Справа № 2-550/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 березня 2010 року                         Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді         Трофимової Д.А.                                  

                при секретарі               Конопльовій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  

В С Т А Н О В И В:

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 23 лютого 1991 року, який зареєстрований відділом ЗАГС Шевченківського райвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис № 130. Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження. Позивач зазначає, що шлюбні відносини фактично припинені у листопаді 2008 року у зв’язку із різними поглядами на життя, в результаті чого у родині постійно виникали сварки, конфлікти, що призвело до розпаду сім’ї. Крім того, відповідач зловживає спиртними напоями, матеріальну допомогу не надає. Спільне господарство вони не ведуть. Позивач просить суд розірвати шлюб.

В судове засідання позивач не з’явилася, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, зазначивши, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, примирення вважає неможливим.

Відповідач у судове засідання також не з’явився, надавши письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, примирення також вважає неможливим.

Тому суд ухвалив розглянути справу у відсутності сторін.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23 лютого 1991 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 6).

Як вбачається з копії свідоцтва про народження, від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження (а.с. 7).

Сторони не ведуть спільне господарство, обидва втратили почуття любові та поваги один до одного, необхідне для подружнього життя. Родина сторін фактично розпалась, обидва примирення вважають неможливим. Тому подальше спільне життя подружжя та збереження їх родини стали неможливими.

З обопільної згоди сторін неповнолітня дитина залишається  проживати з матір’ю.

Майнового спору немає.

Оскільки позов задовольняється, то з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачені ОСОБА_1 судові витрати, також суд вважає можливим витрати по оформленню розлучення в органах РАГС покласти повністю на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 105 ч. 3, 110, 112 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 23.02.1991 року відділом ЗАГС Шевченківського райвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис № 130.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 38 (тридцять вісім) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС в сумі 17 (сімнадцять) грн. ОСОБА_1 від витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя