Справа № 939/1913/19 Суддя в суді першої інст. - Стасенко Г.В.

Провадження № 33/824/4199/2019 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22листопада 2019 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С.

за участі:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності на постанову судді Бородянського районного суд Київської області від 08 жовтня 2019 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, уродженця селища Клавдієве Бородянського району Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , на якого постановою судді Бородянського районного суду Київської області від 04.06.2019 року накладалось адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КпАП України у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 (однієї тисячі двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови судді І-ї інстанції, 21 серпня 2019 року, приблизно о 02-й годині 15 хвилин, на 43 км автодороги М-07 "Київ-Ковель", в Бородянському районі Київської області, ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння рук, бліде обличчя, керував автомобілем "ВАЗ-210740'', реєстраційний номер НОМЕР_2 , від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 08 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 (однієї тисячі двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КпАП України.

Вказує, що місцевий суд під час розгляду справи не дотримався норм матеріального та процесуального права, а висновки судді не відповідають дійсним обставинам справи.

Зокрема, суддя І-ї інстанції не звернув увагу на те, що під час складання протоколу з боку поліцейських мало місце порушення процедури огляду на стан сп`яніння, що вказує на недійсність його проведення. Також не дотримано порядку оформлення матеріалів за ст.130 КпАП України, що встановлений ст.266 цього ж Кодексу та передбачає відсторонення водія від керування та передачу керування автомобілем уповноваженій особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії. Такі дії поліцейськими вчинені не були.

Вважає протокол про адміністративне правопорушення недопустимим доказом, оскільки у ньому не вказано суті допущеного ним порушення та відомостей про те, який порядок проходження огляду йому було запропоновано (у медичному закладі чи з використанням спеціальних технічних засобів). Також в протоколі не зафіксована його відмова від проходження огляду, в тому числі і в закладі охорони здоров`я. Формулювання «у встановленому законом порядку» не розкриває суті порушення з огляду на положення ст.266 КпАП України.

Крім того, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан сп`яніння, що є порушенням п.12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, внаслідок чого ОСОБА_1 був позбавлений можливості пройти відповідний огляд у медичному закладі.

Зазначає, що він не порушував п. 2.5 ПДР України, оскільки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння і не був зобов`язаний проходити огляд на вимогу поліцейського, а повинен був пройти саме відповідний медичний огляд.

Крім того, апелянт вказує, що суддя не викликав і не допитував свідків події у судовому засіданні. Їх письмові пояснення містять суперечливі відомості та не можуть братися до уваги, оскільки надані такими особами за відсутності присяги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.

Суддя першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази з точки зору їх належності та допустимості, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії БД №306131 від 21 серпня 2019 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря-нарколога; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.08.2019 року, за яким ОСОБА_1 направлено до Бородянської ЦРЛ для проходження відповідного огляду; письмовими поясненнями свідків події ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря-нарколога; відеозапис з бодікамери патрульного поліцейського, де зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, а також показами свідка ОСОБА_4 , яка підтвердила, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, та прийшов до обґрунтованого висновку про достатність цих доказів, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Положення п.4 розділу І цієї ж Інструкції визначають ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови та почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я уповноважена особа в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп`яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду.

Аналізуючи вищевикладене та з урахуванням досліджених доказів в їх сукупності, суддя І-ї інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Суд критично ставиться до пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про те, що він не порушував п.2.5 ПДР України, оскільки вони суперечать об`єктивним даним, встановленим місцевим судом та під час апеляційного розгляду даної справи, а також спростовуються наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду як в суді І-ї інстанції, так і під час розгляду апеляційної скарги.

Крім того, його твердження щодо недопустимості протоколу про адміністративне правопорушення та відсутності в матеріалах справи направляння на проходження огляду на стан сп`яніння є голослівними та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Всупереч доводам апеляційної скарги, суддя І-ї інстанції надав належну та об`єктивну оцінку всім доказам у справі, а також всебічно, повно та об`єктивно врахував обставини події, дійшовши вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України.

Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить.

Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Бородянського районного суду Київської області від 08 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко

у протоколі не сформульовано, який саме огляд і у який спосіб має пройти ОСОБА_1 на вимогу поліцейського. А вказана у протоколі фраза «не було часу», на його думку, не свідчить про його відмову від проходження саме огляду на визначення стану наркотичного сп`янінні і саме в найближчому медичному закладі. Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано суті допущеного ним порушення та відомостей про те, який порядок проходження огляду йому було запропоновано (у медичному закладі чи з використанням спеціальних технічних засобів), а також не зафіксована його відмова від проходження огляду, в тому числі і в закладі охорони здоров`я. Формулювання «у встановленому законом порядку» не розкриває суті порушення з огляду на положення ст.266 КпАП України. Ці обставини свідчать про порушення процедури огляду на стан сп`яніння та вказують на його недійсність.

У матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан сп`яніння, що є порушенням п.12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та вказує на те, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості у встановленому законом порядку пройти відповідний огляд.

та передбачає відсторонення водія від керування та передачу керування автомобілем уповноваженій особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії. Такі дії поліцейськими вчинені не були.