ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2019 справа № 914/503/19

Господарський суд Львівської області в складі колегії суддів: головуючого судді Гоменюк З.П., суддів Трускавецького В.П. та Березяк Н.Є. при секретарі Зусько І.С. розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропобутсервіс», с.Надичі Жовківського району Львівської області

про стягнення 3504056,21 грн вартості недоврахованої електричної енергії

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропобутсервіс», с.Надичі Жовківського району Львівської області

до відповідача за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

про стягнення 125447,68 грн надмірно сплачених коштів

за участю представників:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Горбунова О.Л.;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Лопушанський І.Б.

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропобутсервіс» про стягнення 3504056,21 грн вартості недоврахованої електричної енергії.

Ухвалою суду від 25.03.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.04.2019 р.

12.04.2019 р., тобто в межах строку для подання відзиву, відповідачем скеровано зустрічну позовну заяву з вимогою про стягнення 125447,68 грн надмірно сплачених коштів.

15.04.2019 р. через канцелярію суду надійшов відзив (вх.№15804/19), в якому відповідач заперечив проти позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.04.2019 р. підготовче засідання відкладено на 20.05.2019 р.

Ухвалою суду від 23.04.2019 р. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропобутсервіс» до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про стягнення 125447,68 грн. надмірно сплачених коштів, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, підготовче засідання призначено на 20.05.2019 р.

07.05.2019 р. позивач (відповідач за зустрічним позовом) подав відповідь на відзив (вх.№18337/19) та відповідь на зустрічний позов (вх.№18338/19).

У відповіді на відзив позивач (відповідач за зустрічним позовом) заявив, що відзив було подано з пропуском строку, встановленого для його подання, без заяви про поновлення строку та просив суд у зв`язку з цим не приймати його до уваги та залишити без розгляду.

Суд не погоджується з позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) в наведених твердженнях, оскільки ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачеві було встановлено строк для подання відзиву у 15 календарних днів з дня отримання ухвали. Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 02.04.2019 р., а зустрічну позовну заяву та відзив подав суду шляхом направлення поштою 12.04.2019 р., тобто в межах встановленого 15-денного строку.

13.05.2019 р. від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшли заперечення (вх.№19216/19) та відповідь на відзив за зустрічним позовом (вх.№21088/19).

У відповіді на відзив за зустрічним позовом відповідач (позивач за зустрічним позовом) заявив про те, що просить стягнути з позивача (відповідача за зустрічним позовом 125447,68 грн суми попередньої оплати.

Стосовно наведеного суд зазначає наступне.

Так, ч.3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України передбачає право позивача до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Проаналізувавши зміст викладених у відповіді на відзив за зустрічним позовом тверджень, а також зміст зустрічної позовної заяви, суд прийшов до висновку, що зроблена відповідачем у відповіді на відзив заява фактично спрямована на зміну предмету позову, тобто вимоги до відповідача за зустрічним позовом - зі стягнення суми надміру сплачених коштів (переплати) на стягнення суми попередньої оплати. При цьому відповідач (позивач за зустрічним позовом) не обгрунтовував свій позов новими підставами, не змінював їх, лиши змінивши посилання на норми матеріального права, що не може розцінюватись як зміна підстав позову, тобто одночасної зміни предмету та підстав позову не відбулось.

Оскільки заява про зміну предмету позову, що міститься у відповіді на відзив на зустрічний позов, подана до закінчення підготовчого провадження у справі, а її форма і зміст відповідають вимогам процесуального закону, суд вважає за необхідне прийняти таку заяву та здійснювати розгляд справи виходячи з нового предмету зустрічного позову.

Ухвалою суду від 20.05.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів з наступного дня після закінчення шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі для вирішення спору, підготовче засідання відкладено на 10.06.2019 р.

03.06.2019 р. позивач (відповідач за зустрічним позовом) подав заяву про визначення розрахунку витрат на професійну правничу допомогу (вх.№22879/19), а 10.06.2019 р. - додаткові пояснення у справі (вх.№24219/19).

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення (вх.№23634/19 від 06.06.2019 р.)

В судовому засіданні 10.06.2019 р. оголошено перерву до 19.06.2019р.

18.06.2019 р. позивач (відповідач за зустрічним позовом) подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№25002/19) та узагальнену позицію у справі (вх.№25003/19), а відповідач (позивач за зустрічним позовом) - клопотання про відкладення розгляду справи та продовження процесуальних строків розгляду справи (вх.№1628/19).

Ухвалою суду від 19.06.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 19.06.2019 р., відхилено клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) в частині продовження процесуальних строків розгляду справи, підготовче засідання відкладено на 26.06.2019 р.

26.06.2019 р. позивач (відповідач за зустрічним позовом) подав клопотання (вх.№26314/19) про розгляд справи в колегіальному складі суду.

Ухвалою суду від 26.06.2019 р. призначено колегіальний розгляд справи.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 27.06.2019 р., членами колегії визначено головуючого суддю Гоменюк З.П., суддів Трускавецького В.П. та Петрашка М.М.

Ухвалою суду від 27.06.2019 р. прийнято справу до розгляду колегіально у складі суддів: головуючий суддя Гоменюк З.П., судді Трускавецький В.П. та Петрашко М.М., підготовче засідання призначено на 15.07.2019 р.

10.07.2019 р. надійшли додаткові пояснення відповідача (позивача за зустрічним позовом) (вх.№28396/19).

Ухвалою суду від 15.07.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 15.07.2019 р., підготовче засідання відкладено на 01.08.2019 р.

30.07.2019 р. позивач (відповідач за зустрічним позовом) подав заперечення на додаткові пояснення (вх.№30987/19).

Ухвалою суду від 01.08.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 01.08.2019 р., продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 09.09.2019 р.

Судове засідання 09.09.2019 р. не відбулося через перебування судді Гоменюк З.П. у відпустці з 27.08.2019 р. по 13.09.2019 р. включно.

Ухвалою суду від 16.09.2019 р. підготовче засідання у справі призначено на 25.09.2019 р.

24.09.2019 р., у зв`язку з перебуванням судді Петрашка М.М. у відпустці до 07.10.2019 р. та закінченням строку підготовчого провадження, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, внаслідок якого суддю Петрашка М.М. замінено суддею Березяк Н.Є.

Ухвалою суду від 25.09.2019 р. прийнято справу до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Гоменюк З.П., суддів Трускавецького В.П. та Березяк Н.Є., підготовче засідання у справі відкладено на 24.10.2019 р.

09.10.2019 р. від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення (вх.№41764/19).

24.10.2019 р. від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшли заперечення щодо додаткових пояснень (вх.№43832/19).

Ухвалою суду від 24.10.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 24.10.2019 р., закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.11.2019 р.

В судове засідання 25.11.2019 р. з`явились представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), які виступили з вступним словом та надали усні пояснення, при цьому представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) просив суд задоволити первісний позов та відмовити в задоволенні зустрічного позову, а представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - відмовити в задоволенні первісного позову та задоволити зустрічний позов. В судовому засіданні з розгляду справи по суті представники відповідали на питання, що ставились їм судом та ними одне одному. Суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень за первісним позовом, безпосередньо дослідив докази та заслухав пояснення учасників справи з приводу доказів.

Ухвалою суду від 25.11.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 25.11.2019 р., судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 23.12.2019 р.

В судове засідання 23.12.2019 р. з`явились представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

В судовому засіданні 23.12.2019 р. суд продовжив розгляд справи по суті. В ході судового засідання представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) зробив заяву про бажання подати докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.

Суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень за зустрічним позовом, безпосередньо дослідив докази та заслухав пояснення учасників справи з приводу доказів, після чого перейшов до проведення судових дебатів.

Після судових дебатів, проаналізувавши зібрані у справі докази та у зв`язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

В судовому засіданні 23.12.2019 р. після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач (відповідач за зустрічним позовом) ствердив, що між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії, проте відповідач (позивач за зустрічним позовом) порушив умови договору та Правил користування електричною енергією, про що 27.04.2018 р. та 22.05.2018 р. представниками енергоінспекції було складено акти про порушення. В подальшому вказані акти стали підставою для прийняття комісією ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ рішень про визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушень, та проведення нарахувань за період з дат проведення останньої технічної перевірки по дати складання актів про порушення, виходячи з дозволеної потужності та режиму роботи електрообладнання згідно договору - на суму 3430041,96 грн та 74014,25 грн відповідно. У зв`язку з цим, позивач (відповідач за зустрічним позовом) просив суд стягнути з відповідача (позивача за зустрічним позовом) 3504056,21 грн недоврахованої електричної енергії.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) заперечив проти первісних позовних вимог, зазначив, що початковою датою періоду, за який мало бути здійснено перерахунок за актом від 27.04.2019 р., є 19.02.2018 р, тобто дата останнього контрольного огляду приладу обліку, а не 08.06.2016 р. як вважає позивач (відповідач за зустрічним позовом).

Також відповідач (позивач за зустрічним позовом) переконаний, що в актах відсутні вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електроенергії та суми завданих споживачем збитків. Зокрема, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією передбачено, що при здійсненні розрахунку коефіцієнт використання струмоприймачів визначається згідно з додатком 1 до Методики, який містить перелік типів електрообладнання та відповідні їм коефіцієнти, а представники постачальника електричної енергії повинні були скласти перелік струмоприймачів на час складання актів про порушення з метою визначення коефіцієнту використання струмоприймачів згідно з додатком 1 для подальшого використання як вихідних даних в обрахунку недооблікованої електроенергії. Оскільки такого переліку складено не було, здійснити обрахунок недооблікованої електроенергії є неможливим у зв`язку із відсутністю необхідних вихідних даних (неможливістю визначити які саме струмоприймачі працювали у споживача на момент проведення перевірки та виявлення порушень), а єдиним допустимим коефіцієнтом використання може бути лише 0,5 як для струмоприймачів, що не увійшли в перелік.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) заперечив проти позовних вимог і через те, що при здійсненні розрахунку ПрАТ «Львівобленерго» застосовувало коефіцієнт використання струмоприймачів 0,75, для застосування якого обов`язковими є дві умови: відсутність домовленості сторін та недопуск представників постачальника електроенергії на свою територію для складення переліку струмоприймачів в той час як в актах про порушення були відсутні записи про недопуск, а тому такий коефіцієнт не міг бути використаним.

Крім того, відповідач (позивач за зустрічним позовом) переконаний, що в ПрАТ «Львівобленерго» були відсутні підстави для використання при проведенні розрахунку значення дозволеної потужності згідно договору, оскільки відповідно до Методики таке значення потужності береться до уваги лише у наступних випадках: якщо сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних або потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку; ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів; недопуску представників постачальника електричної енергії на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів; відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність.

У зв`язку з тим, що при складанні актів про порушення не було визначено максимальну потужність наявних струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних та струм навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність, а також у зв`язку з допуском споживачем представників постачальника на свою територію та відсутністю відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки, ПрАТ «Львівобленерго», на думку відповідача (позивача за зустрічним позовом) неправомірно визначило вартість недоврахованої електроенергії, виходячи з дозволеної потужності електрообладнання згідно договору.

Так як через відсутність у актах про порушення необхідних відомостей, зафіксованих станом на дати складання відповідних актів, проведення перерахунку є неможливим, відповідач (позивач за зустрічним позовом) вважає, що первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В свою чергу, позивач (відповідач за зустрічним позовом) вважає доводи відповідача (позивача за зустрічним позовом) помилковими та незаконними, вказуючи на те, що порушення, зафіксоване в акті від 27.04.2018 р. (знеструмлення фази в ланцюгах живлення приладу обліку, неналежний контакт на трансформаторі струму) неможливо визначити при візуальному огляді в ході здійснення контрольного огляду приладу, а лише використовуючи спеціальне обладнання при проведенні технічної перевірки, тому початкова дата розрахунку недоврахованої електроенергії за актом від 27.04.2018 р. була обрана позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) правильно, виходячи саме з дати останньої технічної перевірки.

Стосовно обгрунтування застосування при розрахунках потужності, визначеної відповідно до умов договору, та коефіцієнту використання, який дорівнює 0,75, позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначив, що використання саме таких величин є підставним, оскільки в актах про порушення зазначено про те, що паспортні дані струмоприймачів відсутні, а підключення усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність не забезпечено, тобто існувало обмеження в доступі до обстеження усього електрообладнання та ненадання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) паспортних даних усіх струмоприймачів і на момент перевірок не було можливості увімкнути усі наявні струмоприймачі на повну потужність та здійснити відповідні заміри. Внаслідок таких дій відповідача (позивача за зустрічним позовом) визначення потужності струмоприймачів у спосіб, інший, ніж шляхом обрання зазначеної в договорі величини дозволеної потужності, не було можливим, як не вбачалось можливим і встановлення коефіцієнту їх використання відповідно до додатку 1.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) додатково звернув увагу суду на те, що представники відповідача (позивача за зустрічним позовом) погодилися та без зауважень підписали як акт про порушення від 22.05.2018 р. так і відповідний протокол засідання комісії, на якому розглядався даний акт, а ТзОВ «Агропобутсервіс» не оскаржувало в судовому порядку жодне з рішень комісії, що свідчить про його згоду з проведеними нарахуваннями.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) вважає, що з положень Методики випливає те, що останній день технічної перевірки може використовуватись як початок періоду для перерахунку лише тоді, коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку, а технічна перевірка після 19.02.2018 р. не проводилась.

На його думку, Методикою чітко визначається період, який використовується для здійснення перерахунку, і він жодним чином не залежить від фізичної можливості чи неможливості виявлення порушення.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначив, що ПрАТ «Львівобленерго» не обгрунтувало необхідність здійснення розрахунку від дати проведення технічної перевірки, так як не довело, що споживач встановив пристрій, який занижує покази приладу обліку чи вчинив інші дії, які призвели до недообліку спожитої електричної енергії, що є необхідним для обрання саме такої дати початку здійснення нарахувань.

