Справа 2-2005/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі
головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі: Чубак С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідач не проживає в АДРЕСА_1 більше двох років, забрав свої речі, оплату за комунальні послуги не здійснює.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився хоча про час, проте подав письмову заяву про слухання справи у його відсутності та підтримання позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з’явився хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів .
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні факти.
ОСОБА_1 є власником жилого приміщенням в АДРЕСА_1 на основі договору дарування від 05.04.2004 року.
Відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований в житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1, що стверджується довідкою № 12 від 22.01.2010 р.
Відповідно до актів ОСББ «Освіта» № 10 від 22.01.10 року та № 11 від 22.01.10 року відповідач ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає протягом трьох років.
Згідно показів свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слідує, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в жилому приміщенні в АДРЕСА_1 протягом трьох останніх років.
За правилами ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановленні строки, провадиться в судовому порядку.
У відповідності до частини 2 статті 405 ЦК України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За таких обставин, суд, оцінивши зібрані по справі докази приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Будь-яких доказів в спростування позовних вимог під час розгляду справи не подано та судом не здобуто.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 169, 212, 214, 215, 218, 224-226, 228, 233, Цивільного процесуального кодексу України та ст. 405 Цивільного кодексу України, ст. 72 ЖК Української РСР, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1.
3. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 37 грн. витрат на інформацйіно-технічне забезпечення судового процесу та 8,50 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Її може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Дзюбановський Ю.І.