не була, з урахуванням того, що між стягувачем та боржником були погоджені умови погашення боргу. Оскільки примусового виконання рішення фактично не відбулось, сума з боржника на користь позивача стягнута не була, між стягувачем та боржником погоджено умови щодо погашення суми боргу за умов, встановлених мировою угодою, а тому виконавчий збір у такому разі з боржника не стягується.

       Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1   ст. 263 ГПК України   та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3   ст. 263 ГПК   України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6.         Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді – Дармін М.О., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської  області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/1746/15. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича , м. Київ  на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської  області від 18.12.2023 р. у справі № 904/1746/15 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

26.01.2024 р. матеріали справи № 904/1746/15 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2024 р. апеляційну скаргу заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовичана ухвалу Господарського суду Дніпропетровської  області від 18.12.2023 р. у справі № 904/1746/15 залишено без руху для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу  до розгляду в судове засідання на 25.03.2024 р..

         АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" та Департамент державної виконавчої служби

не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

         Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Позивача  та державної виконавчої служби .                  

У судовому засіданні 25.03.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7.     Встановлені судом обставини справи.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про стягнення заборгованості основного боргу за активну електричну енергію у сумі                                19 922 705,88 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію у розмірі 577 025,03 грн., перевищення договірної величини споживання електричної потужності у сумі 1 276, 56 грн., пеню у розмірі 2 134 490 грн., три відсотки річних у сумі 257 079, 54 грн, інфляційні втрати у сумі 2 265 763, 81 грн. та 73 080 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позов задовольнено повністю. Стягнуто з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства “Дніпро-Західний Донбас” на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" основний борг за активну електричну енергію у сумі 19 922 705, 88 грн, заборгованість за реактивну електричну енергію у розмірі 577 025,03 грн., перевищення договірної величини споживання електричної потужності у сумі 1 276, 56 грн, пеню у розмірі 2 134 490 грн, три відсотки річних у сумі 257 079,54 грн., інфляційні втрати у сумі 2 265 763, 81 грн та 73 080 грн витрат по сплаті судового збору.

19.09.2017 р. ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області затверджено мирову угоди на стадії виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 р. у справі № 904/1746/15, укладену між AT «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ДМП ВКГ «ДЗД», на підставі якої 24.10.2017 р. державним виконавцем виконавче провадження АСВП № 47627952 закінчено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

20.09.2023 р. ДМП ВКГ «ДЗД» на електронну та поштову адресу ВПВР ДДВС МЮУ було направлено відповідну заяву про зняття арешту з майна та скасування інших заходів примусового виконання рішення за вих № 1135.

17.10.2023 р. на адресу ДМП ВКГ «ДЗД» від ВПВР ДДВС МЮУ надійшла за вих. № 135758/146428-33-23/20.1 від 17.10.2023 р. необґрунтована відповідь за підписом заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання ВПВР ДДВС МЮУ Нещадима Івана Сергійовича, в якій зазначено, що «станом на сьогоднішній день на депозитний рахунок Відділу не надходили кошти в рахунок погашення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, що у Відділу відсутні підстави для зняття арешту з майна».

15.11.2023 р. ДМП ВКГ «ДЗД» отримана за вих. № 149821/146428-33-23/20.1 від 15.11.2023 р. також необґрунтована відповідь за підписом заступника директора Департаменту – начальника відділу примусового виконання ВПВР ДДВС МН_ Нещадима Івана Сергійовича, в якій зазначено що у Відділі відсутні підтвердження сплати заборгованості, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Окрім того зазначено, що строк зберігання матеріалів виконавчого провадження становите три роки та матеріали ВП № 47627952 знищено, у зв`язку з закінченням строків його зберігання.

Від Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" 21.11.2023 р. надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця, в якій просить: визнати неправомірною бездіяльність заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича при примусовому виконанні рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 р. по справі № 904/1746/15 у виконавчому провадженні АСВП № 47627952, що полягає у не знятті арешту з майна боржника; зобов`язати заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича вжити заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, а саме: 1. Зняти арешт з всього (рухомого та нерухомого) майна, що належить Державному міжрайонному підприємству водопровідно каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" який було накладено постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 47627952 від 22.05.2015 р., а також всі інші наявні арешти, що було накладено при примусовому виконанні Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 р. по справі № 904/1746/15 у виконавчому провадженні АСВП № 47627952, шляхом винесення постанови про зняття арешту з майна боржника. 2. На підставі постанови про зняття арешту з майна боржника, вчинити відповідні дії щодо реєстрації припинення обтяження майна Державного міжрайонного підприємства водопровідно каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", зокрема припинити обтяження, що зареєстровані в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номери записів про обтяження 9798419 та 10633594 ) та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. 3. Надіслати копію постанови про зняття арешту з майна Державного міжрайонного підприємства водопровідно каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" сторонам виконавчого провадження та до виконання органам, які повинні вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна Державного міжрайонного підприємства водопровідно каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", зокрема, що зареєстровані в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів до відповідного територіального органу з надання сервісних послуг МВС та у Єдиному реєстрі для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів до відповідного територіального органу Держпродспоживслужби. 4. Скасувати інші заходи примусового виконання рішення застосовані до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" при примусовому виконанні рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 р. по справі № 904/1746/15 у виконавчому провадженні АСВП № 47627952.

В обґрунтування скарги Заявник посилається, що в процесі виконавчого провадження АСВП № 47627952 державним виконавцем було вжито заходів примусового виконання рішення, зокрема 22.05.2015 р. винесено постанову, якою було накладено арешт та оголошено заборону відчуження на все рухоме та нерухоме майно, що належить ДМП ВКГ «ДЗД», копії якої було направлено для здійснення реєстрації обтяжень відповідним органам, в тому числі державному реєстратору речових прав на нерухоме майно, відповідному територіальному органу з надання сервісних послуг МВС та територіального органу Держпродспоживслужби. За наявною інформацією, що міститься в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, Єдиному реєстрі для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, Єдиному державному реєстрі транспортних засобів обтяження, що зареєстровані на підставі вищезгаданої постанови станом на сьогоднішній день зберігають свою чинність. 19.09.2017 р. ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області затверджено мирову угоди на стадії виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 р. у справі № 904/1746/15, укладену між AT «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ДМП ВКГ «ДЗД», на підставі якої 24.10.2017 р. державним виконавцем виконавче провадження АСВП № 47627952 закінчено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, державним виконавцем не було застосовано наслідки закінчення виконавчого провадження, зокрема не було знято арешт з майна боржника та не скасовано інші заходи примусового виконання рішення відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». На момент закінчення, виконавче провадження АСВП №   47627952 перебувало на виконанні у ВПВР ДДВС МЮУ. Тому, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на володіння своїм майном. Незняття заступником директора Департаменту - начальника ВПВР ДДВС МЮУ Нещадимом Іваном Сергійовичем арешту з майна боржника є протиправною бездіяльністю, а тому порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання зняти арешт з майна боржника.

Від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли письмові пояснення, в яких МЮУ просить відмовити у задоволенні скарги Відповідача зазначаючи, що виконавче провадження № 47627952 закінчено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, тобто після затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення. У разі закінчення виконавчого провадження ( крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем ), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна. Скаржник своєчасно не звернувся до державного виконавця з заявою про зняття арешту з його майна, як свідчить його скарга, Скаржник дізнався про арешт з державного реєстру.

За наслідками розгляду скарги господарським судом прийнято оскаржуване судове рішення у даній справі про часткове задоволення скарги на дії ( бездіяльність ) державного виконавця щодо зобов`язання державного виконавця вчинити відповідні дії по зняттю накладеного арешту на кошти боржника.

