Справа № 2-39/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

27 січня  2010 року Семенівський районний суд  Чернігівської області в складі:

головуючого – судді  Гнипа О. І.,

при секретарі  Бородіній В. В.,

з участю:

представника позивача  Кекух Н. С.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, відкрите акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго», подав до суду позов до відповідача, ОСОБА_2, згідно даних якого просив стягнути з відповідача на користь відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» борг за послуги з теплозабезпечення в сумі 2287 гривень 69 копійок. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позові зазначив про те, що відкрите акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» надає послуги по теплозабезпеченню відповідачеві, яка мешкає у квартирі АДРЕСА_1. Однак, з  жовтня 2007 року по листопад 2009 року відповідач заборгувала позивачеві суму 2287 гривень 69 копійок.

Представник позивача, відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго», Кекух Ніна Степанівна, у судовому засіданні позов підтримала повністю та пояснила про те, що, на її думку, позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач не оплатила позивачеві вартість наданих послуг. Відповідачеві відкритим акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» буде нараховуватися оплата за теплову енергію до тих пір, поки відповідач не відключиться від центральної тепломережі опалення офіційно.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала частково та пояснила про те, що внаслідок незадоволення тарифами за послуги позивача вона самовільно відключилася від центральної тепломережі опалення, а тому загальна сума боргу їй позивачем нарахована неправомірно. Крім цього, їй нічим оплатити суму заборгованості, яка виникла до відключення, з-за скрутного матеріального становища.

Суд, вислухавши представника позивача та відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково за наступних обставин.

У судовому засіданні встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» надавало послуги по теплозабезпеченню відповідачеві, яка проживає у квартирі АДРЕСА_1. Відповідач є відповідальним споживачем і повинна була здійснювати щомісячно оплату за теплову енергію, яку надає відкрите акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго», за встановленими тарифами на підставі п. п. 1, 10 чинного договору про надання послуг з централізованого опалення та водонагрівання, укладеного між позивачем та відповідачем 12 квітня 2006 року (а.с. 18-19). Однак, ОСОБА_2 не проводила  розрахунки за надану теплову енергію, в результаті чого на даний час існує певна заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги, яка до теперішнього часу відповідачем добровільно не погашена.

Відповідач не одержує від позивача послуги з теплозабезпечення квартири після 27 жовтня 2009 року взагалі, що підтверджується актом обстеження квартири АДРЕСА_1 від 27 жовтня 2009 року, згідно якого комісією задокументовано факт самовільного відключення відповідача від центральної тепломережі із засвідченням того, що стояк у відповідача теплоізольований, ушкоджень центральної тепломережі не виявлено (а.с. 12).

Відповідно по ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 12 п. 19, п.п. 9 п. 22 вищезазначеного договору, позивач зобов’язаний звільнити відповідача від плати за послуги у разі їх ненадання.

За змістом вимог та дефініцій, наведених у ст. 1, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати лише надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Таким чином, суд убачає за необхідне рахувати періодом, за який відповідач не оплатила позивачеві надані послуги з теплозабезпечення, жовтень 2007 року – жовтень 2009 року включно. А тому суму, котру слід стягнути з відповідача на користь позивача внаслідок не оплати наданих житлово-комунальних послуг, задовольнивши таким чином позов частково, суд вважає за потрібне визначити на основі відомостей наданого позивачем розрахунку (а.с. 2) в 2102 гривні 19 копійок (2287,69 (згідно заявлених вимог) – 185,50 (за листопад 2009 року, у якому відповідачеві послуги позивачем фактично не надавалися) = 2102,19).

Задовольняючи позов частково, суд відхиляє доводи представника позивача, висловлені нею у судовому засіданні, із приводу правомірності продовження нарахування оплати відповідачеві за теплову енергію до тих пір, поки відповідач не відключиться від центральної тепломережі опалення офіційно, позаяк такі доводи вказують на цивільно-правову відповідальність відповідача перед позивачем внаслідок самовільного відключення (п. 26 вказаного договору), правові наслідки застосування котрої явно виходять за межі заявлених позовних вимог, і зовсім не спростовують домінант вищенаведеного законодавства та зазначених положень п.п. 12 п. 19, п.п. 9 п. 22 договору, укладеного між позивачем та відповідачем, згідно яких споживачем оплачуються тільки надані житлово-комунальні послуги.

Суд також відхиляє і висловлені у судовому засіданні доводи відповідача у частині не оплати суми заборгованості, яка виникла до відключення, з-за скрутного матеріального становища, через те, що такі доводи не можуть бути підставами для невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань із приводу оплати за надану позивачем теплову енергію в період з жовтня 2007 року по жовтень 2009 року включно.

Оскільки позов в цілому задовольняється частково, судові витрати позивача у справі (платіжні доручення про перерахування до бюджету витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та державного мита на а.с. 3-4) згідно вимог ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 169, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 19 копійок заборгованості за теплову енергію.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) гривень 00 копійок.

           Стягнути з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» державне мито у розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня 00 копійок.

В решті позову – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

           Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                   О. І. Гнип