Про вищенаведене, за твердженнями відповідача (позивача за зустрічним позовом), свідчить те, що в акті про порушення від 27.04.2018 р. відсутні записи про виявлення пристрою, який занижував би покази приладу обліку, а як в акті, так і в заявах по суті справи ПрАТ «Львівобленерго» не конкретизувало які саме інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, вчинив відповідач (позивач за зустрічним позовом) та яким саме було втручання позивача в засоби обліку.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) не погоджується з наведеними у акті від 27.04.2018 р. відомостями про пошкодження (демонтаж) відповідачем контактів в опломбованому трансформаторі струму фази «С», який розташовувався в опломбованій шафі з електролічильником, оскільки представниками позивача (відповідача за зустрічним позовом) не виявлено порушення цілісності пломб як на шафі з електролічильником, так і на трансформаторі струму.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) вважає, що це свідчить про те, що ТзОВ «Агропобутсервіс» не мало фізичного доступу до трансформатора струму фази «С» та не могло здійснити втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів. Саме по собі поняття «вчинив інші дії» передбачає обов`язкову наявність активної поведінки особи, яка в даному випадку була відсутня, а порушення в роботі вузла обліку настало без будь-яких дій споживача.

Крім того, ТзОВ «Агропобутсервіс» ствердило, що акт від 27.04.2018 р. містить посилання на порушення споживачем пунктів ПКЕЕ, норми яких стосуються загальних положень, і конкретно не вказує який зі своїх обов`язків порушив споживач.

Також відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначив, що підписання чи погодження з актом про порушення та рішенням комісії не позбавляє споживача права на оскарження такого рішення, чим скористався споживач, оскарживши рішення комісії ПрАТ «Львівобленерго» до Жовківського РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» та до самого ПрАТ «Львівобленерго».

В поданому зустрічному позові відповідач (позивач за зустрічним позовом) заявив, що так як ТзОВ «Агропобутсервіс» допустило представників ПрАТ «Львівобленерго» на свою територію для перевірки приладів обліку, що підтверджується відсутністю записів про недопуск у актах про порушення, застосуванню у розрахунках підлягає коефіцієнт використання струмоприймачів 0,5. Відтак, ТзОВ «Агропобутсервіс» здійснило перерахунок обсягу та вартості електроенергії за період з 19.02.2018 р. по 22.05.2018 р. з застосуванням коефіцієнту 0,5 внаслідок чого встановило, що ним надлишково сплачено ПрАТ «Львівобленерго 125447,68 грн. У зв`язку з тим, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) здійснив оплату за виставленими рахунками в розмірі більшому, ніж повинен був, підстави набуття позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) коштів оплати за виставленими рахунками в сумі 125447,68 грн відпали, а тому ТзОВ «Агропобутсервіс» просило суд стягнути з ПрАТ «Львівобленерго» 125447,68 грн надміру сплачених коштів (переплати).

В процесі розгляду справи в межах підготовчого провадження відповідач (позивач за зустрічним позовом) змінив свої зустрічні позовні вимоги, просив суд стягнути з ПрАТ «Львівобленерго» 125447,68 грн суми попередньої оплати, зазначав, що ТзОВ «Агропобутсервіс за період з 19.02.2018 р. по 22.05.2018 р. здійснювало платежі на умовах передоплати, а обсяг перерахованої електроенергії є меншим за обсяг електроенергії, фактично оплачений за цей період, тобто різниця між сумою оплат, здійснених за виставленими рахунками за спожиту електроенергію, та вартістю обсягу електроенергії, розрахованою відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) згідно Методики, є саме передоплатою, яку ТзОВ «Агропобутсервіс» має право повернути.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом), заперечуючи проти тверджень відповідача (позивача за зустрічним позовом), викладених у зустрічному позові, зазначив, що у зустрічному позові неправильно обрано спосіб судового захисту та невірно обгрунтовано позовні вимоги нормами статті 1212 Цивільного кодексу України, які не можуть бути застосовані при договірних відносинах.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) звернув увагу суду на те, що в зустрічному позові відповідач (позивач за зустрічним позовом) без достатніх законних підстав здійснив розрахунок за період з 19.02.2018 р. по 22.05.2018 р., об`єднавши два різних порушення з різними фактичними обставинами їх складання, за невірного коефіцієнта використання струмоприймачів, з помилками в обрахуваннях та не обгрунтуванням того, чому ціна позову вказана без нарахованого на вартість електричної енергії податку на додану вартість. Крім того, на думку ПрАТ «Львівобленерго», ТзОВ «Агропобутсервіс» помилково вважає обсяг та вартість недоврахованої електричної енергії не оперативно-господарською санкцією, а заборгованістю ПрАТ «Львівобленерго» перед ним, про що зазначено в самому розрахунку.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) ствердив, що жодного акту про порушення ТзОВ «Агропобутсервіс» не оплатило, будь-які докази оплати недоврахованої електроенергії за виставленими рахунками в сумі 125447,68грн відсутні, а відтак незаконною та безпідставною є вимога про повернення переплати в цій сумі. Подані відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) рахунки та платіжні доручення не підтверджують наявність переплат, авансових платежів або не стосуються оплат активної електричної енергії взагалі.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) ствердив, що за спірний період вся кількість спожитої ТзОВ «Агропобутсервіс» активної електричної енергії була заактована споживачем самостійно та оплачена повністю і без застережень, в призначенні платежу вказувались номери договору та рахунку, жодної переплати спожитої електричної енергії, а також внесення авансових платежів і надміру сплачених коштів (більше, ніж спожито за розрахункові періоди) немає.

Також, як зазначає позивач (відповідач за зустрічним позовом), не відповідають дійсності і твердження ТзОВ «Агропобутсервіс» про те, що товариство здійснювало платежі за активну електричну енергію відповідно до договору на умовах передоплати.

Крім того, ТзОВ «Агропобутсервіс» ніколи не ставило під сумнів обсяг та вартість поставленої електричної енергії, правові та договірні підставі їх оплати, законність первинних бухгалтерських документів та не доводило факту неотримання ним товару (електроенергії) чи отримання його не в повному обсязі або неналежної якості.

ПрАТ «Львівобленерго» звернуло увагу суду на те, що, вказуючи на нібито невірний розрахунок обсягу та вартості недорахованої електроенергії, які визначені та нараховані, проте не оплачені ТзОВ «Агропобутсервіс», відповідач (позивач за зустрічним позовом) у зустрічному позові фактично просить повернути йому кошти за активну електричну енергію, спожиту та використану ним для своїх потреб.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

26.05.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» (постачальник, позивач, відповідач за зустрічним позовом), яке в подальшому змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропобутсервіс» (споживач, відповідач, позивач за зустрічним позовом) укладено договір про постачання електричної енергії №08513, відповідно до розділу 1 якого постачальник зобов`язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач зобов`язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Договір набрав чинності з дня його підписання і укладався на строк до 31.12.2014 р. Договір вважався щоразу продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.4. договору).

Договір почав діяти з 01.07.2014 р. (п.9.8.1. договору).

Відповідно до п.2.1. договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно з пунктом 2.2.2. постачальник зобов`язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 «Обсяги споживання електричної енергії») згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №11 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».

За умовами п.2.3.2., 2.3.3. та 2.3.5. договору споживач зобов`язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки (години роботи), зазначеного в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.

Споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4.05.2006 р. №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4.07.2006 р. за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою (п.4.2.3. договору).

Як встановлено п.4.4. договору, у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт. Сторони погодили, що уповноваженим представником сторони вважається також особа, яка перебуває у трудових відносинах зі стороною та є присутньою при здійсненні перевірки та/або складення двостороннього акту порушення.

Згідно з умовами пунктів 5.1.- 5.3. договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 «Обсяги споживання електричної енергії». Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з пунктом 5.1 цього договору обсягів. Договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для споживача на години максимуму навантажень енергосистеми окремо для кожного об`єкта з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт*год. і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності.

До матеріалів справи сторонами не було долучено додатків №1, №3 -№11 (додаток №12 відсутній відповідно до п.9.8.1. договору) до договору про постачання електричної енергії в редакціях, що були чинні з моменту укладення договору та до моменту укладення додаткової угоди про внесення змін до договору від 06.12.2018 р., якою відповідні додатки до договору було викладено в нових редакціях.

Разом з тим сторони визнають, що дозволена потужність за договором станом на початок 2018 року становила 320 кВт.

Згідно з п.7.1. договору, облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником шляхом розрахунку згідно з вимогами додатка «Порядок розрахунків».

Відповідно до п.7.5. договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції).

В пункті 1 додатку №2 до договору «Порядок розрахунків» (мається на увазі додаток, копія якого була надана ТзОВ «Агропобутсервіс» оскільки додаток, копія якого долучена до позовної заяви, складений в редакції додаткової угоди від 06.12.2018 р.) сторони погодили, що розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії.

Розрахунковим періодом вважається період з 10 числа попереднього місяця до 9 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. (п.2 додатку).

За умовами п.3 додатку, величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником електричної енергії як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

Відповідно до п.4 додатку, споживач не пізніше останнього робочого дня, який передує початку наступного розрахункового періоду, здійснює попередню оплату повної вартості прогнозованого (очікуваного) обсягу споживання активної електричної енергії у найближчому наступному розрахунковому періоді. Сума належного до сплати платежу визначається шляхом множення прогнозованого (очікуваного) обсягу споживання активної електричної енергії розрахункового періоду (додаток №1), наступного за періодом в якому видається рахунок, на середній тариф поточного розрахункового періоду, визначений для об`єктів, яким встановлюються договірні величини споживання електричної енергії.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначених за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії крім проведеної попередньої оплати в поточному розрахунковому періоді. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим, ніж заявлене (очікування), на різницю між сумою платежу попередньої оплати та вартістю фактично спожитої електричної енергії, постачальник видає рахунок, який має бути сплачений в термін, зазначений договором. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться меншим, ніж заявлене (очікуване), а споживач немає заборгованості, надлишкові кошти зараховуються в рахунок наступних платежів. Кошти, перераховані споживачем у більшому розмірі, ніж виставлений рахунок або не в терміни, визначені договором, без погодження із споживачем можуть бути повернуті постачальником на поточний рахунок споживача (п.5 додатку).

Відповідно до п. 7 додатку, рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу.

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається згідно з умовами договору за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» (п. 9 додатку).

08.06.2016 р. інженерами Жовківського РЕМ ПАТ «Львівобленерго» на об`єкті «Молокоцех» в с.Надичі в присутності керівника ТзОВ «Агропобутсервіс» було складено акт №218671 про проведення технічної перевірки розрахункових засобів обліку та акт №534153 про пломбування та встановлення індикаторів, складений при проведенні технічної перевірки. В актах зазначено відомості про: дооблікові (струмообмежуючі) комутаційні апарати/пристрої - автоматичний вимикач, ПЗВ, типу ABN803с, рубильник типу ВР; засоби обліку - лічильник електричної енергії з заводським номером 4259142, тип LZQJ-XC, трансформатори струму з заводськими номерами 78218, 77940, 78187, тип Т-0.66УЗ; вторинні кола; місця встановлення та номери існуючих, знятих та встановлених пломб.

Перевірка роботи засобів обліку з прикладеним навантаженням засвідчила, що відносна похибка роботи засобів обліку не перевищує допустимі значення; порушення цілісності засобів обліку (корпусу, скла, кріплення), пошкодження встановлених при пломбуванні пломб, пошкодження чи спрацювання встановлених індикаторів дії впливу магнітного поля не виявлено; в ході проведення робіт з технічної перевірки не виявлено порушення вимог ПКЕЕ та нормативно-технічних документів щодо організації розрахункового обліку електричної енергії.

В матеріалах справи наявні копії актів контрольного огляду засобів обліку №655361 від 22.03.2017 р., №696291 від 05.09.2017 р. та №729785 від 19.02.2018 р. щодо огляду лічильника електричної енергії з заводським номером 4259142, тип LZQJ-XC. За результатами оглядів порушення цілісності засобів обліку (корпусу, скла, кріплення), пошкодження встановлених при пломбуванні пломб, пошкодження чи спрацювання встановлених індикаторів дії впливу магнітного поля виявлено не було.

В акті №549842 про пломбування та встановлення індикаторів від 30.03.2017 р. наведені відомості стосовно лічильника електричної енергії, розрахункових трансформаторів струму, місця встановлення та номери існуючих, знятих і встановлених пломб. Причиною опломбування вказано заяву споживача (технічна перевірка не проводилась).

27.04.2018 р. інженерами з технічного аудиту Служби технічного аудиту виконавчої дирекції ПАТ «Львівобленерго» в кількості трьох осіб, в присутності особи, яка назвалась завгоспом ТзОВ «Агропобутсервіс», було складено акт про порушення №029596.

Згідно з даним актом, перевіркою встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: Жовківський район, с.Надичі, вул.Грушевського, 77 (складські приміщення) допустив порушення, що полягало у знеструмленні однієї фази в ланцюгах живлення приладу обліку (неналежний контакт на ТС фази «С»), тобто порушення пунктів 3.3, 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ.

Акт про порушення містить, зокрема, такі відомості: у пункті 1 акту - про прилад обліку електричної енергії споживача на дату складання акту; у пункті 2 - про місце, кількість та тавро встановлених пломб (індикаторів) згідно з актом про пломбування №549842 від 30.03.2017 р. (наявні, не пошкоджені); в пункті 3 акту - результати проведення вимірів параметрів

схеми електропостачання споживача на дату складання акту порушень; в пункті 5 - про те, що на момент перевірки паспортні дані струмоприймачів відсутні, підключення всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність не забезпечено, дозволена потужність споживання відповідно до умов договору становить 320 кВт; в пункті 9 - про те, що прилад обліку опломбований відповідно до акту про пломбування від 27.04.2018 р №552461, комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 16.05.2018 р. за адресою: м.Львів, вул.Сяйво, 10

До акту про порушення складено схему підключення електроустановки споживача.

Акт про порушення підписано трьома представниками постачальника електричної енергії та зазначено, що представник споживача відмовився від підпису.

Крім того, 27.04.2018 р. тими ж особами було складено акт №194019 про проведення технічної перевірки розрахункових засобів обліку та акт №552461 про пломбування та встановлення індикаторів. В акті про пломбування, серед іншого, було вказано на номери вже існуючих пломб на ковпаках на ТС, клеми І1, І2 (фаза А - НЦ5607, фаза В - НЦ5608) та номери встановлених одноразових пломб підвищеної надійності (фаза С - НУ1227, автоматичний вимикач, рубильник, запобіжник, дообліковий розрив - НУ1230).

Вимогою №062246 щодо приведення розрахункових засобів обліку і схем їх підключення у відповідність до вимог ПКЕЕ та нормативно-технічних документів від 27.04.2018 р. споживача було зобов`язано вжити заходів, перелік та обґрунтування вжиття яких наведено у вимозі, для усунення виявлених недоліків і приведення засобів обліку у відповідність до вимог чинного законодавства

03.05.2018 р. ПрАТ «Львівобленерго» надіслало ТзОВ «Агропобутсервіс» лист №134-2697 від 02.05.2018 р. яким, у зв`язку з відмовою представника від підписання акту про порушення, направило споживачеві акт про порушення з додатком, акт про проведення технічної перевірки, акт про пломбування і вимогу, а також запропонувало прибути на засідання комісії ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ 23.05.2018 р. для участі у розгляді зазначеного акту про порушення.

Згідно з протоколом №029596-ЛОЕ засідання комісії ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 23.05.2018 р. засідання комісії перенесено на 06.06.2018 р.

06.06.2018 р. відбулось засідання, на якому в присутності представника споживача за довіреністю від 26.01.2017 р. Бердара С.В. комісія у складі семи осіб представників постачальника розглянула акт про порушення №029596 від 27.04.2018 р. та прийняла рішення визначити обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ на підставі ПКЕЕ та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Рішення комісії оформлені протоколом №029596 а-ЛОЕ.

Комісія вирішила провести нарахування за період з дати проведення останньої технічної перевірки по дату складання акту про порушення, виходячи з дозволеної потужності та режиму роботи електрообладнання згідно договору.

Сума до сплати зменшується на величину вартості електричної енергії, відповідно до виставлених споживачу рахунків за електричну енергію

за період порушення. Нарахована сума повинна бути оплачена протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Розрахунок було проведено у відповідності з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, а величину розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W) визначено за формулою «W доб = P * t доб * Kв», де: P - дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі (320 кВт), t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, виходячи з умов договору (24 год), а Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів (0,75).

Внаслідок проведеного розрахунку обсягу та вартості недоврахованої електроенергії відповідно до даних, зазначених в протоколі засідання комісії, визначено, що нарахуванню споживачеві підлягає 3430041,96 грн за 1484640кВт * год необлікованої електроенергії.

Протокол засідання комісії підписано сімома представниками постачальника електричної енергії та в ньому зазначено, що представник споживача відмовився від підпису.

На підставі акту про порушення та рішення комісії споживачеві було виписано рахунок за недораховану електричну енергію №32-029596 а-ЛОЕ від 06.06.2018 р. на суму 3430041,96 грн

25.06.2018 р. ПрАТ «Львівобленерго» надіслало ТзОВ «Агропобутсервіс» лист №134-3692 з копією протоколу засідання комісії ПрАТ «Львівобленерго» та платіжними документами на оплату вартості

необлікованої електричної енергії. В листі споживачеві було запропоновано провести оплату в терміни, передбачені Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

22.05.2018 р. керівником та інженерами з технічного аудиту Жовківського РЕМ в кількості трьох осіб, в присутності головного інженера споживача Лева І.М. складено акт про порушення №029668.

Перевіркою встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією у складських приміщеннях за адресою: с.Надичі, вул.Грушевського, 77А допустив порушення, що полягало у відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника (ковпаки на ТС клеми І1 та I2 НЦ5607, НЦ5608, НУ1227, оргскло, яке обмежують доступ до вхідного автоматичного вимикача-рубильника, дообліковий розрив НУ1230.

До акту про порушення складено схему підключення електроустановки споживача.

Акт про порушення містить, зокрема, відомості про прилад обліку електричної енергії споживача на дату складання акту (п.1 акту); про місце, кількість та тавро встановлених пломб (індикаторів) (п.2 акту); про результати проведення вимірів параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акту порушень (п.3 акту); про те, що споживачем не надано паспортних даних струмоприймачів та не забезпечено одночасне увімкнення їх у роботу, а дозволена потужність споживання відповідно до умов договору становить 320 кВт (п.5 акту); про те, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 30.05.2018р. за адресою: м.Жовква, вул.Вокзальна, 22.

Акт про порушення підписано трьома представниками постачальника електричної енергії та представником споживача з зазначенням про відсутність в нього зауважень до складеного акту.

Згідно з протоколом №029668-а засідання комісії Жовківського РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 30.05.2018р. засідання комісії перенесено на 15.06.2018 р. у зв`язку з неявкою уповноваженого представника споживача.

15.06.2018 р. відбулось засідання, на якому комісія у складі чотирьох осіб представників постачальника, в присутності представника споживача за довіреністю від 04.04.2018 р. Брикара О.М. розглянула акт про порушення №029668 від 22.05.2018 р. та прийняла рішення визначити обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ на підставі ПКЕЕ та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Рішення комісії оформлені протоколом №029668 а-ЛОЕ.

Комісія вирішила провести нарахування за період з дати проведення останньої технічної перевірки (27.04.2018 р.) по дозволеній потужності (Р доз = 320 кВт).

Сума до сплати зменшується на величину вартості електричної енергії, відповідно до виставлених споживачу рахунків за електричну енергію

за період порушення. Нарахована сума повинна бути оплачена протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Розрахунок було проведено у відповідності з Методикою та взято: P - дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі (320 кВт), t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, виходячи з умов договору (24 год), а Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів (0.75).

Внаслідок проведеного розрахунку обсягу та вартості недоврахованої електроенергії відповідно до даних, зазначених в протоколі засідання комісії, визначено, що нарахуванню споживачеві підлягає 74014,25 грн за 27600 кВт * год необлікованої електроенергії.

Протокол засідання комісії підписано представниками постачальника електричної енергії та представником споживача, який зазначив, що з протоколом ознайомлений і протокол отримав, а з рішенням комісії згідний.

На підставі акту про порушення та рішення комісії споживачеві було виписано рахунок за недораховану електричну енергію №32-029668-а від 15.06.2018 р. на суму 74014,25 грн, який отримав Брикар О.М.

