Справа № 2-4374/10  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 18 березня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Дрішлюка А.І.,

секретаря судового засідання – Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -  

В С Т А Н О В И В:  

 До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі–продажу нерухомого майна  дійсним. Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що 18.06.1996 року на Одеській товарній біржі між його дружиною, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 був укладений договір купівлі – продажу нерухомого майна за спільні з позивачем кошти. Всі істотні умови угоди  були дотримані, право власності за договором купівлі – продажу позивачка зареєструвала в КП «ОМБТІ та РОН», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 квартиру звільнили і були зняті з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1  як такі, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.05.1999 р.   (а.с.8-9)   були визнані безвісно відсутніми та такими, що втратили право на житлову площу. Відповідно до діючого на момент укладення договору законодавства про шлюб та сім’ю позивачу належить Ѕ частина квартири. Позивач має намір розпорядитися належною йому частиною квартири, але зробити цього не може, оскільки укладений договір купівлі – продажу не був нотаріально посвідчений   (а.с.5)  .

Відповідачка позов визнала, що зафіксовано технічними засобами фіксації процесу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Суд, розглянувши й дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 18.06.1996 року на Одеській товарній біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1. Договір було зареєстровано в Одеській товарній біржі, реєстраційний № 790 від 18.06.1996 р. Право власності на квартиру зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН»  18.11.1996 року   (а.с.9-10).  

Підтвердженням наміру сторін, досягнення домовленості щодо всіх істотних умов договору, а також змісту умов домовленості про передачу права власності на спірну квартиру є договір купівлі-продажу нерухомого майна № 790 від 18.06.1996 р., укладений на Одеській товарній біржі, без наступного нотаріального посвідчення угоди, оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні та який знаходиться у сторони позивача. Після укладання зазначеного договору сторони повністю виконали його умови. Факт реєстрації та проживання позивача у вказаній квартирі підтверджується довідкою про склад сім’ї та прописку №81 від 25.01.2010 р, виданою КП „ЖКС Черьомушки”   (а.с.6)  .

Як вбачається з матеріалів справи продавці квартири ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були визнанні безвісно відсутніми з 21.05.1999 р. та такими, що втратили право користування жилим приміщенням, що підтверджується копією рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21.05.1999 р.   (а.с. 11-12).  До укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 790 від 18 червня 1996 року на Центральній Одеській біржі квартира АДРЕСА_2 належала продавцям на праві власності  на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № 3-7979 виданого УЖКГ виконкому Одеської міської ради народних депутатів 17.05.1996 року, зареєстрованого 27.05.1996 р. МБТІ та РОН кн. № 181 пр. стр. 20 р. 1685, тому згідно ст. 225 ЦК УРСР, який був чинний на момент укладання правочину, продавці вправі були здійснювати її відчуження .  

На сьогоднішній момент нотаріально посвідчити договір, вчинений на товарній біржі, сторони не можуть, оскільки згідно зі ст. 15  Закону України „Про товарну біржу” угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому  разі  наступне  нотаріальне  посвідчення   договору   не вимагається.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Таким чином, суд  вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним в повному обсязі.    

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 220 ЦК України, ст. 225 ЦК УРСР, ст.ст. 10, 60, 61, 130, 208, 209, 212-215, 217, 224-226 ЦПК України, СУД –

 ВИРІШИВ:

 Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -  задовольнити.  

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 790 від 18 червня 1996 року, укладений на Центральній Одеській біржі, квартири АДРЕСА_1 – дійсним.    

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

  ГОЛОВУЮЧИЙ                А.І.  ДРІШЛЮК