2-1783/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29 березня 2010 року                         м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., при секретарі Данковській С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа п’ята Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

 В С Т А Н О В И В:

У лютому 2010 року позивач звернулася до суду з позовом, уточненим в процесі розгляду справи, в якому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина, спадковим майном є житловий будинок АДРЕСА_1 Право власності на зазначений об’єкт нерухомості зареєстровано за спадкодавцем за договором про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 4.07.1957 року. Єдиними спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця є позивач (як донька) та відповідач (як донька). Після відкриття спадщини позивач та відповідач звернулися до п’ятої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Позивач отримала свідоцтво про право власності на Ѕ частину спадкового майна. Відповідач після подання заяви про прийняття спадщини, право на спадкове майно не оформила у встановленому законом порядку.

Посилаючись на те, що після відкриття спадщини між позивачем та відповідачем було досягнуто усної домовленості про те, що відповідач відмовиться від прийняття спадщини на користь позивача, проте подала заяву про прийняття спадщини, але не оформлює своє право у встановленому законом порядку, позивач просить суд визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні, посилаючись на те, що на її думку, оскільки відповідач не оформила у встановленому законом порядку право власності на спадкове майно, а між ними існувала усна домовленість про те, що відповідач відмовиться від права на свою частку у спадковому майні на користь позивача, відповідач не має права на спадкове майно, а тому просить визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідач, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи і від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, в судове засідання не з’явилася, внаслідок чого суд  на підставі ст.ст.224,225 ЦПК України розглянув справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа – п’ята Запорізька державна нотаріальна контора в судове засідання не з’явилась, надали суду заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши представника позивача, відповідачів суд дійшов висновку, що заявлений позов є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, про що надано копію свідоцтва про смерть.

Відповідно до ст.1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, переживший чоловік (дружина), батьки.

Єдиними спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця є позивач – ОСОБА_1(як донька) та відповідач ОСОБА_2 (як донька), про що надано копії свідоцтв про народження та про одруження.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 Право власності на зазначений об’єкт нерухомості зареєстровано за спадкодавцем за договором про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 4.07.1957 року.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як передбачено ст. 1268 ЦК України с падкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до вимог ст. 1269, 1270 ЦК України с падкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати протягом шестимісячного строку до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Після відкриття спадщини позивач та відповідач звернулися до п’ятої Запорізької державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, тобто прийняли спадщину. 13.01.2009 року позивач отримала свідоцтво про право власності на Ѕ частину спадкового майна.

Свої вимоги про визнання за нею права власності на Ѕ частину будинку позивач обґрунтовує тим, що між нею та відповідачем було досягнуто усної домовленості про те, що відповідач відмовиться від права на спадщину на її користь, а після подання заяви про прийняття спадщини відповідач право на спадщину у встановленому законом порядку не оформила.

Як передбачено ст. 1273 ЦК України с падкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідач після подання заяви про прийняття спадщини, право на спадкове майно не оформила у встановленому законом порядку про що надано копію спадкової справи. Як вбачається з наданої копії заяви, відповідач 16.02.2009 року, тобто після спливу строку для прийняття спадщини чи відмови від нею, заявила про відмову від спадкового майна.

Як роз’яснив Пленум Верховного суду в п. 25 Постанови № 7 від 30.05.2008 року, відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини. Після закінчення цього строку частка у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що хто-небудь зі спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців. У таких випадках особа, яка прийняла спадщину, має право розпорядитись усім або частиною майна, отриманого в порядку спадкування, шляхом відчуження її іншому спадкодавцеві за договором купівлі-продажу, дарування, міни тощо.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 1273, 1268-1270, 1217, 1261 ЦК України, ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                           Ю.А.Галущенко