Докази оплати споживачем виставлених 06.06.2018 р. та 15.06.2018 р. рахунків за недораховану електричну енергію в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до розрахунку до позову по акту №029596 від 27.04.2018 р. та розрахунку до позову по акту №029668 від 22.05.2018 р. позивач (відповідач за зустрічним позовом) просив стягнути з ТзОВ «Агропобутсервіс» 3430041,96грн та 74014,25 грн заборгованості відповідно, а всього - 3504056,21 грн недоврахованої електричної енергії.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) долучив до матеріалів справи копії виставлених постачальником рахунків та платіжних доручень, якими споживач оплачував дані рахунки: рахунку за 3% річних за січень 2018р. на суму 72,28 грн (оплачений платіжним дорученням від 13.03.2018 р.), рахунку за індекс інфляції за січень 2018 року на суму 272,53 грн (оплачений платіжним дорученням від 13.03.2018 р.), рахунку за пеню за січень 2018 року на суму 671,68 грн (оплачений платіжним дорученням від 13.03.2018 р.), рахунку за активну енергію за лютий 2018 року на суму 363060,98 грн (оплачений платіжними дорученнями від 16.02.2018 р. та від 19.02.2018 р.), рахунку за активну енергію за березень 2018 року на суму 339018,18 грн (оплачений платіжним дорученням від 19.03.2018 р.), рахунку за реактивну енергію за березень 2018 року на суму 6348,61 грн (оплачений платіжним дорученням від 13.03.2018 р.), рахунку за індекс інфляції за березень 2018 року на суму 8,39 грн (оплачений платіжним дорученням від 18.04.2018 р.), рахунку за пеню за березень 2018 року на суму 22,89 грн(оплачений платіжним дорученням від 18.04.2018 р.), рахунку за 3% за березень 2018 року на суму 2,15 грн (оплачений платіжним дорученням від 18.04.2018 р.), рахунку за активну енергію за квітень 2018 року на суму 384664,97 грн (оплачений платіжним дорученням від 18.04.2018 р.), рахунку за реактивну енергію за квітень 2018 року на суму 4889,59 грн (оплачений платіжним дорученням від 13.03.2018 р.), рахунку за активну енергію за травень 2018 року на суму 356536,87 грн (оплачений платіжними дорученнями від 18.05.2018 р.)

Також позивач (відповідач за зустрічним позовом) подав копії актів про використану електричну енергію, які подавались споживачем протягом жовтня 2017 року - травня 2018 року включно, та копії виставлених постачальником на їх підставі рахунків за активну енергію за відповідний період.

Відповідно до розрахунку, долученого до зустрічного позову, ТзОВ «Агропобутсервіс» просило стягнути з ПрАТ «Львівобленерго» 125447,68 грн заборгованості. Вказаний розрахунок відповідач (позивач за зустрічним позовом) здійснив за період з 19.02.2018 р. по 22.05.2018 р., виходячи з потужності 320 кВт, тривалості роботи обладнання 24 год та коефіцієнту використання струмоприймачів 0,5, внаслідок чого прийшов до висновку, що вартість електричної енергії відповідно до рахунків за електроенергію, виставлених споживачу за даний період, перевищує вартість необлікованої електроенергії, розраховану споживачем за цей період, на 125447,68 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною першою статті 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Також згідно з ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про електроенергетику», Законом України «Про ринок електричної енергії» а також Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісією регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. №562.

На час прийняття рішення у справі Закон України «Про електроенергетику», згадані Правила та Методика втратили чинність, проте такі діяли на час виникнення та існування спірних правовідносин, зокрема на час складання актів про порушення та проведення розрахунків, а тому учасники правовідносин мали керуватись відповідними нормами, наведеними в цих актах.

Частинами першою та другою ст.26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно із п.5.1 Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці є, зокрема, порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб`єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку

Також відповідно до частини першої та пунктів 3, 4, 6, 14, 18 частини другої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є: порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики.

Згідну п.10.2. ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників постачальника електричної енергії та/або відповідальних представників підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору про постачання електричної енергії; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ визначено, що недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

До засобів обліку електричної енергії належать засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності.

Пунктом 3.2 ПКЕЕ передбачено, що відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.

Згідно з п.3.3 ПКЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв`язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін. (п.3.3.1 ПКЕЕ).

Відповідно до пунктів 6.40, 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Пунктом 6.42. Правил встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

За пунктом 4.2.3 договору про постачання електричної енергії, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Згідно з частинами першою та другою статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

Таким чином, оперативно-господарські санкції можуть бути застосовані стороною договору за порушення умов укладеного договору іншою стороною в порядку, визначеному цим договором.

Вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, суд повинен дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність визначення постачальником розміру застосованої санкції відповідно до вимог Методики, тобто надати оцінку виявленим порушенням у світлі конкретних обставин справи у їх сукупності щодо доведеності факту порушення та правильності здійснених розрахунків. (аналогічні висновки викладено у Верховного Суду від 03.04.2019 р. у справі №912/793/18, від 27.06.2019 р. у справі №923/611/17 та від 15.08.2019 р. у справі №914/2129/17).

Акт про порушення від 27.04.2018 р. містить відомості про те, що було виявлено знеструмлення однієї фази в ланцюгах живлення приладу (неналежний контакт на ТС фази «С»), та вказівку на те, що мало місце порушення пунктів 3.3., 3.34, 6.40. та 10.2. ПКЕЕ.

При цьому вказано, що пломби згідно акту про пломбування від 30.03.2017 р. наявні та не пошкоджені.

Як передбачено пунктом 6.41. ПКЕЕ, в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Посилання в акті від 27.04.2018 р. на порушення споживачем пункту 3.3., який стосується відповідальності за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування, суперечить даним стосовно наявності та цілісності пломб згідно акту про пломбування, наведеним в самому акті.

Пункт 3.34 ПКЕЕ стосується проведення робіт, пов`язаних з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, а пункт 10.2. - загалом всіх обов`язків споживача електричної енергії.

В пункті 6.40. ПКЕЕ йдеться про виявлення пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, вказаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів.

В акті від 27.04.2019 р. конкретно не вказано на виявлені пошкодження розрахункових засобів обліку або явні ознаки втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, а пошкоджень чи зриву пломб, пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, виявлено не було, на що вказують відомості, наведені в пункті 2 акту, та про що йшлося вище.

Таким чином, акт про порушення від 27.04.2018 р. не відповідає вимогам, які ставляться до нього пунктом 6.41. Правил, оскільки не фіксує зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил.

Отже, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) не було доведено факт вчинення відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) дій, які могли б стати підставою для застосування до нього оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідальність споживача за забезпечення збереження та цілісності пломб не може бути безумовною (подібні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 р. у справі №905/2632/17 та від 12.03.2019 р. у справі №908/1358/17), а факт підписання представниками споживача акту про порушення від 22.05.2018 р. та протоколу засідання комісії з розгляду даного акту не може бути єдиною підставою для застосування оперативно-господарської санкції в розмірі, зафіксованому в протоколі, та не звільняє позивача (відповідача за зустрічним позовом) від обов`язку довести факт вчинення порушення та правильність визначення ним обсягу та вартості необлікованої електроенергії.

Оскарження відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) рішень комісії з розгляду актів про порушення є його правом, а встановлення обставин звернення чи незвернення ТзОВ «Агропобутсервіс» з окремим позовом про скасування оперативно-господарських санкцій не входить до предмету доказування в даній справі.

Водночас ТзОВ «Агропобутсервіс» не позбавлене можливості заперечувати проти застосування до нього таких санкцій в межах розгляду судом спору про стягнення недоврахованої електричної енергії.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає за необхідне надати оцінку також і розрахунку заявленої до стягнення вартості недооблікованої енергії та правомірності і підставності його проведення.

Пунктом 6.40. ПКЕЕ та пунктом 4.2.3. договору передбачено визначення вартості та обсягу недоврахованої електричної енергії у випадку вчинення споживачем порушень ПКЕЕ відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Обсяг недоврахованої електроенергії визначається на підставі актів про порушення під час засідань комісії з розгляду актів про порушення, як це встановлено пунктом 6.42. ПКЕЕ.

Відповідно до п.1.2. Методики, вона застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною

організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

За пунктом 2.1 Методики, вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: 1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо); 4) пошкодження або відсутності пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному ПКЕЕ), пошкодження зазначених приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; 6) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку; 7) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку; 8) підключення на окремих площадках вимірювання електроустановок або струмоприймачів, не передбачених проектом, розрахунки за електричну енергію спожиту якими мають здійснюватися за іншою тарифною групою, ніж установлено для цієї площадки вимірювання.

Відповідно до п.2.5 Методики, в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1- 3 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт*год) визначається за формулою (W доб. = P * t доб. * K в), де: P - потужність (кВт), визначена як:

а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі);

б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта порушень ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта порушень ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі);

в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів «а» або «б» цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить:

при однозмінній роботі споживача - t = 8;

при двозмінній роботі споживача - t = 16;

при тризмінній роботі споживача - t = 24;

при інших режимах роботи визначається на підставі договору;

K в (K в.і) - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток 1). Вказаний додаток 1 до Методики містить коефіцієнти використання струмоприймачів відповідно до кожного типу електрообладнання.

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті порушень, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,75.

При розрахунку величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб) позивач (відповідач за зустрічним позовом) виходив з величини потужності (Р) в розмірі дозволеної потужності для даної точки обліку, зазначеної в договорі (320 кВт).

Разом з тим, з тлумачення п.2.5. Методики можна зробити висновок, що значення потужності згідно підпункту в) може застосовуватись при розрахунку лише за умови:

- якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів «а» або «б» цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку;

- ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів;

- недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів;

- відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність.

Акти про порушення від 27.04.2018 р. та від 22.05.2018 р. не містили ні відомостей щодо сумарної максимальної потужності наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних, ані відомостей щодо потужності, обчисленої виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта порушень ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

В пункті 5 даних актів про порушення було зазначено, що: на момент перевірки паспортні дані струмоприймачів відсутні, підключення всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність не забезпечено (акт від 27.04.2018 р.); споживачем не надано паспортних даних струмоприймачів та не забезпечено одночасне увімкнення їх у роботу (акт від 22.05.2018 р.)

Суд вважає, що, встановивши відсутність паспортних даних струмоприймачів, представники постачальника, які складали акти про порушення, повинні були обчислити потужність, виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність. Тільки встановивши, що така величина перевищує договірну потужність або отримавши відмову споживача від вимірювання чи зафіксувавши недопуск споживачем представників постачальника на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, ПрАТ «Львівобленерго» мало б всі підстави для обрання (з метою здійснення розрахунку) величини потужності згідно договору.

При цьому, суд вважає, що Методика не покладає на споживача обов`язку самостійного підключення всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність (одночасного увімкнення їх у роботу), а лише передбачає допуск споживачем представників постачальника на свою територію, наявність його дозволу на перевірку інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність, а такі показники можуть бути визначені тільки представниками постачальника на підставі показів

відповідних засобів вимірювальної техніки.

Отже, суд не погоджується з ПрАТ «Львівобленерго» в тому, що незабезпечення споживачем одночасного підключення всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність унеможливило визначення величини потужності за підпунктом, іншим, ніж «в», тобто в обсязі, відмінному від встановленого договором.

Зазначені в пункті 5 актів відомості не свідчать і про недопуск представників постачальника для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів чи відмову споживача від вимірювання струму, так як своїм змістом згадані відомості підтверджують зовсім інші обставини, а представники постачальника не мали перешкод для того, щоб чітко вказати в актах про порушення на факти недопуску або відмови у разі, якщо б такі мали місце під час складання актів.

Про допуск представників постачальника на територію та відсутність відмови представників споживача від проведення певних дій технічного характеру свідчить і те, що обидва акти про порушення складались в присутності представників ТзОВ «Агропобутсервіс», на території і в приміщеннях товариства, а в ході їх складання безумовно досліджувались прилади обліку, вимірювались параметри схеми електропостачання та вчинялись інші необхідні дії.

Невчинення представниками постачальника дій стосовно визначення потужності та переліку всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення актів, призвело також і до неможливості встановлення реального коефіцієнту використання струмоприймачів згідно з додатком №1 до Методики.

Першочергове визначення коефіцієнту саме відповідно до додатку №1 або за згодою сторін (рівним 0,5) випливає зі змісту пункту 2.5. Методики.

Обрання ж коефіцієнту використання струмоприймачів, рівного 0,75, як це було зроблено ПрАТ «Львівобленерго» при розрахунку, є можливим лише у разі недосягнення сторонами згоди і за обов`язкової умови недопуску споживачем представників постачальника на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення.

Оскільки, як зазначалось вище, в актах про порушення не було вказівки на недопуск представників постачальника, представники (за відсутності згоди сторін) мали би скласти перелік струмоприймачів, визначити коефіцієнти їхнього використання відповідно до типів електрообладнання, а в подальшому такі коефіцєнти мали би використовуватись постачальником при проведенні розрахунків обсягу та вартості недоврахованої електроенергії за відповідними актами про порушення.

Отже, акти про порушення ПКЕЕ не містили всіх вихідних даних, необхідних та достатніх для визначення обсягу і вартості недоврахованої електричної енергії, що свідчить як про невідповідність складених актів вимогам п.6.41. ПКЕЕ, так і про неправильність розрахунку, здійсненого ПрАТ «Львівобленерго» виходячи з величин, що були помилково обрані внаслідок недостовірності і неповноти зазначених в актах відомостей.

При цьому, суд, як і учасники правовідносин, на даний момент та в майбутньому позбавлений можливості здійснити новий розрахунок з використанням правильних значень потужності та коефіцієнту використання струмоприймачів, у зв`язку з тим, що такі значення мають бути визначені, виходячи з переліку струмоприймачів та струму навантаження електроустановки споживача при підключенні на максимальну потужність всіх струмоприймачів, що були наявними саме на час складення акта порушень ПКЕЕ. Після складання актів про порушення та станом на теперішній час необхідні для розрахунку значення не можуть бути достовірно встановлені, а допущені позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) помилки неможливо усунути шляхом проведення правильного розрахунку, тому заявлена до стягнення вартість недоврахованої електричної енергії не піддається коректуванню і не підлягає стягненню з ТзОВ «Агропобутсервіс» в будь-якому розмірі.

Суд звертає увагу позивача (відповідача за зустрічним позовом) на те, що розрахунок вартості недоврахованої електроенергії на підставі некоректних вихідних даних може бути безумовною і навіть єдтиною підставою для того, щоб рішення енергопостачальника вважалось незаконним (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 р. у справі №906/585/17 та в постанові від 01.11.2019 р. у справі №922/2992/18).

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) на підставі акту про порушення від 27.04.2018 р. здійснив перерахунок за період з 08.06.2018 р. (дата останньої технічної перевірки) по 27.04.2018 р. (дата складання акту).

Як передбачено п.2.5. Методики, кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер., день), визначається за формулою (Д пер = Д пор + Д усун), де:

Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення; Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об`єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;

Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

Суд погоджується з відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) в тому, що дата технічної перевірки може бути обрана початковою датою для здійснення нарахувань в тому випадку, коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду або якщо актом про порушення визначено, що споживач встановив пристрій, який занижує покази приладу

обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, і виявити які представники постачальника під час проведення контрольного огляду не мали можливості.

Відповідно до п.1.2. ПКЕЕ, контрольним оглядом засобу обліку є виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень; технічною перевіркою є виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку «Правилам устройства электроустановок» (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам;

Як зазначалось вище, позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) взагалі не було доведено факт вчинення відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) дій, які могли б стати підставою для застосування до нього оперативно-господарської санкції.

Крім того, за результатами контрольних оглядів засобу обліку, зокрема і огляду 19.02.2018 р., не було виявлено порушення цілісності засобів обліку (корпусу, скла, кріплення), пошкодження встановлених при пломбуванні пломб, пошкодження чи спрацювання встановлених індикаторів дії впливу магнітного поля.

В акті про порушення від 27.04.2018 р. не йшлося про те, що споживач встановив пристрій, який занижує покази приладу обліку, а постачальником не доведено, що знеструмлення однієї фази в ланцюгах живлення приладу (неналежний контакт на ТС фази «С») могло бути виявлено тільки за результатами технічної перевірки, тобто підстави для здійснення нарахувань починаючи з дня технічної перевірки, а не з дня контрольного огляду також відсутні.

Отже, враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили про втручання ТзОВ «Агропобутсервіс» в роботу приладів обліку, крадіжки електроенергії або будь-яких інших дій, що призвели до зміни показників приладів обліку, а також те, що складені акти про порушення не відповідають вимогам ПКЕЕ, беручи до уваги, що розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії виконано позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) всупереч Методиці, з обранням неправильних значень величин та за невірно визначений період, застосування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування до сплати вартості недоврахованої електроенергії є безпідставним, а первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.5 ст.626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Як передбачено ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.1,2 ст.693 ЦК України).

Пунктами 6.1., 6.6., 6.11. ПКЕЕ встановлено наступне: розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період. Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з показами засобу (засобів) обліку. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Рахунок на оплату електричної енергії, спожитої впродовж звітного розрахункового періоду (остаточний розрахунок), та рахунок на оплату заявленого обсягу споживання електричної енергії на найближчий наступний розрахунковий або плановий період (авансовий платіж або попередня оплата) у разі, коли договором про постачання електричної енергії передбачено виставлення рахунків на авансовий платіж або попередню оплату, надаються постачальником електричної енергії одночасно у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії. У таких рахунках обов`язково зазначається кінцева дата їх оплати згідно з договором про постачання електричної енергії.

Аналогічні положення стосовно оплати електроенергії містяться і в укладеному між сторонами договорі.

Так, відповідно до п.4 додатку №2 до договору, споживач не пізніше останнього робочого дня, який передує початку наступного розрахункового періоду, здійснює попередню оплату повної вартості прогнозованого (очікуваного) обсягу споживання активної електричної енергії у найближчому наступному розрахунковому періоді. Сума належного до сплати платежу визначається шляхом множення прогнозованого (очікуваного) обсягу споживання активної електричної енергії розрахункового періоду (додаток №1), наступного за періодом в якому видається рахунок, на середній тариф поточного розрахункового періоду, визначений для об`єктів, яким встановлюються договірні величини споживання електричної енергії.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначених за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії крім проведеної попередньої оплати в поточному розрахунковому періоді. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим, ніж заявлене (очікування), на різницю між сумою платежу попередньої оплати та вартістю фактично спожитої електричної енергії, постачальник видає рахунок, який має бути сплачений в термін, зазначений договором. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться меншим, ніж заявлене (очікуване), а споживач немає заборгованості, надлишкові кошти зараховуються в рахунок наступних платежів. Кошти, перераховані споживачем у більшому розмірі, ніж виставлений рахунок або не в терміни, визначені договором, без погодження із споживачем можуть бути повернуті постачальником на поточний рахунок споживача (п.5 додатку).

Відповідно до п. 7 додатку, рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу.

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається згідно з умовами договору за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» (п. 9 додатку).

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) заявляє (з врахуванням зміни предмету позову), що на його користь слід стягнути 125447,68 грн суми попередньої оплати.

Суд не може погодитися з підставністю таких зустрічних позовних вимог та вважає, що ТзОВ «Агропобутсервіс» мало би право вимагати повернення суми попередньої оплати лише у випадку, якщо така попередня оплата була здійснена ним фактично, а постачальник, одержавши суму попередньої оплати, не здійснив би поставку електроенергії, оплаченої заздалегідь.

Натомість, ТзОВ «Агропобутсервіс» не заперечує того, що поставка електричної енергії відбувалась без порушення строків та в обсягах, що оплачувались споживачем.

Крім того, за період з січня по травень 2018 року споживач сплачував не лише вартість електроенергії, а й суми нарахованих постачальником інфляційних втрат, 3% річних та пені, про що свідчать виставлені рахунки та відповідні платіжні доручення. Вказані суми в будь-якому випадку не можуть бути розцінені як попередня оплата та повернені споживачеві.

Розрахована позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) недоврахована електрична енергія не є тією електричною енергією, яка оплачувалась споживачем протягом січня-травня 2018 року за виставленими рахунками. Більш того, суми недоврахованої електричної енергії не були стягнені зі споживача чи списані з його рахунків, а рахунки, складені за результатами розгляду актів про порушення не були оплачені споживачем взагалі і, як було встановлено судом, не підлягають оплаті у зв`язку з відсутністю підстав для стягнення недоврахованої електричної енергії.

Таким чином, всі оплати, що здійснювалась відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) протягом згаданого періоду, мали відповідні законні підстави, їх сума не підлягає співставленню з сумами розрахованої постачальником недоврахованої електроенергії та частковому поверненню споживачеві, тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Як передбачено п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Оскільки згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір за подання первісного позову слід залишити за позивачем (відповідачем за зустрічним позовом), а судовий збір за подання зустрічного позову - за відповідачем (позивачем за зустрічним позовом).

Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З огляду на викладене, беручи до уваги заяви представників сторін, подані та зроблені ними у встановлені строки, суд вважає за можливе після надходження доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу вирішити питання про розподіл таких витрат шляхом прийняття додаткового рішення у справі.

Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 180, 233, 236, 237, 238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 23.12.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 28.12.2019 р.

Головуючий суддя Гоменюк З.П.

Суддя Трускавецький В.П.

Суддя Березяк Н.Є.