Справа № 357/7994/18

2-др/357/45/19

Категорія

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Дубановська І. Д. ,

секретар судового засідання - Огер О.А.,

учасники справи:

позивач - ТОВ Агрофірма «Матюші»,

представник позивача - Танцюра Ю.Б.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ТДВ «Шамраївський цукровий завод»,

представник відповідачів ОСОБА_1, ТДВ «Шамраївський цукровий завод» - ОСОБА_2,

відповідач - державний реєстратор комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Матюші» до ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

26 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернувся із заявою в якій просив: ухвалити додаткове рішення яким вирішити питання щодо судових витрат, а саме: стягнути із ТОВ «Агрофірма Матюші» на користь ТДВ «Шамраївський цукровий завод» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000 грн., а на користь ОСОБА_1 - 10 000 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2019 року у задоволенні позову ТОВ Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно відмовлено. Ним у судовому засіданні від 22 листопада 2019 року зроблено заяву, що в разі відмови у задоволенні позову буде подаватись детальний розрахунок понесених відповідачами судових витрат. Посилаючись на наведене, та те, що ОСОБА_1 поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., а ТДВ «Шамраївський цукровий завод» - 60 000 грн, вважав, що наявні підстави для ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

В судове засідання 17 грудня 2019 року учасники справи не з`явились, представник відповідачів ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, а представник позивача ТОВ Агрофірма «Матюші» та державний реєстратор комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. про час та місце розгляду повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили.

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, суд проводив розгляд заяви ОСОБА_2 за відсутності учасників справи.

Вирішуючи її суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За зазначеною нормою, у сторони є право подати докази щодо розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі вона зробила про це відповідну заяву.

Разом з тим, у такому випадку, обов`язок сторони обґрунтовувати неможливість подачі доказів щодо судових витрат до закінчення судових дебатів у справі відсутній.

З матеріалів справи установлено, що ОСОБА_2 у судовому засіданні від 22 листопада 2019 року у судових дебатах зазначив, що у разі ухвалення рішення на користь відповідачів, ним будуть подані докази щодо розміру судових витрат понесених відповідачами.

Рішення у справі за позовом ТОВ Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно ухвалене 22 листопада 2019 року.

Із заявою про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_2 звернувся засобами поштового зв`язку 26 листопада 2019 року.

Отже, у строк та порядку установленому ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Таким чином, підстав для залишення її без розгляду немає.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

До судових витрат Закон відносить судовий збір та витрати пов`язані із розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на правничу допомогу відносяться до витрат пов`язаних із розглядом справи.

Встановлено, що питання щодо розподілу судових витрат понесених відповідачами ОСОБА_1 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод» у рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2019 року у справі за позовом ТОВ «Агрофірма Матюші» до ОСОБА_1 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно не вирішувалось.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, у суду наявні підстави для ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ТОВ «Агрофірма Матюші» до ОСОБА_1 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В такому випадку, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Із письмових доказів, наданих до заяви ОСОБА_2 встановлено, що на правничу допомогу у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Матюші» до ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно, ТДВ «Шамраївський цукровий завод» понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000 грн., тоді як ОСОБА_1 - 10 000 грн.

Частина 2 статті 137 ЦПК України, визначає, що розмір наданої правничої допомоги визначається умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено, що в укладеному ТДВ «Шамраївський цукровий завод» в особі директора Драчинського С.М., договорі про надання правничої допомоги №_/08-К від 18.10.2018 року, № 16/08-К від 26.11.2018 року та додаткової угоди № 23 від 10.01.2019 року наявний обов`язок сплатити АО « Кузьменко , Діденко і партнери» вартості послуг у розмірі 3000 грн. за одну годину роботи, а також в укладеному ОСОБА_1 договорі про надання правничої допомоги та додаткової угоди до договору № 43/18/12 від 20 грудня 2018 року наявний обов`язок щодо сплати АО «Кузьменко, Діденко і партнери» вартості послуг у розмірі 10 000 грн.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути із ТОВ Агрофірма «Матюші» витрати на професійну правничу допомогу на користь ТДВ «Шамраївський цукровий завод» у розмірі 60 000 грн. та на користь ОСОБА_1 - 10 000 грн.

Керуючись ст. 137, 141, 259-261, 270, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

заяву представника відповідачів ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», код ЄРДПОУ - 03755348, що знаходиться за адресою: вул. Ярослава Мудрого, буд. 1, с. Матюші, Білоцерківський район, інд. 09151 на користь товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», код ЄРДПОУ - 13737989, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, буд. 27, с. Руда, Сквирський район, інд. 09039 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», код ЄРДПОУ - 03755348, що знаходиться за адресою: вул. Ярослава Мудрого, буд. 1, с. Матюші, Білоцерківський район, інд. 09151 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження рішення суду поновлюється на підставах визначених ч. ч. 2, 3 ст. 354 ЦПК України.

Додаткове рішення суду набирає законної сили у порядку визначеному ст. 273 ЦПК України.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області І. Д. Дубановська