Справа № 2-18/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    26 лютого 2010 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Гнипа О. І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача та одночасно третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція» про відшкодування майнової та моральної шкоди, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В :

    Представником позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача, ОСОБА_3, подана до суду позовна заява до відповідача, агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція», у якій представником позивача ОСОБА_1 від імені позивача зазначено позовні вимоги: стягнути з відповідача, агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю "Костобобрівська машинно-технологічна станція" на  користь позивача збитки у сумі 4804 гривні 80 копійок, завдані використанням земельної ділянки та привласненням врожаю гречки; стягнути з  відповідача, агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю "Костобобрівська машинно-технологічна станція", на користь позивача грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 гривень. В обґрунтування позовних вимог у позові представник позивача зазначив про те, що у приватній власності позивача знаходиться земельна ділянка площею 4,29 гектари, яка весною 2009 року була самовільно зайнята агросервісним товариством з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція». Дана земельна ділянка використовувалася для товарного сільгоспвиробництва. В 2009 році директор агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція» ОСОБА_2, не уклавши з позивачем договору оренди земельної ділянки, самовільно зайняв земельну ділянку та вирощував на ній гречку. Весною 2009 року батько та представник позивача, ОСОБА_1, який розпоряджається даною земельною ділянкою на підставі довіреності, запропонував ОСОБА_2 укласти договір оренди земельної ділянки, але отримав категоричну відмову. У зв'язку з самовільним зайняттям земельної ділянки позивача його батько у вересні 2009 року звернувся до Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області. При обстеженні земельної ділянки державним інспектором з контролю за використання та охороною земель було виявлено самовільне зайняття земельної ділянки, про що складений акт, в якому зазначено, що дана земельна ділянка використовується для товарного сільгоспвиробництва, складений припис, в якому зазначено, що агросервісне товариство з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція» в особі директора ОСОБА_2, самовільно використовує земельну ділянку позивача та наданий тридцяти денний термін для усунення даного порушення. У вересні 2009 року батько позивача попередив директора агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція» ОСОБА_2, щоб не збирали врожаю на земельній ділянці позивача. Однак, врожай гречки із земельної ділянки позивача був зібраний. Агросервісне товариство з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція» не мало права збирати врожаю на земельній ділянці позивача. Внаслідок таких дій агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція» позивачеві були заподіяні матеріальні збитки в розмірі 4804 гривні 80 копійок, які складаються із вартості не одержаного врожаю гречки, обчисленої за ринковими цінами виходячи із середньої врожайності гречки у господарствах Семенівського району Чернігівської області (4,29 (площа земельної ділянки) х 0,80 тони (середня врожайність) х 1400 гривень (ринкова вартість 1 тони гречки)). Також такими діями відповідача позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що відповідач самовільно захопив належну позивачу земельну ділянку і при цьому проігнорував пропозицію укласти договір оренди, не звернув увагу на попередження про те, що врожай на даній земельній ділянці належить не йому, що врожай з даної земельної ділянки буде збирати позивач як його власник. До цього часу завдані збитки відповідачем позивачу не відшкодовані.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, направив в суд свого представника за довіреністю ОСОБА_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав та пояснив про те, що, на його думку, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Представник відповідача та одночасно третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, директор агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція» ОСОБА_2, у судовому засіданні позов визнав частково та пояснив про те, що він визнає майнову шкоду, завдану позивачеві, але не у розмірі 4804 гривні 80 копійок, як зазначено від імені позивача у позові, а на суму нарахувань за використання земельної ділянки, договір оренди щодо якої він зі стороною позивача укласти не встиг. Завдання стороні позивача моральної шкоди він не визнає повністю.

Допитаний як свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав про те, що він працює оперуповноваженим ДСБЕЗ Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області. У 2009 році він розглядав заяву ОСОБА_1 із приводу самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем. За результатами перевірки було відмовлено у порушенні кримінальної справи через те, що у діях відповідача вбачалися ознаки адміністративного правопорушення.

Допитаний як свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав про те, що він працює головним держземінспектором Семенівського району Чернігівської області. Ним проводилася перевірка щодо законності використання земельних ділянок на території Костобобрівської сільської ради Семенівського району Чернігівської області. В ході перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція» було виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_1. Були складені документи щодо адміністративного правопорушення.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково за наступних обставин.

У справі судом встановлено, що позивачеві на праві власності належить земельна ділянка площею 4,29 гектари на території Костобобрівської сільської ради Семенівського району Чернігівської області, яка у 2009 році самовільно засівалася гречкою товариством з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція» та з якої збирався у цьому ж році даним підприємством врожай гречки без згоди не те власника земельної ділянки або його уповноваженої особи, та без укладення договору оренди земельної ділянки або будь-якого іншого правочину, без компенсації вартості зібраного врожаю.

Такі обставини підтверджуються даними позовної заяви, вищезазначеними показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відомостями копії державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 8) та  плану-додатку до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, на якому зображене місце розташування земельної ділянки позивача (пай № 86) та її межі на території Костобобрівської сільської ради Семенівського району Чернігівської області (а.с. 9).

За змістом п. «в» ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 189 Цивільного кодексу України власникам земельних ділянок належить право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур на їх земельних ділянках.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

У контексті розглядуваного спору відповідно до правил п. 2 ч. 1, абз. 2 ч. 3 ст. 22, ст. 23, ч. 3 ст. 386, ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України позивач має право на відшкодування йому відповідачем майнової та моральної шкоди, завданої привласненням врожаю гречки.

Розмір грошового відшкодування майнової шкоди стороною позивача обчислено правильно, а тому позовна вимога про відшкодування такої шкоди виходячи з положень вищезазначеного законодавства підлягає задоволенню у повному обсязі із стягненням з відповідача на користь позивача суми 4804 гривні 80 копійок.

При стягненні грошового відшкодування моральної шкоди, завданої привласненням врожаю гречки, суд ураховує те, що внаслідок указаних діянь відповідача позивач зазнав душевних страждань. Однак, заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 гривень суд вважає завищеним, оскільки він у повному обсязі не співставляється з тими підставами, на які посилається позивач, обґрунтовуючи ступінь своїх душевних страждань, та не співвідноситься із правилами розумності і справедливості, які мають враховуватись судом при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди згідно положень ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України. Таким чином суд вважає за достатнє стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 300 гривень, а у стягненні решти – відмовити.

Задовольняючи позовні вимоги позивача про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих привласненням врожаю гречки, суд відхиляє висловлені у судовому засіданні пояснення представника відповідача та одночасно третьої особи ОСОБА_2, оскільки очолюване ним підприємство використовувало земельну ділянку позивача без будь-яких підстав, в тому числі і без укладення договору оренди земельної ділянки. Не укладення договору оренди земельної ділянки з причин заклопотаності не спростовує вимог законодавства про необхідність відшкодування шкоди власникові земельної ділянки.

Через те, що позов в цілому задовольняється частково, судові витрати у справі згідно вимог ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

    Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція» про відшкодування майнової та моральної шкоди, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2, – задовольнити частково.

Стягнути з агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція» на користь ОСОБА_3 4804 (чотири тисячі вісімсот чотири) гривні 80 копійок на відшкодування майнової шкоди, завданої привласненням врожаю гречки.

Стягнути з агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція» на користь ОСОБА_3 300 (триста) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої привласненням врожаю гречки.

Стягнути з агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція» на користь ОСОБА_3 оплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом цивільної справи, в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з агросервісного товариства з обмеженою відповідальністю «Костобобрівська машинно-технологічна станція» на користь ОСОБА_3 оплачене державне мито в розмірі 68 (шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

В решті позову – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                       О. І. Гнип