Справа № 520/4096/19

Провадження № 2/520/2695/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2019 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Нефедової Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2019 року до суду звернулась ОСОБА_3 з позовом про стягнення з ОСОБА_5 аліментів щомісячно в твердій грошової сумі на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 7500 гривень та ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 7500 грн., починаючи з дня подання позову та до досягнення дітьми повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проживаючий окремо від дітей і дружини відповідач не надає достатньо матеріальної допомоги на утримання та виховання дітей.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягала на тому, що відповідач, який здійснює підприємницьку діяльність має можливість надавати допомогу на утримання та виховання двох неповнолітніх дітей у розмірі 15 000 гривень щомісячно. Наявність у відповідача достатнього доходу підтверджується к його декларацією про доходу так і розходами на придбання нового дорогого автомобіля у 2018 році, постійні поїздки для відпочинку за кордон, виплати паю для придбання квартири у 2015-2017 роках.

Відповідач позов визнає частково - погоджуючись із необхідністю утримання дітей вважає, що його дохід надає йому можливість сплачувати щомісячно на утримання двох дітей 5000 гривень, та звертає увагу про недоведеність витрат на дітей у розмірі 30000 грн., щомісячно а також, що позивач сама має достатній доход так як здійснює господарську діяльність з медичної практики за спеціальністю стоматологія.

Сторони визнали у судовому засіданні обставини, які не підлягають додатковому доказуванню, про те, що з 09.09.2011 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням суду, яке набрало законної сили 23.05.2019 року.

Від шлюбу є спільні діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яки проживають із матерію окремо від батька.

Відповідач займається підприємницькою діяльність, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, та дохід у декларації за 1 півріччя 2019 року ( шість місяців ) визначено у 249 560 , 20 грн., тобто по 41 593,37 грн., щомісячно. Відповідач користується автомобілем Audi Q5, 2018 року випуску, який знаходиться у його власності, та середня вартість якого, згідно відкритих джерел складає від одного мільйону гривень, у період 2015-2017 року виплатив пай за квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в якої зареєстровані і проживають позивач і діти, та право власності на яку зареєстровано на відповідача. Згідно наданих квитанцій у період 2018-2019 років відповідач щомісячно сплачує позивачу близько 5000 грн., а також оплачувалось навчання доньки Амелії у приватної школі по 5800-6200 грн. щомісячно у період 2018-2019 роки.

Позивач здійснює підприємницьку діяльність по спеціалізації стоматолог у центрі стоматології і косметології «Aesthetic Medicine», не надавши відомості про дохід до суду, та пояснивши про те, що дохід є мінливим.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»,кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Стаття 12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ, зобов`язує батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Частина 2 ст.59 Закону України "Про освіту" на кожного з батьків покладає однакову відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Стаття 180 Сімейного Кодексу ( далі СК ) України визначає « батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття». Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до ч.2 ст.181 СК України за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (частини 1статті 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статті183,184 СК України.

Згідно з частиною 1статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку ( доходу ) платника аліментів.

На 01 грудня 2019 року Кабінетом міністрів України на підставі ст. 7 Закону України « Про бюджет України на 2019 рік» встановлений прожитковий мінімум для дитини до 6 років у розмірі 1779 грн., а для дитини від 6 до 18 років у розмірі 2218 грн.

В даному випадку суд вважає, що ствердження відповідача, що зазначений у податковий декларації дохід за перше півріччя 2019 року не відповідає поняттю доходу як виручки - тобто різниці між загальним доходом і витратами, не має відношенню до аліментних правовідносин, в яких зазначено загальне поняття доходу, як заробітку. Крім того суд приймає до уваги, що саме відповідач обрав такий вид оподаткування, вважаючи його більш приємним для себе.

Суд також критично ставиться до посилання відповідача про наявність в нього боргових зобов`язань перед третіми особами у період 2017-2019 роки, враховуючи придбання ним у зазначений період транспортного засобу, який відносить до поняття «люксових» брендів та підтвердження його відпочинку у даний період за кордоном.

Також суд звертає увагу, на ставлення відповідача, який у період шлюбу, при наявності дитини, придбавши житло зареєстрував право власності на нього лише на своє ім`я - «дозволивши» - з його слів, проживати у даної квартири дружині та дітям, та стверджуючи, що на придбання квартири він отримав позику ( яку, з його слів не повернув ), вартість якої фактично дорівнює вартості транспортного засобу, який було придбано ним у подальшому, без повернення «заборгованості».

Одночасно із цим судом приймається до уваги відсутність наданих стороною позивача відомостей про її дохід як стоматолога, та недоведеність щомісячного розходу на дітей у розмірі 30 000 грн., половину з яких повинен сплачувати кожний з подружжя.

Зазначені обставини дозволяють суду прийти до висновку , що справедливим та таким що повністю забезпечує достатній рівень життя дітей, є щомісячний розмір аліментів у твердій грошовий сумі по 5000 гривень на кожну з дитини, починаючи з дня подання позову і до досягнення кожної дитиною повноліття.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей задовольнии частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зазначене тимчасове місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5000 ( п`ять тисяч ) гривень, починаючи з дня пред`явлення позову - 27.02.2019 року до повноліття ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 5000 ( п`ять тисяч ) гривень, починаючи з дня пред`явлення позову - 27.02.2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зазначене тимчасове місце проживання: АДРЕСА_2 ) в дохід Держави судові витрати у вигляді судового збору у сумі 768,40 гривень.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Луняченко В. О.

Повне судове рішення складено 28.12.2019 року