Справа №-2-а-183, 2010 р.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2010 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Марченка М.М.
при секретарі Чернишові М.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ніжиніі Чернігівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недовиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
в с т а н о в и в :
16.02.2010 року за вх. № 2697 ОСОБА_1 . звернувсяв суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Ніжиніі Чернігівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недовиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, в якому зазначає, що він відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195 є дитиною війни і згідно ст. 6 зазначеного закону з січня 2006 року йому повинно виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006 – 2007 роках йому така допомога не виплачувалась. Виплата підвищення до пенсії мала здійснюватись управлінням Пенсійного фонду України в місті Ніжиніі Чернігівської області. Верховна Рада України Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року № 3225 статтями 77, 110 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року пунктом 12 статті 71 зупинили дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 та 2007 роки відповідно. Проте Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 - рп/2007 по справі № 1-29/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”, що призупиняли дію ст. 6 Закону, було визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином відповідач, зобов»язаний був здійснювати виплату належну йому допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007 рік. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Коституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Невиплата йому державної соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездантність. Сума недовиплаченої йому державної соціальної допомоги за 2007 – 2009 роки становить 3826 грн. 50 коп. Відповідно до статтей 99,100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Його законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні йому як дитині війни виплати не було повідомлено. Про факт порушення його
- 2 -
прав йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, у зв”язку з ухваленям відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року. Просить поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2007 року до 31.01.2009 року; зобов”язати управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату недовиплаченої йому, як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги за 2007 – 2009 роки в сумі 3826 грн. 50 коп. відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”; зобов”язати управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області в подальшому нараховувати та виплачувати йому щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином і в своєму адміністративному позові від 16.02.2010 року за вх.№ 2697 просив розглянути позов без його участі та поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2007 року до 31.01.2009 року; зобов”язати управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату недовиплаченої йому, як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги за 2007 – 2009 роки в сумі 3826 грн.50 коп. відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”; зобов”язати управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області в подальшому нараховувати та виплачувати йому щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідач управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області в судове засідання не з»явився, але про час і місце судового засідання повідомлений належним чином і просив розглядати справу без участі їх представника.
Суд вважає можливим розгляд справи без нез”явившихся позивача та відповідача, які повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи і які просили суд розглядати справу без їх участі.
24.02.2010 року за вх. № 3329 відповідач управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області надав до суду письмове заперечення, в якому зазначає, що позов не підлягає задоволенню, вимоги позивача не грунтуються на нормах чинного законодавства і просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю із слідуючих підстав.
В ч.1 ст. 2 КАС України зазначено, що завдання адмінстративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб”єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень .
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи, зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матерівалів справи, позивач фактично в своєму адмінстративному позові просить поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2007 року до 31.01.2009 року; зобов”язати управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату недовиплаченої йому, як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги за 2007 – 2009 роки в сумі 3826 грн. 50 коп. відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”; зобов”язати
- 3 -
управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області в подальшому нараховувати та виплачувати йому щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, без оскарждення їх дій або бездіяльності.
Предметом судового розгляду вказаного адміністративного позову є зобов”язання УВПФУ в місті Ніжині Чернігівської області нарахувати недовиплачену позивачу, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу, що ні в якому разі не може бути самостійним предметом адміністративного спору. По своїй суті дані правовідносини є цивільно - правовими, а тому взагалі не підлягають рогляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адмінстративних судів поширюєтьсмя на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до положень ч. 2 ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб”єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб”єктів публічно-правових відносин, розглядаються адмінстративним судом, якщо вони заявлені в одному провадження з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Тобто, даною нормою виділено, якщо позивач ставить одночасно вимоги про визнання незаконними дій або ж бездіяльність відповідача та стягнення певної грошової суми, як відновлення свого порушеного права, завданого оспорюваними ним діями чи бездіяльтністю, то за таких умов виник публічно - правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, але в позовній заяві позивач ОСОБА_1 цього не ставить.
В п.1 ч.1 ст. 157 КАС України зазначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, виходячи з вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства, тому провадження по справі слід закрити.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.157 КАС України суд вважає за необхідне роз”яснити позивачу, що спір з таким предметом спору відноситься до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 та ч.2 ст.157, 160, 167 КАС України, суд-
у х в а л и в :
Провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недовиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – закрити.
Роз”яснити позивачу ОСОБА_1 , що спір з таким предметом спору відноситься до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5 - ти денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 – ти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя