Справа № 2-121/2010

           2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 березня 2010  року Сватівський районний суд Луганської області  в складі головуючого судді Гашинського М.А.,  при секретарі Покотило вій І.М., розглянув одноособово у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»  в особі ВП «Старобільське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Сватівського районного суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з ТОВ «Луганськвода», вказуючи на те, що він є споживачем води яку  постачає відповідач. У 2008 році він систематично, щомісяця  з відповідачем розраховувався за спожиту воду по факту, так як  договір на водопостачання з відповідачем він не укладав і  нікого не вповноважував  такий договір укладати, але відповідач здійснював водопостачання, а він оплачував послуги по діючим тарифам. 29 травня 2009 року відповідач відключив від водопостачання його будинок. Як йому стало відомо причиною відключення стала наявність боргу в розмірі 853,17 грн. за полив земельної присадибної ділянки за травень – вересень 2008 року. Ці дії відповідача вважає незаконними, так, як договору про оплату полива він не укладав, ніяких доказів, які б підтверджували факт поливу не має і він фактично  полив не здійснював як за наявності погодних умов, так і за відсутністю потреби в поливі водою наданою відповідачем. Однак  із-за того, що без водопостачання будинку склалося скрутне становище він змушений був укласти договір на водопостачання до вирішення спору із ОСОБА_2, а в подальшому сплатити всю суму цього боргу, а також оплачувати вартість послуг за підключення води в розмірі 132,91 грн. Тому,  прохає стягнути з відповідача на його користь заподіяну матеріальну шкоду: 986.10 грн. а з врахуванням  відсотка інфляції 1046.75 грн. сплаченої ним мнимої заборгованості та за  підключення до водопостачання,  судові витрати в розмірі 116.80 грн., витрати на придбання канцелярських товарів – 64.25 грн.,  транспортні витрати 93 грн., витрати пов’язані із явкою в суд 406.80 грн.,  витрати на водопостачання  здійснене відповідно до договору ОСОБА_2 в сумі 1486.10 грн. Крім того, вважає, що незаконні дії відповідача негативно вплинули на його здоров’я, здоров’я його дружини – інваліда 2 групи, принизили його честь і гідність,  порушили  звичайний необхідний і нормальний спосіб життя, принизили його перед  близькими людьми а саме в очах дітей та онуків, його та його дружину  змусили душевно страждати у зв’язку з відсутністю води, і з врахуванням цих обставин з врахуванням його віку і віку та інвалідності його дружини, яка потребує сторонній догляд просить стягнути на його користь  моральну шкоду в розмірі 15000 грн.

    Представник відповідача позов не визнала та суду пояснила, що відповідач діяв відповідно до укладених із позивачем та його членами сім’ї договорів на водопостачання та діючого законодавства.

    Допитані в судовому засіданні свідки суду пояснили:

    ОСОБА_3, що  у 2007 році договір на водопостачання позивачу було укладено із сином позивача ОСОБА_2. Йому було надано два нею заповнених бланки договорів а на слідуючий день він приніс підписані договори. Від позивача вона отримувала  плату за водокористування. Водокористування оплачувалось нерегулярно, тому суми різні. Якщо  у водокористувача є поливна площа, а відсутній водомір, то на поливну площу нараховується платіж. У позивача водоміра не було, тому нараховувалась плата за  полив і виникла заборгованість..

    ОСОБА_4, що у 2007 році договір на водопостачання укладав син позивача. Вона робила розрахунок поливу на 01.01.2009 року з врахуванням  площі, яка була вказана у договорі зі слів сина позивача, а не  із даних технічної документації. Розрахунки поливу вона проводила з врахуванням даних  метеостанції про опади. Лічильники споживачам вони  стали встановлювати з моменту отримання ліцензії, тобто з 01.06.2009 року.

    ОСОБА_5, що  позивач придбав у неї в 2005 році  водомір. Відповідач водоміри не продавав. За установку водоміра позивач не платив, за його повірку платив. Відповідач став надавати послуги по установці водомірів з моменту отримання ліцензії – 01.06.2009 року.

    В судовому засіданні  досліджені докази:

            Квитанції про плату за  постачання води, а.с. № 8, 192 - 193.

Квитанція про сплату за поновлення водопостачання, а.с. № 8.

Повідомлення про заборгованість  плати за водопостачання, а.с. № 13, 15,16.

Акт про  попередження про дату відключення  від водопроводу через заборгованість, а.с. № 14.

Договори на надання послуг по водопостачанню й водовідведенню від 17.02.2009 року, а.с. № 29-30, та  від 29.09.2007 року, а.с. № 31-32

Накладна, квитанція про копіювання, а.с. № 33, 63, 108, 207-208, придбання канцелярських товарів, а.с № 211.

Акт від 29.05.2009 року про  припинення водопостачання, а.с. № 35, 154.

Оборотна відомість  по Оболенській платі за водопостачання, а.с. № 36, 196.

Акт про відновлення водопостачання, а.с. № 56.

Технічний паспорт на житловий будинок  індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_1.

Рішення Сватівської  міської ради від 30 липня 2008 року  про затвердження норм споживання води, та  експлуатаційні норми водоспоживання для населення м.Сватове, а.с. № 95-96.

Рішення Сватівської  міської ради від 06 лютого 2007 року про затвердження тарифів на послуги водопостачання та водовідведення які надаються споживачам м. Сватове, а.с. № 97.

Розпорядження  Сватівської міської ради від 10 січня 2006 року  про нормативне водопостачання для населення м. Сватове, а.с. № 98-99.

Проїздні квитки на автотранспорті, а.с № 106, 11-116, 201.

Квитанція оплати повірки водоміра, а.с.139, паспорт водоміра а.с. 188.

Довідка метеостанції  Сватове щодо кількості опадів за травень – липень 2008 року, а.с. 158.

Довідка  управління статистики у Сватівському районі про індекс інфляції по Україні, а.с. 169, та квитанція за консультативні послуги, а.с. № 170-172.

Договір на водопостачання з приватним підприємцем, а.с. №173, накладна оплати послуг, а.с № 174.

Акт від 16.02.2010 року про обстеження житла позивача на предмет об’єктів  водовикористання, а.с. № 187.

    Суд, вислухавши сторони, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених  тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, а саме стягнути з відповідача на його користь  2446.75 грн. заподіяної матеріальної шкоди, 600 грн. моральної шкоди, 40.80 грн. судових витрат,   оскільки:

Ч.1 ст.11 ЦПК України вказує, що  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

            Ч.1 ст.60 ЦПК України, зобов’язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу.

    Ч.1;3 ст. 79 ЦПК України приписує, що  судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

    До витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників,що пов'язані з явкою до суду; витрати,  пов'язані  із залученням свідків,  спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати,  пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем  їх  знаходження  та  вчиненням інших дій,  необхідних для розгляду справи.

      Ст. 85 ЦПК України передбачає, що витрати, пов'язані з переїздом до іншого населенного пункту сторін  та  їх  представників,  а  також  найманням житла,  несуть
сторони.

          Стороні,  на користь якої ухвалено судове рішення,  та  її
представникові  сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду
до іншого населеного пункту),  а також  компенсація  за  втрачений
заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений
заробіток обчислюється пропорційно від  розміру  середньомісячного
заробітку,   а  компенсація  за  відрив  від  звичайних  занять  -
пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
            Граничний  розмір  компенсації за судовим
рішенням  витрат  сторін та їх представників, що пов'язані з явкою
до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ч.1 ст. 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Ч.1 ст. 23 ЦК України встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

            П.2 ч.2 ст. 23 ЦК України передбачає, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку  з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

            В судовому засіданні встановлено, що відповідач  надає позивачу послуги з водопостачання і є монополістом у даній сфері послуг. В судовому засіданні встановлено, що підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_3, а.с. № 31-32, що позивачем у 2007 році на період до 2009 року договір з відповідачем на водопостачання в письмовій формі не укладався. Однак з 29 вересня 2007 року по 17 лютого 2009 року відповідач здійснював водопостачання будинку позивача, а той здійснював оплату за спожиту воду, що підтверджується копіями квитанцій а.с. №8, що свідчить про те, що  між позивачем і відповідачем фактично склалися договірні відносини, на умовах яких відповідач здійснював водопостачання будинку позивача, а той сплачував вартість спожитої води по діючим тарифам.

