Справа № 2-106/10                                                  

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12 березня 2010 року                                                                     м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова  в складі:                                          

головуючого  -  судді Харечко Л.К.,

при секретарі  Ніцай М.С.,

за участю представника позивача Рожко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення,

      в с т а н о в и в :

14.07.2009 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки: двокімнатну квартиру, загальною площею 40,70 кв.м., житловою площею 24.8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу з визначенням початкової ціни продажу предмета іпотеки в сумі 85 850 (вісімдесят п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят) грн. 00 коп.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та повідомив суд про зміну найменування юридичної особи.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

21.08.2007 року між «ПриватБанком» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № CNGLGA00000252. Відповідно до п. 7.1 кредитного договору ОСОБА_2 було надано грошові кошти на споживчі цілі в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) доларів США на строк з 21 серпня 2007 року по 21 серпня 2017 року зі сплатою відсотків у розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,2% від суми виданого кредиту.

В забезпечення виконання зобов’язання за вищезазначеним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого, відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру загальною площею 40,7 (сорок цілих сім десятих)  кв.м. (збільшення загальної площі на 1,3 кв.м. в наслідок реконструкції перегородок та контрольного обміру), житлова площа – 24,8 (двадцять чотири цілих вісім десятих) кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та належить відповідачу на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого 08 жовтня 2002 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу за реєстровим номером № 4694, зареєстрованого Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації 18.10.2002 року в книзі № 150 за № 16696, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 10.08.2007 року згідно Витягу № 15544691 з реєстру права власності на нерухоме майно, наданого Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації», номер запису: 16696 в книзі: 150, реєстраційний номер: 19880661.

В порушення умов кредитного договору та ст. 526 ЦК України відповідач виконував зобов’язання не належним чином, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 17-23), внаслідок чого утворилась заборгованість в розмір 12 397 (дванадцять тисяч триста дев’яносто сім) доларів США 44 (сорок чотири) цента, яка складається із основного боргу – 11 734 (одинадцять тисяч сімсот тридцять чотири) доларів США 66 (шістдесят шість) центів, нарахованих відсотків – 64 (шістдесят чотири) доларів США 15 (п'ятнадцять)  центів, простроченого кредиту – 202 (двісті два) доларів США 71 (сімдесят один) цент, прострочених відсотків – 368 (триста шістдесят вісім) доларів США 27 (двадцять сім) центів, комісії – 26 (двадцять шість) доларів США 00 центів, пені – 1 (один) долар США 65 (шістдесят п’ять) центів.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.  

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, по кредитному договору банк зобов'язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах передбачених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

 В порушення прийнятих на себе зобов'язань, відповідач кредит та відсотки нараховані за користування кредитом в повному обсязі не проводив, порушив графік погашення кредиту.

Відповідно п. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в разі коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно положення кредитного договору та договору іпотеки, передбачено, що в разі невиконання відповідачем відповідних положень вказаних вище договорів, іпотекодержатель (банк) має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, переважно перед іншими кредиторами, в повному обсязі, включаючи основну суму боргу, відсотки за користування кредитом, відшкодування збитків простроченням виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, а також витрати відносно звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією. На теперішній час правовідносини між позивачем та відповідачем, врегульовані Законом України «Про іпотеку», ЦК України.

Статтею 12 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що в разі порушення іпотекодавцем (відповідачем) зобов'язань, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань боржником (відповідачем), а в разі невиконання вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки, тобто за рішенням суду.

Відповідно до ст. 35 Закону "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов’язання  та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, де зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом визначеного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержателя вправі розпочати звернення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Дана процедура була дотримана позивачем, про що свідчать копії вимог із копіями фіскальних чеків та копії повідомлень про порушення умов кредитного договору та умов іпотечного договору, якими попереджено відповідачів про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки, в разі непогашення заборгованості за кредитним договором.

Згідно норм Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки проводиться на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено, задоволення вимог іпотекодержателя шляхом надання права іпотекодержателю продати предмет іпотеки третій особі, якщо зазначена умова буде відображена в рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Також передбачено право іпотекодержателя, на підставі рішення суду продати предмет іпотеки будь-якій третій особі покупцеві шляхом укладання в подальшому договору купівлі - продажу.

Крім цього, ст. 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі - продажу нерухомості укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Порядок нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу регулюється «Інструкцією про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженою наказом міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року пунктом 65 Інструкції передбачено, що в разі якщо рішенням суду іпотекодержателю надано право продажу предмету іпотеки будь якій третій особі - покупцеві, посвідчення таких договорів нотаріусами здійснюється по загальним правилам посвідчення договорів відчуження. У відповідності з п. 61 розділу 3 інструкції при нотаріальному посвідченні договору купівлі - продажу нерухомості, нотаріус вимагає надання документів які підтверджують право власності на майно яке відчужується та документи які підтверджують державну реєстрацію прав на вказане майно осіб, які його відчужують. При цьому, на підставі п. 63 вказаної інструкції при посвідченні договору купівлі - продажу нерухомості, крім правоустановчих документів на нерухомість, нотаріус вимагає документи, передбачені наказом міністерства юстиції України «Про надання витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно на спеціальних бланках» від 20 вересня 2002 року № 84/5. Одним з таких документів, на підставі «Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», затвердженого наказом міністерства юстиції України № 7/5 от 07 лютого 2002 року, є витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно для його продажу. Пунктом 5.1.1 розділу 5 вказаного вище положення передбачено, що право на отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно мають: власник майна, його спадкоємці, правонаступники та уповноважені особи. Таким чином, у випадку задоволення судом позову, банк не будучи власником предмету іпотеки, але отримавши право його продажу на підставі рішення суду, фактично не зможе реалізувати надане судом право, оскільки не зможе отримати витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно для його продажу.

Суд приймає до уваги також і ті обставини, що свої зобов’язання по договору кредиту позивач виконав повністю, графік повернення грошей (кредиту і процентів по ньому) відповідачем порушено, відповідач в добровільному порядку грошей не повертає, коштами користується до теперішнього часу.

Відповідно до іпотечного договору сторони визначили, що вартість Предмета іпотеки: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 складає 85 850 (вісімдесят п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят) грн. 00 коп.

Згідно із статтею 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем по справі було сплачено державне мито у розмірі 953 (дев’ятсот п’ятдесят три) гривні 50 (п’ятдесят) коп. та 252 (двісті п’ятдесят дві) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення процесу, які повинні бути стягнуті з відповідачів на користь позивача.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 208, 209, 212-216, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 527, 530 587, 590, 1050, 1054 ЦК України,  ст. ст. 12, 33,  39, 40 Закону України «Про іпотеку»,  суд, -

      в и р і ш и в:

позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CNGLGA00000252 від 21.08.2007 року в розмірі 12 397 (дванадцять тисяч триста дев’яносто сім) доларів США 44 (сорок чотири) цента звернути стягнення на предмет іпотеки: двокімнатну квартиру, загальною площею 40,70 кв.м., житловою площею 24.8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» права від свого імені продати предмет іпотеки: двокімнатну квартиру, загальною площею 40,70 кв.м., житловою площею 24.8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, встановивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації 85 850 (вісімдесят п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят) грн. 00 коп.

Виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 75 (сімдесят п’ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 75 (сімдесят п’ять) коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Чернігівської області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: