Постанова

Іменем України

24 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 569/2011/18

провадження № 61-39446св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Рівненська міська рада, ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2018 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Григоренка М. П., Хилевича С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Рівненської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Рівненської міської ради.

Позов обґрунтований тим, що рішення Рівненської міської ради від 05 грудня 2017 року № 3765 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу громадянці ОСОБА_2 земельної ділянки у АДРЕСА_2 , на якій знаходиться нерухоме майно» є незаконним і таким що порушує права власника. Просила суд визнати незаконним та скасувати це рішення.

12 лютого 2018 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просила накласти арешт на земельну ділянку орієнтовною площею 1 000,00 м. кв, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та заборонити Рівненській міській раді й її виконавчим органам приймати будь-які рішення щодо відчуження (відведення) у власність або в користування ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки та заборонити державним реєстраторам Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та іншим особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього нерухомого майна.

Свою заяву про забезпечення позову мотивувала тим, що 15 грудня 2017 року Рівненська міська рада прийняла рішення № 3765 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу громадянці ОСОБА_2 земельної ділянки у АДРЕСА_2 , на якій знаходиться нерухоме майно», згідно з яким вирішила: 1. На підставі свідоцтва про придбання майна з електронних торгів від 24 лютого 2017 року № 269 надати громадянці ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1 000,00 кв. м у АДРЕСА_2 у власність шляхом викупу для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції та обслуговування адміністративної будівлі). Земельну ділянку виділити за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності територіальної громади міста Рівного. 2. Розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки здійснити відповідно до законодавства.

ОСОБА_1 у своїй заяві також зазначала, що це рішення є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на таке. 28 листопада 2016 року Державне підприємство «СЕТАМ» проведело електронні торги, результат яких оформлено протоколом від 18 січня 2017 року № 229337. Згідно з протоколом реалізовано будівлю відділу збуту, літера «Е- », загальною площею 231,7 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

24 лютого 2017 року приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Кострикін В. І. видав свідоцтво про придбання майна з електронних торгів за реєстровим номером 269. На підставі цього свідоцтва нотаріус прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю адміністративну, загальною площею 234,8 кв. м, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2

ОСОБА_1 зазначала, що на день подання позову та заяви про забезпечення позову в Рівненському міському суді Рівненської області знаходяться дві справи про визнання недійсними прилюдних торгів та скасування їх результатів, а також визнання незаконними дій нотаріуса, скасування свідоцтва про придбання майна з електронних торгів та скасування державної реєстрації права власності на згадане майно за ОСОБА_3 .

У заяві про забезпечення позову позивач вказує, що будівля адміністративна загальною площею 234,8 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до її незаконного відчуження належала позивачу у справі - ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18 червня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О. В. 18 червня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1768, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16769904 від 23 листопада 2007 року, а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 17 листопада 2016 року № 73144860.

У своїй заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 також покликається на те, що в цьому випадку ОСОБА_3 не набула у встановленому порядку право власності на об`єкти нерухомого майна, а тому не має права на набуття у власність земельної ділянки в порядку, визначеному статтями 120, 128, 134 ЗК України, про що вона повідомляла Міського голову м. Рівного Хомка В. Є.

02 листопада 2017 року Рівненська міська рада прийняла рішення № 3558 «Про затвердження порядку денного 2 пленарного засідання 17 сесії Рівненської міської ради», відповідно до якого вирішено не вносити до порядку денного питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельної ділянки у АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_2 (на земельній ділянці знаходиться нерухоме майно) (вх. № 1163 від 20 липня 2017 року; номер 69 у проекті порядку денного).

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ОСОБА_1 вказує, що незважаючи на зазначене 15 грудня 2017 року Рівненська міська рада прийняла рішення № 3765 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу громадянці ОСОБА_2 земельної ділянки у АДРЕСА_2 , на якій знаходиться нерухоме майно», яке є предметом оскарження у цій справі.

ОСОБА_1 при цьому покликається на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, оскільки відповідач ОСОБА_3 може оформити право власності на земельну ділянку шляхом викупу за відсутності в неї прав на це, до ухвалення рішення у справі, а для їх відновлення в майбутньому необхідно буде докласти значних зусиль і витрат, оскільки для повернення земельної ділянки в попередній стан необхідно буде оскаржувати такий викуп у судовому порядку. У зв`язку із цим просила її заяву про забезпечення позову задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку, орієнтовною площею 1 000,00 м. кв, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Заборонено Рівненській міській раді та її виконавчим органам приймати будь-які рішення щодо відчуження (відведення) у власність або в користування ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам земельної ділянки орієнтовною площею 1 000,00 м. кв, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Заборонено державним реєстраторам Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та іншим особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - земельної ділянки, орієнтовною площею 1 000,00 м. кв, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову відповідають обставинам справи, водночас їх вжиття не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Рівненської областівід 24 травня 2018 року ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2018 року скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, апеляційний суд виходив з того, що в заяві про забезпечення позову не зазначено відомості, що потрібні для практичної реалізації ухвали суду про забезпечення позову, які дозволяють ідентифікувати спірне нерухоме майно, щодо якого вживаються заходи забезпечення позову, зокрема не зазначено кадастрового номера земельної ділянки, а тому правових підстав для її задоволення немає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2018 року, просила оскаржуване рішення скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

26 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.

У липні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд не встановив усіх фактичних обставин справи, а саме, що відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, оскільки відповідач ОСОБА_3 може незаконно оформити право власності на земельну ділянку шляхом викупу відповідно до статтей 120, 128, 134 ЗК України.

Аргументи інших учасників справи

Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу мотивований тим, що апеляційний суд прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд першої інстанції встановив, що 15 грудня 2017 року Рівненська міська рада прийняла рішення № 3765 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу громадянці ОСОБА_2 земельної ділянки у АДРЕСА_2 , на якій знаходиться нерухоме майно», згідно з яким вирішила: 1. На підставі свідоцтва про придбання майна з електронних торгів від 24 лютого 2017 року № 269 надати громадянці ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1 000,00 кв. м у АДРЕСА_2 у власність шляхом викупу для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції та обслуговування адміністративної будівлі). Земельну ділянку виділити за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності територіальної громади міста Рівного. 2. Розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки здійснити відповідно до законодавства.

28 листопада 2016 року Державне підприємство «СЕТАМ» проведело електронні торги, результат яких оформлено протоколом від 18 січня 2017 року № 229337.

Згідно із цим протоколом реалізовано будівлю відділу збуту, літера «Е-2», загальною площею 231,7 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

24 лютого 2017 року приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Кострикін В. І. видав свідоцтво про придбання майна з електронних торгів за реєстровим номером 269. На підставі цього свідоцтва нотаріус прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю адміністративну, загальною площею 234,8 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 .

Станом на 20 лютого 2018 року в Рівненському міському суді Рівненської області знаходяться справи за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсними прилюдних торгів та скасування їх результатів (справа № 569/3563/17), а також про визнання незаконними дій нотаріуса, скасування свідоцтва про придбання майна з електронних торгів та скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 (справа № 569/5823/17).

Із Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16769904 від 23 листопада 2007 року та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 17 листопада 2016 року № 73144860 відомо, що будівля адміністративна загальною площею 234,8 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до її відчуження належала позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18 червня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О. В. 18 червня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1768.

02 листопада 2017 року Рівненська міська рада прийняла рішення № 3558 «Про затвердження порядку денного 2 пленарного засідання 17 сесії Рівненської міської ради», відповідно до якого вирішено не вносити до порядку денного питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу земельної ділянки у АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_2 (на земельній ділянці знаходиться нерухоме майно) (вх. № 1163 від 20 липня 2017 року; номер 69 у проекті порядку денного).

Як встановив суд першої інстанції, 15 грудня 2017 року Рівненська міська рада прийняла рішення № 3765 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність шляхом викупу громадянці ОСОБА_2 земельної ділянки у АДРЕСА_1 , на якій знаходиться нерухоме майно», яке є предметом оскарження у цій справі.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, не здійснив оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясував співмірності виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам, належним чином не обґрунтував необхідності вжиття таких заходів.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що у поданій ОСОБА_1 заяві про забезпечення позову не зазначено відомостей, що потрібні для практичної реалізації ухвали суду про забезпечення позову, які дозволяють ідентифікувати спірне нерухоме майно, щодо якого вживаються заходи забезпечення позову, зокрема не зазначено кадастрового номера земельної ділянки. Суд першої інстанції залишив це поза увагою та неправомірно наклав арешт на нерухоме майно - земельну ділянку, не ідентифікувавши її належним чином.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права є необґрунтованими.

Перевіряючи доводи касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Рівненської областівід 24 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко