Cправа № 2-1500/10                                                                      

                                                      РІШЕННЯ

                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                                                              

          19 березня 2010 року                                                                      

         Деснянський районний суд м. Чернігова у складі : судді Жук М.І., за участю секретаря судового засідання Осипенко Н.І., позивача ОСОБА_1, представників відповідач Войло О.П., Гребеножко С.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про поновленні на роботі та стягнення  заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

                                                   ВСТАНОВИВ:

            01.12.2009 року  позивач звернувся до суду з позовом до відповідача  про  поновлення на роботі на посаді інженера – конструктора першої категорії Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

 В обгрунтування позову приведені доводи, що  відповідач незаконно звільнив його з роботи за скороченням штатів.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представники  відповідача позов не визнали

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків та дослідивши інші докази по справі – суд приходить до висновку, що позов  підлягає задоволенню у повному розмірі.

Суд встановив, що згідно  наказу відповідача №554К від 16.11.2009 року - позивач з 23.11.2009 року був звільнений з посади інженера – конструктора 1 категорії відділу 441 Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» згідно п.1 ст.40 КЗпП України за скороченням штатів, з виплатою вихідної допомоги (а.с.4).

Відповідно до пенсійного посвідчення НОМЕР_1, позивач є інвалідом 3 групи з дитинства та має статус дитини війни (а.с.61).

Як вбачається з протоколу засідання профспілкового комітету ВАТ Чернігівський завод радіоприладів» №53 від 10.11.2009 року та пояснень свідка ОСОБА_4, профспілковий орган дав згоду на звільнення позивача з роботи у зв’язку із скороченням штатів (а.с.14).

Відповідно до штатного розкладу Служби головного технолога, затвердженого Головою правління ВАТ «Чернігівський завод радіоприладів» 14.07.2009 року, який чинний на даний час, до складу конструкторського сектору оснащення (де працював позивач) входять : керівник – начальник сектору,  та чотири фахівці – два провідних інженери - конструктори та два інженери - конструктори 1 категорії (а.с.145-146).

Згідно ст.40 ч.1 п.1, ч.2 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадках  змін в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників, а звільнення в цьому випадку допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ст.42КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишенні на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві. Перевага в залишенні на роботі може також надаватись й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Стаття 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року передбачає, що дітям війни надається право на переважне залишення на роботі при скороченні штату працівників.

З особової справи вбачається, що позивач має вищу освіту, кваліфікацію інженера механіка, він безперервно працював у відповідача з 09.06.1971 року по 23.11.2009 року на посаді інженера – конструктора (всього 38 років), у квітні 2001 року йому присвоєна 1 категорія інженера - конструктора, до дисциплінарної відповідальності він не притягувався, при атестуванні мав позитивні відзиви - характеристики (а.с.76-90).

Свідок ОСОБА_5.(заступник головного технолога) в суді показав, що позивач з виробничими завданнями справлявся, виконував їх в строк, претензій до нього як до фахівця з боку керівників не було.

З особової справи  ОСОБА_6, який працював та продовжує працювати у відповідача на аналогічній посаді вбачається, що він має вищу освіту, кваліфікацію інженера механіка,  безперервно працює у відповідача з 24.10.2006 року на посаді інженера – конструктора (всього 3 роки), у жовтні 2009 року йому присвоєна 1 категорія інженера - конструктора, до дисциплінарної відповідальності він не притягувався, при атестуванні мав позитивні відзиви - характеристики (а.с.91-96).

         Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона, яка бере участь у справі, зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідачем не надано доказів про те, що позивач на момент звільнення з роботи мав більш низьку кваліфікацію і продуктивність праці ніж фахівець такого ж профілю ОСОБА_6, чи вказані вище показники їх фахової підготовки були рівними і така аналітична робота щодо об’єктивного встановлення рейтингу претендентів на звільнення у Службі головного технолога відповідача не проводилась.

На переконання суду, який ґрунтується на наявних по справі доказах - позивач має вищу продуктивність праці та кваліфікацію з огляду на його багаторічне перебування на посаді інженера - конструктора протягом 36 років, а продуктивність праці та кваліфікація іншого інженера – ОСОБА_6 є значно нижчою, виходячи з досвіду його роботи (3 роки) на такій же посаді.

Навіть за умови припущення, що фаховий рівень ОСОБА_6 і позивача є рівним – позивач має перевагу в залишенні на роботі як дитина війни та по причині тривалого безперервного стажу роботи на даному підприємстві, а інший працівник таких переваг не має.

Відповідач вказані обставини при скороченні штату у відділі (службі) головного технолога всебічно та повно не дослідив та прийняв помилкове рішення про  звільнення з посади за скороченням штату позивача, а не іншого працівника, чим допустив порушення вимог ч.1 ст.42 КЗпП України.

Так як позивач був звільнений з роботи без законних підстав – він підлягає поновленню на попередній роботі, як передбачено ст.235 ч.1 КЗпП України.

Відповідно до ст.235 ч.2 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно розрахункових листів за жовтень та листопад 2009 року, середній заробіток позивача за вказані місяці  відповідно становив 926 грн 69 коп та 744 грн 79 коп, тобто середньоденний заробіток позивача за останні два місяці перед звільненням за умови чотирьохденного робочого тижня складав 52 грн 32 коп і при звільненні позивачу була виплачена вихідна допомога в розмірі 956 грн 58 коп (а.с.47-48).

Приймаючи до уваги, що тривалість вимушеного прогулу становить 73 дні (з моменту звільнення і на момент винесення судового рішення), при звільненні позивач отримав вихідну допомогу в розмірі 956 грн 58 коп – з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2862 грн 78 коп ( 52 грн 32 коп *73 дні – 956 грн 58 коп).

          Судові витрати по справі необхідно покласти на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 213-215, 88 ЦПК України, суд,-

                                                      ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          ОСОБА_1 поновити на роботі на посаді інженера – конструктора першої категорії Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів».

         Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь ОСОБА_1  середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2862 (дві тисячі вісімсот шістдесят дві) грн 78 коп.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» на користь держави судовий збір в розмірі 51(п’ятдесят одна) грн та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн.

         Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.  

         Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом  десяти  днів з дня  проголошення  рішення.

         Апеляційна скарга на рішення  суду подається протягом двадцяти днів після  подання  заяви  про апеляційне оскарження.  

          Рішення в повному обсязі складене та підписане 24.03.2010 року.

          Суддя                                                                                                         Жук М.І.