Справа  №2-а-185/2010 рік

ПОСТАНОВА

I М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

            24 лютого 2010 року                                                                                           м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

                       Головуючого  суддi- Андрусіва  І.М.,

                     З участю секретаря судового засідання – Литвинюк І.М.,

                  розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в приміщенні суду в мiстi Долина справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі  про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Долинському районі здійснити підвищення пенсії,

В С Т А Н О В И В:

   Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі здійснити її перерахунок підвищення пенсії за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та провести їх виплату із нарахуванням на отримані суми 20 % підвищення за проживання в гірському населеному пункті.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є дитиною війни. З першого січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2009 роках їй така допомога не виплачувалася.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, проте подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, подав заперечення на позов, в яких зазначає, що управління ПФ України в Долинському районі не виплачувало дітям війни передбачене Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у зв’язку з відсутністю коштів у Пенсійному фонді та відсутністю програмного забезпечення, яке б давало можливість проводити відповідні нарахування. Крім цього, визначення мінімального розміру пенсії за віком, згідно якого позивачка проводить свої розрахунки, визначено лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом. І таким чином зазначене визначення мінімального розміру пенсії за віком до обчислення підвищень згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуватись не може.

При визначенні розміру підвищення управління керувалося чинним законодавством, в тому числі Законами України «Про Державний бюджет на 2006 рік», «Про Державний бюджет на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Починаючи з 22.05.2008 року по даний час позивачка отримує підвищення до пенсії як дитина війни у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Крім того, законом встановлений річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення даного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З рішеннями Конституційного суду, на які посилається позивачка, вона була ознайомлена або повинна була бути ознайомлена ще у 2007 році та у 2008 році відповідно, так як доступ до даних рішень був всезагальним і відкритим. Однак до суду з даним позовом вона звернулася уже після спливу строку позовної давності, тому наполягає на обмеженні вимог позивачки річним строком. Просив відмовити в задоволені позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності приходить до висновку, що даний адміністративний позов належить до  часткового задоволення з  врахуванням наступних  підстав.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується відтиском штампа «Дитина війни» за підписом начальника управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА у паспорті серії НОМЕР_1 від 10.06.2000 року, виданого Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється дитиною війни, а тому на неї поширюються дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с. 6).

Про те, що позивачка має право на гарантії і пільги, встановлені Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» підтверджується  копією посвідчення серія НОМЕР_2 (а.с.9).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. Основні державні соціальні гарантії,  які є основним джерелом існування,  не можуть  бути  нижчими  від  прожиткового  мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

В ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»  в становлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і демографічних груп  населення,  в  розмірах,  що  діяли  у  грудні 2008 року, тобто  прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив  з 01 січня - 498 грн., 01  листопада  2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі 573 грн.

Таким чином позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії як дитина війни у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом .

Проте, як вбачається із заперечень представника відповідача та встановлено в судовому засіданні, УПФ України в Долинському районі при нарахуванні підвищення до пенсії дітям війни з 22.05.2008 року керується постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року. Однак, суд не може погодитися з правильністю нарахування позивачці підвищення до пенсії як дитині війні у розмірах, визначених цією постановою.

Пунктом 8 зазначеної постанови Кабінету міністрів України встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. В п. 15 постанови визначено дату набрання чинності постанови, а саме: з 22 травня 2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначає, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року  є безпідставним  і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивачки. Суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як нормативний акт, який має вищу юридичну силу над підзаконними нормативними актами.

Що стосується вимоги про визнання дій відповідача неправомірними, суд вважає, що позивач мав на увазі бездіяльність відповідача, а саме: не нарахування відповідачем йому підвищення до пенсії, як дитині війни. Суд не приймає аргумент представника відповідача щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов»язань. Вказана вимога є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки позивачці надано статус дитини війни, вона має право на соціальні гарантії, визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». В судовому засіданні встановлено, що у 2009 році відповідач виплачував позивачці підвищення до пенсії у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року . А тому, враховуючи наслідки застосування пропуску строку для звернення до суду за період з 09.07.2007 року по 02.02.2009 року, у урахуванням пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами суд вважає за необхідне зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та законами України про державний бюджет на відповідні роки, починаючи з 02.02.2009 року, а позов задовольнити частково.  

На підставі ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»,   постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» № 497 від 11.04.2000 року, ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, керуючись ст.ст. 11, 71, 99, 100, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі  про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Долинському районі здійснити підвищення пенсії, задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області щодо невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії,як дитині війни у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- неправомірною.

             Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 02.02.2009 року із нарахуванням  20 % підвищення за проживання в гірському населеному пункті.

В задоволенні іншої позовної вимоги відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 (десяти) днів з дня оголошення постанови, а у разі складання постанови у повному обсязі – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Долинський районний суд.                                        

Суддя: