Справа № 2-1560/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 березня 2010 року                      Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді        Трофимової Д.А.                                  

                при секретарі              Конопльовій Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 16 вересня 2000 року, який зареєстрований відділом РАГС міської ради м. Запоріжжя, актовий запис № 826. Від спільного подружнього життя мають двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач зазначає, що шлюбні відносини фактично припинені з лютого 2009 року у зв’язку із різними поглядами на життя, небажанням мати спільний побут, в результаті чого сім’я розпалася. Сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Спору про поділ майна, що є спільною сумісною власність, та спору щодо утримання та виховання дітей, не має. Позивач просить суд розірвати шлюб.

В судовому засіданні позивач підтримав позов на підставі викладених у ньому обставин, просить суд шлюб розірвати, сплачені ним судові витрати з відповідача не стягувати, витрати по оформленню розлучення в органах РАГС покласти на нього, про що надав суду письмову заяву. Примирення вважає неможливим.

Відповідач позов визнає, про що надала суду письмову заяву, не заперечуючи проти причин розпаду родини. Примирення також вважає неможливим. Просить суд, щоб у випадку розірвання шлюбу неповнолітні діти залишилася проживати з нею.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16.09.2000 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с. 8).

Як вбачається з копій свідоцтв про народження сторони мають неповнолітніх дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9, 10).

Сторони не проживають разом, не ведуть спільне господарство, обидва втратили почуття любові та поваги один до одного, необхідне для подружнього життя. Родина сторін фактично розпалась, обидва примирення вважають неможливим. Тому подальше спільне життя подружжя та збереження їх родини стали неможливими.

З обопільної згоди сторін неповнолітні діти залишаються проживати з матір’ю.

Майнового спору не має.

Враховуючи думку сторін, суд вважає можливим витрати по оформленню розлучення в органах РАГС покласти повністю на позивача, та не стягувати з ОСОБА_2 сплачені позивачем судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 130, 174, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 105 ч. 3, 110, 112 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 16 вересня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану міської ради м. Запоріжжя, актовий запис № 826.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС в сумі 17 (сімнадцять) грн., ОСОБА_2 від витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4  ст. 295 ЦПК України.

Суддя