Справа № 2-а-848/10

      ПОСТАНОВА

     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 березня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді:              Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання:  Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 070300 від 30.11.2009 року,

    ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №070300 від 30.11.2009 року.

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог, викладених у позовній заяві та наданих пояснень в судових засіданнях, посилається на те, що інспектором не було встановлено всіх істотних обставин у справі, не прийнято до уваги пояснення про неможливість руху автомобілем в крайній праві смузі руху через наявність вибоїн, відсутність розмітки, яка б надавала можливість чітко встановити роздільність смуг, винесення постанови відбувалося без участі особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, постанова на адресу позивача не направлялася.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав із мотивів, викладених у позовній заяві та просить їх задовільнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається із протоколу серії ВО №069005 гр. ОСОБА_1 о 07 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом на а/д Доманово-Ковель-Чернівці, яка має дві смуги для руху в одному напрямку рухався крайньою лівою смугою, в той час, коли права смуга була вільною від транспортних засобів, чим порушив п. 11.5 Правил дорожнього руху.

Постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ВО №070300 від 30.11.2009р. ОСОБА_1 за порушення п. 11.5 Правил дорожнього руху притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штафу в розмірі 425 грн. на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Дану постанову і просить скасувати позивач в судовому порядку.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення  підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 11.5 Правил дорожнього руху України на дорогах, які мають дві і більше смуги руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Також, пункт 11.11 Правил надає водієві можливість при інтенсивному русі змінювати смугу лише для об’їзду перешкоди, повороту, розвороту або зупинки.

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення водіями транспортних засобів, зокрема, розташування транспортних засобів на проїзній частині тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За положенням ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Однак, працівник ДАІ в порушення положень Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не врахував ряд обставин, які мають істотне значення для справи, а саме ступеня вини у вчиненому порушенні, так як своїми діями не було посягання на громадський порядок, власність, права і свободи громадянина, не завдання будь-якої шкоди.

Також, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив що, він рухався по дорозі з нечітким зображенням розмітки проїзних смуг, що унеможливлювало його на вибір відповідної смуги. Крім цього зазначив, що проїзджа частина була в незадовільному стані для безпечного руху транспортним засобом через наявність вибоїн, не створення аварійної ситуації іншим учасникам дорожнього руху, і дані фактори зумовили рухатися, за твердженням працівника ДАІ, в крайній лівій смузі рух,

Однак, дані пояснення не були прийнятті до уваги інспектором при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, обов’язковими елементами складу адміністративного правопорушення, необхідними  для притягнення особи до адмінвідповідальності є його суб’єкт та вина особи у вчиненні адмінправопорушення.

Разом з тим, позивач зазначає, що всупереч положень Кодексу України про адміністративні правопорушення працівником ДАІ не було роз’яснено прав і обов’язків, передбачених ст. 268 цього Кодексу та ст. 63 Конституції України, протокол про вчинення адміністративного правопорушення складався без його участі, постанова серії ВО №070300 від 30.11.2009р. ним не підписувалася, не видавалася і не була направлена на його адресу.

Так, згідно ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка в протоколі.

Однак, як свідчить доданий до матеріалів справи протокол серії ВО №069005 від 30.11.2009р. ОСОБА_1 він не підписаний, в графі щодо роз’яснення ОСОБА_1 прав і обов’язків підпис останнього відсутній. Із даного протоколу не можна встановити, чи зазначені до нього свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були свідками нібито вчиненого адміністративного правопорушення чи засвідчували факт відмови ОСОБА_1 від підписання протоколу.

Разом з тим, в силу ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Як вбачається із змісту постанови серії ВО №070300 від 30.11.2009р. підпис ОСОБА_1 про отримання постанови відсутній, з посиланням на відмову порушника від підпису, а також відсутні будь-які докази, які б свідчили про направлення постанови ОСОБА_1

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.

Таким чином, працівниками ДАІ при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови були порушенні норми чинного законодавства щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення частково, шляхом скасування оскаржуваної постанови та направлення справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП для встановлення всіх істотних обставин у справі на новий розгляд.

Також, суд вважає пропущений позивачем строк на звернення до суду таким, що пропущений з поважних причин, оскільки як вбачається із матеріалів справи позивач дізнався про наявність оскаржуваної постанови із повідомлень, направлених органом Державної виконавчої служби про сплату штрафу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2.   Скасувати постанову серії ВО №070300 від 30.11.2009р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 425 грн. на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу направити на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

               Головуючий                                                                          Ю.І. Дзюбановський    

               Копія вірна

               Суддя                                                                                      Ю.І. Дзюбановський