Відносно водопостачання для поливу, суд виходячи з того, що письмовий договір не укладався, доказів наявності фактичних договірних відносин (доказів факту поливу рослин, оплату за спожиту воду для поливу та ін.)  відповідач не надав (ч.1 ст.11, ч.1 ст.60 ЦПК України),  вважає нарахування відповідачем плати за спожиту воду для поливу та нарахування заборгованості незаконною. Незаконні дії відповідача призвели до заподіяння позивачу матеріальної та моральної шкоди. Виходячи з положень  ч.1 ст. 1166 ЦК України для  настання відповідальності  за завдану майнову шкоду необхідна наявність обставин в їх сукупності:  1) наявність шкоди, 2)  протиправна поведінка заподіювача шкоди, 3) причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, 4) вина ( умисел або необережність). Таким чином, наявність шкоди підтверджується тим, що в результаті припинення відповідачем водопостачання позивачу 29 травня 2009 року, а.с. №  35,  той був вимушений, так як відповідач є єдиним суб’єктом господарювання при надані даної категорії послуг, укласти платний договір  з ОСОБА_2 а.с. №  173, про доставку води до відновлення водопостачання відповідачем, тобто до  26 червня 2009 року, а. с. № 56, що призвело позивача до сплати   мнимої заборгованості в розмірі  853.19 грн., 132.91 грн. за підключення водопостачання після погашення заборгованості, 1400 грн. за доставку води до відновлення водопостачання відповідачем, а всього 2446.75 грн. ( 853.19 +132.91 = 986.10 грн., а з врахуванням індексу інфляції  на 2009 рік – 112.3, 1046.75 грн. + 1400 = 2446.75 грн. Протиправна поведінка відповідача заклечається в незаконному нарахуванні позивачу заборгованості за використання води на полив. Причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача в тому що відповідач своїми незаконними діями як  єдиний суб’єкт господарювання при надані даної категорії послуг створив для позивача умови при  яких інакше позивач діяти не міг. Вина відповідача полягає в незаконних та  безпідставних діях  посадових осіб направлених на неналежне  оформлення договірних відносин з позивачем – споживачем послуг. Щодо  заподіяної моральної шкоди, то в суді встановлено, що позивач та його дружина – інвалід  другої групи неправомірною винною бездіяльністю не були безпідставно  забезпечені відповідачем питною водою, що  призвело як позивача так і його членів сім’ї до душевних страждань, порушили  звичайний необхідний і нормальний їх спосіб життя. Виходячи із принципів розумності і справедливості, а також те, що в період протиправних дій відповідача позивач та його члени сім’ї забезпечувались  питною водою відповідно до договору укладеним з ОСОБА_2 ( а.с. № 173), суд розмір заподіяної моральної шкоди оцінює в 600 грн. Суд також вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, відносно витрат позивача пов’язаних з відривом  від звичайних занять, з врахуванням положень постанови Кабінету міністрів України  від 01 липня 1996 року № 710, із відповідними доповненнями й змінами виходячи із 20% неоподаткованого мінімуму  доходів громадян за день, з врахуванням характеру зайнять позивача й те, що він пенсіонер, має похилий вік й те, що позивач проживає в місті у незначному віддалені від суду, в розмірі   40.80 грн.,( 12 судових засідань Х 3.40 = 40.80 ).

Щодо  інших позовних вимог то вини безпідставні і їх відшкодування не передбачене  законодавством.

Також із врахуванням часткового задоволення позову з відповідача належить стягнути на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 34 грн., згідно з ст.. 79, 88 ЦПК України.

 На   підставі викладеного керуючись ст..ст. 23, 1166, 1167  ЦК України, ст. ст. 10;22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст.11, 60, 79, 83, 85, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути  із  товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»  в особі ВП «Старобільське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»» на користь ОСОБА_1 2446.75 грн. ( дві тисячі чотириста сорок шість грн.. 75 коп.) заподіяної матеріальної шкоди, 600 грн. (шістсот грн..) моральної шкоди, 40.80 грн. ( сорок грн.. вісімдесят коп.) судових витрат.

Стягнути  із  товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»  в особі ВП «Старобільське управління товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»» на користь держави у місцевий бюджет м. Сватове 22090100, рр 31411537700272, банк отримувача 804013, код отримувача  24048267, 34 грн.( тридцять чотири грн.) судового збору.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Заяву про апеляційне оскарження рішення  може бути подано в  апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд на протязі  десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд на протязі  двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                

    Заяву про апеляційне оскарження рішення  може бути подано в  апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд на протязі  десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд на протязі  двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                

С У Д Д Я                                                                              М.А. ГАШИНСЬКИЙ