Судове рішення #8397209

          Справа №2-а-900/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді:              Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання:  Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №036521 від 18.01.2010р, -

                                                                    ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №036521 від 18.01.2010р.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення ним адміністративного правопорушення, працівниками ДАІ були порушенні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, не були встановленні всі істотні обставини у справі, а також відсутності вини у вчиненому порушенні.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав із мотивів, викладених у позовній заяві .

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечує, посилаючись на правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за встановленні порушення Правил дорожнього руху.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВО №037032 ОСОБА_1 30.11.2009р. о 15 год. 45 хв. в м. Тернополі по вул. Микулинецькій керував транспортним засобом, в якого стоянкова гальмівна система при відключеному від трансмісії двигуні незабезпечувала нерухомий стан транспортного засобу, чим порушено п. 31.4.1 (д) Правил дорожнього руху.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №036521 від 18.01.2010р. ОСОБА_1 за порушення п. 31.4.1 (д) Правил дорожнього суду притягнено до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 грн., яку і просить скасувати в судовому порядку.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до п. 31.1 Правил дорожнього руху технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкції підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно п. 31.4 Правил забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме коли стоянкова гальмова система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан легкових автомобілів, їхніх модифікацій для перевезення вантажів, а також автобусів у спорядженому стані – на уклоні не менше ніж 31% (п. 31.4.1 (д) Правил).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водіями транспортними засобами, що мають несправності гальмової системи тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 притягнено до адмінвідповідальності за порушення п. 31.4.1 (д) Правил дорожнього руху. Будь-яких пояснень по суті вчиненого адмінправопорушення в протоколі про адмінправопорушення ОСОБА_1 не надано.

Згідно додакових пояснень, адресованих ДАІ Тернопільського району та в позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що перевірки по нерухомості транспортного засобу чи попередження про складання протоколу працівники ДАІ не робили, всі системи автомобіля працюють задовільно, оскільки термін експлуатації транспортного засобу становить більше двадцяти років.

Крім цього, посилання позивача на те, що обставини, які він вказав у позовній заяві може підтвердити свідок, який нібито перебував в автомобілі суд оцінює критично, оскільки при складенні протоколу про адміністративне правопорушення даний свідок не залучався і ОСОБА_1 про це клопотання не висловлював.  

За таких обставин, суд критично оцінюючи доводи позивача в позові щодо його невинності та неправомірності винесення щодо нього оскаржуваної постанови на підставі обставин, а також заслухавши пояснення в судовому засіданні приходить до висновку, що вищевказані доводи ОСОБА_1 не засновані на належних доказах і спрямовані на ухилення останнім від адміністративної відповідальності за скоєне адмінправопорушення, факт наявності якого не викликає у суду жодних сумнівів.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.   В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Головуючий                                                                          Ю.І. Дзюбановський    

           Копія вірна

           Суддя                                                                                      Ю.І. Дзюбановський      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація