Справа № 2-а-6/2007 року
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2007 року Таращанський районний суд Київської області в
складі:
головуючого: судді Потеряйко С.А.
при секретарі: Островершенко О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Таращанському
§
аионі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу перед юджетом по податку з доходів фізичних осіб, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і просить стягнути з ОСОБА_1 559,19 грн. для погашення податкового боргу перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб.
Відповідач позов не визнав, мотивуючи тим, що таких коштів у нього немає, оскільки отримує невелику заробітну плату, його дочка навчається у вищому навчальному закладі на контрактній основі, а отримане в спадщину майно не дає такого прибутку, щоб сплатити вказаний податковий борг, а інших джерел для його погашення у нього немає. Крім того вважає, що спадщина після матері взагалі не повинна оподатковуватися.
Судом встановлено, що відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до Державної податкової інспекції у Таращанському районі декларацію про доходи одержані ним з 1 січня по 31 грудня 2005 року, в якій задекларував отриману спадщину за заповітом від матері відповідача ОСОБА_2. Відповідно до поданої декларації та Свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 29.09.2005 року відповідач одержав спадкового майна на суму 49671,56 грн., із них: 1А частка майнового паю 3451,50 грн, Vi частка грошових вкладів 3009,88 грн та приватизованої земельної ділянки, площею 2,900 гектарів, розташованої на території Великововнянської сільської ради Таращанського району Київської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належало померлій ОСОБА_2 на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю.
На підставі ч. „г" п/п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 18.7 ст. 18 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", позивачем було визначено суму податкового зобов'язання відповідача по податку з доходів фізичних осіб. На підставі поданої декларації зроблено розрахунок податку з доходів Фізичних осіб та винесено податкове повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_2 на суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 599,19 грн..
20.05.2006 року на ім'я відповідача листом з повідомленням про вручення поштового відправлення було надіслано податкове повідомлення, яке відповідач отримав 23.05.2006 року..
Відповідно до п/п..5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. В установлений законом термін податкове зобов'язання, нараховане у податковому повідомленні від 12.05.2006 року, відповідачем не було сплачено, а тому відповідно до п/п 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, є сумою податкового боргу платника податків.
Через несплату узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки, позивачем було виставлено відповідачу податкові вимоги: перша податкова вимога від ІНФОРМАЦІЯ_3 на суму податкового боргу 599,19 грн. та друга податкова вимога від ІНФОРМАЦІЯ_4 на суму податкового боргу 599,19 грн. Проте, сума податкового боргу не була погашена в повному обсязі в установлені терміни. В зв'язку з цим представник позивача просить суд стягнути з відповідача 599,19 грн. для погашення податкового боргу перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб.
Указані обставини встановлено з пояснень сторін, матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.Відповідно до п. 13.4. ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року із відповідними змінами і доповненнями особами, відповідальними за
сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягають оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюється згідно із законодавством.
Відповідно до п/п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що слід відмовити в задоволенні даного позову, оскільки в п. 13.1 ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-IV., до об'єктів комерційної власності належать: цінні папери ( крім депозитних (ощадних), іпотечних сертифікатів), корпоративне право, власність на об єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею. Закон України „Про цінні папери та фондову біржу" визначає цінні папери як грошові документи, що засвідчують право володіння, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила та їхнім власником і передбачають, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. В даному законі подано вичерпний перелік видів цінних паперів, серед яких право на земельну частку (пай) не значиться. Тому посилання представника позивача, що земельний сертифікат, тобто майнове право власника повинно розглядатися при оподаткуванні як об'єкт комерційної власності поряд з корпоративним правом, є безпідставними.
Крім того, п. 6 розділу 17 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 року №2505-IV до ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-IV було внесено зміни, згідно з якими, починаючи з другого кварталу 2005 року не підлягають оподаткуванню (включенню до річної податкової декларації за 2005 рік) доходи, одержані у вигляді вартості нерухомих та рухомих об'єктів спадщини спадкоємцями, які відносяться до члена сім'ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення, а відповідачка оформила спадщину за заповітом після своєї матері ІНФОРМАЦІЯ_5.
Керуючись п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", п/п. 3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.9 Закону України „Про систему оподаткування", ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року з послідуючими змінами та доповненнями, ст.ст. 17. 51, 79, 94 98, 104-106, 158-163, 186 КАС України п. 7 „Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
ВИРІШИВ:
Відмовити в адміністративному позові Державної податкової інспекції у Таращанському районі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.