Судове рішення мотивоване тим, що не зняття Виконавцем арешту з майна Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» у виконавчому провадженні накладеного в межах постанови від 22.05.2015 р. при закінченні виконавчого провадження є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право Скаржника підлягає захисту шляхом зобов`язання зняти арешт з майна, що належить Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас», у межах суми звернення стягнення: 25 231 420,82 грн, що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження від 22.05.2015 р. у виконавчому провадженні № 47627952, шляхом винесення постанови про зняття арешту з майна Боржника.

8.        Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої   ст. 129-1 Конституції України   судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2   ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб ), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є    Закон України «Про виконавче провадження».

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів ( посадових осіб ) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов`язки виконавців, закріплена обов`язковість вимог виконавців.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», працівник органу державної виконавчої служби зобов`язаний сумлінно виконувати службові обов`язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців є однією із засад виконавчого провадження, встановлених ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 36 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Норми ГПК України, зокрема ст. 339 ГПК України, також передбачають право сторони виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення ( поновити порушене право заявника ).

За змістом скарги Боржника на бездіяльність державного виконавця, вбачається, що предметом спору є визнання протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка виявилась у не застосованні наслідків закінчення виконавчого провадження, зокрема не було знято арешт з майна Боржника та не скасовано інші заходи примусового виконання рішення відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до   ст. 18 Закону   України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із   Законом   і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

При цьому, дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. № 512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ( ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї за відомо неправдивих відомостей (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Під час здійснення виконавчого провдження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст. 10 закону України «Про виконавче провадження»).

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою ст. 26 цього Закону (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна (ч. 4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Відповідно до частин першої-другої ст. 40 вказаного Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстнції - закінчення виконавчого провадження у розумінні вимог вказаного Закону України "Про виконавче провадження" передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення, про що зазначається у постанові про вчинення відповідної дії.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частин другої ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як встановлено судом встановлено, що в рамках виконавчого провадження № 47627952 з виконання наказу у цій справі Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (правонаступником якого є Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) наклав арешти на все майно, що належить Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» за адресою: вул. Дніпровська, 28, с. Вороново, Синельниківського району, Дніпропетровської області, у межах суми звернення стягнення: 3   25 231 420, 82 грн ( постанова від 22.05.2015 р. ).

За наслідками закінчення виконавчого провадження ( постанова від 26.10.2017 р. про закінчення виконавчого провадження ) у зв`язку з затвердженням ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 р. мирової угоди, укладеної сторонами в процесі виконання, державний виконавець відповідно до постанови від 14.06.2023 р. зняв арешт з коштів боржника, однак не було знято арешту з майна Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас», накладеного постановою від 22.05.2015 р..

З наданих до відзиву на скаргу Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України доказів також не вбачається дотримання державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що незняття виконавцем арешту з майна Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» у виконавчому провадженні накладеного в межах постанови від 22.05.2015 р. при закінченні виконавчого провадження є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право скаржника підлягає захисту шляхом зобов`язання зняти арешт з майна, що належить Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» за адресою: вул. Дніпровська, 28, с. Вороново, Синельниківського району, Дніпропетровської області, у межах суми звернення стягнення: 25 231 420, 82 грн, що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження від 22.05.2015 р. у виконавчому провадженні № 47627952, шляхом винесення постанови про зняття арешту з майна боржника.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення скарги Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на бездіяльність заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича при примусовому виконанні рішення суду від 21.04.2015 р.

        Доводи Апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують викладених в ухвалі обґрунтованих висновків суду     першої     інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду     першої     інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду     першої     інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята     відповідно до     норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

9.      Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги  в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення   підлягає  залишенню без змін.

10.   Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської  області від 18.12.2023 р. у справі № 904/1746/15, прийняту за результатами розгляду скарги Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західий Донбас" на дії (бездіяльність) заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича при примусовому виконанні рішення суду від 21.04.2015 року- залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право  касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.     

        Повний текст постанови складено 29.03.2024 р.

Головуючийсуддя                                                            І.М. Кощеєв

Суддя                                                                                М.О. Дармін

         Суддя                                                                                     О.Г. Іванов