Справа № 2-87/2007р.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2007 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: судді Потеряйко С.А.
при секретарі: Островершенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Таращі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення позики,- встановив:
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідачів на його користь борг позики в розмірі 30 300 грн, судові витрати та звільнити його від сплати державного мита, як потерпілого внаслідок : аварії на ЧАЕС.
Відповідач ОСОБА_2. позов визнав в повному обсязі та зобов'язується погасити борг за договором позики.
Відповідач ОСОБА_3. позов не визнала та суду пояснила, що вона дійсно написала позивачу розписку про позику в сумі 3000 доларів США, але гроші не брала. Позичав кошти у позивача її син в розмірі 3000 доларів США. Свідок ОСОБА_4. суду пояснила, що на початку жовтня 2006 року, ОСОБА_5, яка є її свекрухою, і попросила позивача позичити синові своєї подруги кошти в сумі 3000 доларів США. ОСОБА_2 разом із своєю матір'ю ОСОБА_3. приїхали до них до дому і її чоловік ( позивач по справі) позичив їм гроші. ОСОБА_2 залишив в борг їм машину. Потім ІНФОРМАЦІЯ_1 він приїхав, щоб забрати машину і в присутності свідків написав ; розписку про позику грошей. На слідуючий день, мати відповідача знов попросила позичити гроші, бо її синові і погрожували. Вони позичили гроші, а ОСОБА_3. написала розписку. Розписки писалися в присутності свідків, без ) психологічного та фізичного тиску.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що на початку жовтня 2006 року до неї позвонила її подруга ОСОБА_3, яка плакала та попросила позичити гроші її синові, бо в нього неприємності. Вона попросила свого сина, позивача по справі, позичити гроші ОСОБА_2. В кінці листопада 2006 року, ОСОБА_3. знову попросила гроші, ' пояснивши, що тих коштів замало. Вона разом із ОСОБА_4. завезли гроші їй на роботу, про що ОСОБА_3. ; написала розписку.
Свідок ОСОБА_6. суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 його попросив позивач по справі завезти його матір та дружину в АДРЕСА_1 по місцю проживання відповідачів. Проте, вони нікого не застали вдома. Потім вони поїхали до маслозаводу. Коли жінки вийшли із приміщення маслозаводу, то в руках ОСОБА_5. була розписка. Із слів позивача він знає, що відповідачі позичили в нього велику суму грошей.
Судом встановлено, що на початку жовтня 2006 року позивач уклав договір позики з відповідачем ОСОБА_2, згідно з яким позивач позичив відповідачу 3000 доларів США, які відповідач зобов'язувався повернути через пару тижнів та залишив позивачу свою машину. ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач разом із товаришами приїхав до позивача, щоб забрати машину. Позивач повернув відповідачу машину, і відповідач написав розписку про те, що позичив у позивача гроші в розмірі 3000 доларів США та зобов'язується їх повернути до ІНФОРМАЦІЯ_3. ( а.с.№5).
ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка ОСОБА_3., яка є матір'ю відповідача ОСОБА_2, знову звернулася до | позивача про позику коштів, оскільки в її сина неприємності. Позивач позичив кошти ОСОБА_3, про що 5 відповідачка написала розписку в якій зобов'язувалася повернути кошти в розмірі 3000 доларів США до ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с.№6)
Однак до цього часу відповідачами кошти не повернуті. На неодноразові усні звернення позивача до відповідачів і про повернення боргу, останні тільки обіцяли, а кошти не повертали. Тому позивач і звернувся до суду про стягнення ' боргу позики.
Указані обставини встановлено з пояснень сторін, свідків, матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні. На момент винесення рішення по справі, розписки про позику ОСОБА_2. та ОСОБА_3. коштів знаходить в позивача.
Враховуючи дані обставини та виходячи з того, що ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) 1 у строк та в порядку, що встановлені договором позики, суд вважає за необхідне задовільнити даний позов.
Судом не може бути взята до уваги та обставина на яку посилається відповідачка ОСОБА_3., як на підставу і невизнання позову, а саме те, що вона написала розписку ІНФОРМАЦІЯ_1, але грошей не позичала, оскільки нею не надано суду доказів, які стверджували б дану обставину.
На підставі задоволення позову з відповідачів підлягає стягненню державне мито на користь держави. Керуючись ст.ст. 2,10,15,60, 88,208,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 625,1049,1050 ЦК України, суд -
вирішив: Позов задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг позики в сумі 15150 грн (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг позики в сумі 15150 грн (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 30 гривень солідарно.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави державне мито в розмірі 303 гривні солідарно.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вказану заяву не було подано, а в разі її подання, якщо апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його (рішення ) не скасовано.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд.