Справа № 306/2111/15-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

        19 грудня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої – судді Кожух О.А.,

суддів – Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,

за участі секретаря – Чучка Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Свалявського районного суду від 09 листопада 2015 року (головуючий суддя Вінер Е.А.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

Вимоги мотивовано тим, що із 07.10.2006 вона перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Свалявського районного суду від 09.12.2013. Від шлюбу у них народилося троє дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

За період шлюбу сторонами набуто у спільну сумісну власність рухоме майно, в тому числі для благоустрою житлового будинку в АДРЕСА_1 , який належав на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06.04.2004, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до укладення шлюбу з позивачкою.

Вказувала, що подружжя після одруження проживало в пристосованому сараї за вказаною адресою, так як будинок не був придатний для проживання. При фінансовій підтримці батьків позивачки, її власних коштів та коштів ОСОБА_2 , за період шлюбу подружжя привело будинок у придатний для проживання стан та за півтора року стало проживати в ньому.

Також позивачка зазначала, що зі спільних сумісних коштів подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у період перебування їх у шлюбі, а саме - із 07.10.2006 по 22.03.2012 - здійснено погашення кредиту за зобов`язаннями позичальника ОСОБА_2 згідно кредитного договору №261/04-2004 від 08.04.2004, а відтак половина цих коштів підлягає стягненню на користь позивача.

Вказувала, що таке погашення було зумовлено тим, що будинок, у якому проживало подружжя з дітьми, було передано ОСОБА_2 в іпотеку згідно договору іпотеки від 09.04.2004 для забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором від 08.04.2004.

У березні 2012 року, під час перебування позивачки у пологовому будинку на збереженні (син ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 попросив позичити у її батьків 5700 Євро, які особисто передав ОСОБА_2 батько позивачки.

Під впливом колекторів, наведених обставин, для вирішення питання із значною заборгованістю ОСОБА_2 та уникнення звернення стягнення на будинок, 22.03.2012 ОСОБА_1 було надано ОСОБА_2 нотаріально посвідчену згоду на розірвання договору купівлі-продажу будинку від 06.04.2004.

Після цього договір купівлі-продажу від 06.04.2004, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було розірвано на підставі договору від 23.03.2012, а житловий будинок повернувся у власність ОСОБА_3 (тітка ОСОБА_2 ).

Попри це, позивачка з чоловіком залишились проживати у такому будинку аж до розірвання шлюбу (рішення Свалявського районного суду від 09.12.2013), а ОСОБА_2 фактично проживає у ньому й надалі.

Після розірвання шлюбу позивачка з дітьми виїхала з указаного житлового будинку та між ними не досягнуто добровільної згоди щодо поділу спільно рухомого майна.

Вказувала, що загальна вартість набутого подружжям рухомого майна становить 477 768,6 грн. На її думку позивачу слід присудити рухоме майно загальною вартістю 226 715,80 грн., а відповідачу ОСОБА_2 – вартістю 251 052,80 грн.

Посилаючись на ст. 70 СК України, вказувала, що чоловік не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дітей, витрачав майно на шкоду інтересам сім`ї, з позивачкою проживають троє дітей, розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування, у зв`язку з чим її частка у рухомому майні має бути збільшена та становити 80%, що складає 382 215,04 грн. від загальної вартості (477 768,6 х 80% = 382 215,04).

Відтак, на думку позивача, із ОСОБА_2 слід стягнути 155 499,24 грн. компенсації вартості меншої частки рухомого майна (382 215,04 - 226 715,80 = 155 499,24).

Посилаючись на дані обставини, просила здійснити поділ майна, збільшивши частку позивачки до 80% від всього спільного сумісного майна. Розподілити ОСОБА_1 наступне майно: дитячі меблі “Gоlf” (шкаф 3-х дверний - 2247 грн., ліжко 120*200 - 1257 грн., ліжко низ. - 754 грн., тумба прикроватна -340 грн., стіл письмовий - 1020 грн, настройка до столу - 606 грн., стелаж книжний-798 грн.,стелаж - 1390 грн., комод 946 грн., пуф-399 грн., матрас “Адмірал”-979 грн) загальною вартістю 9662 грн.; спальню ”Анжелика” ( шкаф 4-х дв - 12570 грн., ліжко 180*200 - 10005 грн., тумба прикроватна - 2479 грн., туалетний столик - 6328 грн., дзеркало -1720 грн., пуф - 898 грн., дзеркало напільне - 2993 грн) - загальною вартістю 36993 грн.; кухню “Ларису” вартістю 57712 грн., меблі для столової: комод, стіл, стільчики вартістю 26097 грн., стіл та стійка до кухні вартістю 2 363 грн, крісло барне - 727 грн., загальною вартістю 29 187 грн.; фурнітуру до кухні та столової загальною вартістю 2271 грн.; вбудовану техніку та приналежності до кухні, в тому числі: варочну поверхню Арістон - 2259 грн., духовку Sіеmеns - 8124 грн., посудомийку Sіеmеns - 5783 грн., холодильник Арістон - 4743 грн., витяжку Cata - 3151 грн., мийку - 2226 грн, холодильник вартістю 2000 грн., морозильну шафу вартістю - 4000 грн., йогуртницю вартістю 500 грн., електричну м`ясорубку вартістю 1500 грн., кухонний комбайн вартістю 2000 грн., набір столового сервізу вартістю 2000 грн., загальною вартістю 38 286 грн.; змішувач кухонний 7308-2283 Ріnто - 604,8 грн.; меблі в сауні комплект ротангових меблів в т.ч. 2 стільця та стіл зі склом вартістю 4000 грн., комплект меблів із ротангового дерева вартістю 12000 грн., загальною вартістю 16 000 грн.; бігову доріжку вартістю 7000 грн., орбітрек вартістю 5000 грн., багатофункціональний тренажер - 10000 грн. марки “Vаsіl”, велосипед -1000 грн., загальною вартістю 23000 грн.; два телевізора “Sаmsung” - 5500 грн., dvd-програвач - 500 грн., фотоапарат Cаnоn - 7000 грн., загальною вартістю 13000 грн.;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 155 499,14 грн., як різницю між вартістю майна, що підлягає присудженню позивачеві;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину коштів, що були сплачені зі спільних сумісних коштів подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рахунок погашення кредиту за кредитним договором №261/04-2004 від 08.04.2004 року в банку «Надра» за період з 07.10.2006 по 22.03.2012.

Рішенням Свалявського районного суду від 09.11.2015 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зі спільного сумісного майна виділено позивачці такого на загальну суму 226 715,80 гривень. Виділено ОСОБА_1 наступне майно: дитячі меблі “Gоlf”(шкаф 3-х дверний-2247 грн., ліжко120*200-1257 грн., ліжко низ.754 грн., тумба прикроватна-340 грн., стіл письмовий -1020 грн,настройка до столу 606 грн.,стелаж книжний-798 грн.,стелаж 1390 грн.,комод 946 грн.,пуф-399 грн., матрас “Адмірал”-979 грн) загальною вартістю 9662 грн.; спальню «Анжелика» (шкаф 4хдв-12570 грн., ліжко180*200-10005 грн., тумба прикроватна-2479 грн., туалетний столик-6328 грн., дзеркало-1720 грн., пуф 898 грн.,  дзеркало напільне-2993 грн) - загальною вартістю 36993 грн.; кухню “Ларису” вартістю 57712 грн., меблі для столової: комод, стіл, стільчики вартістю 26097 грн., стіл та стійка до кухні вартістю 2 363 грн., крісло барне 727 грн., загальною вартістю 29 187 грн., фурнітуру до кухні та столової загальною вартістю 2271 грн.,  вбудовану техніку та приналежності до кухні, в тому числі: варочну поверхню Арістон-2259 грн., духовку Sіеmеns-8124 грн., посудомийку Sіеmеns-5783 грн.,холодильник Арістон-4743 грн., витяжку Cata-3151 грн., мийку - 2226 грн., холодильник вартістю 2000 грн., морозильну шафу вартістю 4000 грн., йогуртницю вартістю 500 грн., електричну м”ясорубку вартістю 1500 грн, кухонний комбайн вартістю 2000 грн, набір столового сервізу вартістю 2000 грн, загальною вартістю 38 286 грн; змішувач кухонний 7308-2283 РІNТО-604,8 грн.; меблі в сауні комплект ротондових меблів в т.ч. 2 стільця та стіл зі склом вартістю 4000 грн, комплект меблів із ротондового дерева вартістю 12000 грн.,загальною вартістю 16 000 грн.; бігову доріжку вартістю 7000 грн., орбітрек вартістю 5000 грн., багатофункціональний тренажер -10000 грн марки “Vаsіl”, велосипед -1000 грн., загальною вартістю 23000 грн.; 2-а телевізора “Sаmsung” -5500 грн., dvd-програвач -500 грн., фотоапарат Cаnоn -7000 грн., загальною вартістю 13000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Дане рішення оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Інший відповідач - ОСОБА_3 - таке рішення суду не оскаржувала.

ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення суду в частині виділеного позивачці майна. Посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального й процесуального права, у зв`язку з чим просить рішення місцевого суду скасувати й ухвалити нове рішення, яким розподілити майно наступним чином: автомобіль марки Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_1 , присудити одному з подружжя, решту майна на суму 226 000,00 грн. присудити іншому.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що основна частина рухомого майна не належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, а є приналежністю до головної речі (будинку), який повернувся у власність ОСОБА_3 на підставі договору від 23.03.2012, яким розірвано договір купівлі-продажу від 06.04.2004; ОСОБА_3 повернула ОСОБА_2 кошти, отримані нею за договором купівлі-продажу від 06.04.2004; вважає, що ОСОБА_1 не підлягає присудженню майно, яке не може бути відокремленим від будинку без пошкодження або без істотного його знецінення (а саме ванна, раковина, стойка, компакт, біде, змішувач для біде, душова кабіна, інерційний бойлер, газовий котел, дерев`яна сауна, вбудовані шафи в коридорі, вбудований камін, люстри, альтанка, ковані ворота та паркан); вважає, що вартість рухомого майна, яке може бути відокремленим від будинку та підлягає поділу, становить 226 715,00 грн, а отже кожному з них належить по 113 000,00 грн; вказує, що судом неповно встановлено обставини, оскільки подружжю на праві спільної сумісної власності також належить автомобіль марки Volkswagen, моделі Jetta, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , який придбано за час шлюбу та оформлено на позивачку; вартість цього автомобіля складає близько 250 000,00 грн; вважає, що автомобіль марки Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_1 слід присудити одному з подружжя (на розсуд суду), а всю решту рухомого майна на суму 226 000,00 грн присудити іншому.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції змінити в частині відмови у задоволенні її позовних вимог - збільшити її частку до 80% від всього спільного сумісного рухомого майна; стягнути на її користь із ОСОБА_2 155 499,24 грн. різниці вартості майна, що підлягає поділу; стягнути на її користь з ОСОБА_2 Ѕ частину коштів, що були сплачені зі спільних сумісних коштів подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рахунок погашення кредиту за кредитним договором №261/04-2004 від 08.04.2004 у банку «Надра» за період з 07.10.2006 по 22.03.2012.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що вартість всього рухомого майна складає 477 768,60 грн (половина становить 238 884,40 грн), натомість їй виділено майна на суму 226 715,80 грн без присудження компенсації за різницю вартості частки; вказує, що вимогу про збільшення її частки вона мотивувала тим, що з нею проживає троє малолітніх дітей, чоловік фактично відчужив будинок, витративши майно на шкоду інтересам сім`ї, ухиляється від участі в утриманні дітей, що стверджується рішенням суду про стягнення аліментів, а також тим, що аліменти відповідач сплачує несвоєчасно, не в повному обсязі, розмір аліментів, які діти одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування; при цьому вироком Свалявського районного суду від 09.09.2014, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 09.06.2015, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за нанесення легких тілесних ушкоджень малолітньому сину ОСОБА_7 а.с. 57-58 т. 1); також постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 07.02.2014 скасовано постанову Свалявського районного суду від 18.12.2013, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_2 закрито, у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Вказаною постановою апеляційного суду встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив психологічне насильство над дружиною. У зв`язку з цими обставинами частка дружини у рухомому майні, на її погляд, має бути збільшена до 80% від 477 768,60 грн, що складає 382 215,04 грн. Відтак, на думку позивача, із ОСОБА_2 окрім присудженого їй майна на суму 226 715,80 грн, слід стягнути 155 499,24 грн. компенсації вартості меншої частки рухомого майна (382 215,04 - 226 715,80 = 155 499,24). Щодо вимоги про стягнення Ѕ частини коштів, що були сплачені зі спільних сумісних коштів подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рахунок погашення кредиту за кредитним договором №261/04-2004 від 08.04.2004, зазначає, що судом не враховано довідку «Банку Надра» від 22.03.2013 про те, що значну суму кредиту погашено під час шлюбу; позивачем було заявлено клопотання про витребування доказів – кредитної справи від «Банку Надра», однак суд не сприяв учаснику процесу у здійсненні його прав, що позбавило позивачку можливості отримати відомості з банку та встановити точний розмір сум погашення.

У запереченнях проти апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , крім тотожних доводів власної апеляційної скарги, вказує, що вартість рухомого майна, яке підлягає поділу, не підтверджено належними й допустимими доказами; вимога позивачки про збільшення її частки є необґрунтованою - ОСОБА_2 дбав про інтереси сім`ї та дітей, придбав за час шлюбу автомобіль для дітей з метою створення комфорту та забезпечення відвідування ними закладів розвитку і виховання. Заперечує проти вимоги позивачки про стягнення Ѕ частини коштів, що були сплачені в рахунок погашення кредиту за кредитним договором №261/04-2004 від 08.04.2004, вказує на недоведеність цієї вимоги, та зазначає, що не передбачено поділу обов`язків подружжя кредитним зобов`язанням, яке припинилось виконанням, проведеним належним чином (т. 1 а.с. 238-242, т. 2 а.с. 15-19).

У запереченнях на апеляційні скарги представник відповідача ОСОБА_3 (а.с.5-7 т. 2) просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Зокрема вказує, що частина рухомого майна є приналежністю до будинку, який повернувся у власність ОСОБА_3 на підставі договору від 23.03.2012, яким розірвано договір купівлі-продажу від 06.04.2004. Вважає, що ОСОБА_1 не може бути присуджено майно, яке не може бути відокремленим від будинку без пошкодження або без істотного його знецінення. У пізніше наданих запереченнях на апеляційну скаргу (а.с. 73-76 т. 2) ОСОБА_3 також просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, при цьому визнає, що за час шлюбу (із 07.10.2006) подружжя приводило житловий будинок у придатний для проживання стан, облаштувало його, встановило кухню, придбало побутову техніку, прилади та меблі, здійснило оздоблення басейну плиткою, оздоблення стін, тощо.

Оскільки ОСОБА_3 рішення суду не оскаржила, апеляційний суд переглядає судове рішення в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині виділеного позивачці майна, а також доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині відмови у задоволенні її позовних вимог (про збільшення її частки у майні; стягнення 155 499,14 грн різниці між вартістю присудженого майна та вартістю збільшеної частки; стягнення половини коштів, що були сплачені зі спільних сумісних коштів подружжя в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №261/04-2004 від 08.04.2004).

Заслухавши пояснення представників апелянтів, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно положень ст. 213 ЦПК України, які діяли на час ухваленні рішення судом першої інстанції, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідні положення мітяться у ч.ч. 2, 5 ст. 263 ЦПК України, чинному на даний час.

Зазначеним вимогам закону судове рішення у повній мірі не відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і норма частин третьої та четвертої статті 368 ЦК України.

За статтями 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Встановлено, що у жовтні 2013 року ОСОБА_8 зверталася в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третіх осіб: приватного нотаріуса Свалявського районного нотаріального округу Гуледзи А.Г., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дідович І.В. про визнання згоди на розірвання договору купівлі-продажу будинку недійсною, визнання недійсним розірвання договору купівлі-продажу будинку, визнання житлового будинку об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку.

За результатом розгляду цього спору у справі № 306/2840/13-ц ухвалено рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 13.03.2015, яким рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 02.12.2014 скасовано. У позові ОСОБА_8 – відмовлено.

Цим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено наступні обставини, що мають преюдиційне значення.

26.08.2000 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який розірвано 20.12.2001.

06.04.2004 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, який посвідчено приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледза А.Г. за реєстром № 1940, відповідно до якого ОСОБА_9 купив за ціною 150 000 грн від ОСОБА_3 належний її на праві власності житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Станом на день придбання ОСОБА_2 будинку (квітень 2004 року), тобто до укладення шлюбу з позивачкою ОСОБА_10 , даний будинок був завершений будівництвом, що стверджується актом прийомки в експлуатацію індивідуального житлового будинку та господарських будівель від 05.04.2004.

Рішенням виконкому Свалявської міської ради від 05.04.2004 №140 вказаний закінчений будівництвом будинок прийнято в експлуатацію та видано на нього Свалявською міською радою свідоцтво про право власності на майно. На момент оформлення права власності на будинок і придбання його ОСОБА_2 зазначений будинок «А» має загальну площу 324,3 кв.м., житлову площу 159,6 кв.м.; погреб «Б»; сарай «В»; навіс «Г»; навіс «Д»; огорожа 1-2. З короткої технічної характеристики №57 від 05.02.2014 вбачається, що даний будинок не добудовувався та не перебудовувався, а також не проводилась його реконструкція, розмір загальної та житлової площі будинку, а також найменування будівель та споруд будинку залишились незмінними. Наведені обставини також підтверджуються і висновком судової будівельно-технічної експертизи (а.с.138-149 т.1 у справі № 306/2840/13-ц).

Даний будинок згідно договору іпотеки від 09.04.2004 передано ОСОБА_2 в іпотеку для забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором від 08.04.2004 №261/04-2004, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Комерційний Банк «Надра».

07.10.2006 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно укладено шлюб, який розірвано рішенням Свалявського районного суду від 09.12.2013.

15.02.2012 ОСОБА_1 власноручно разом з ОСОБА_2 підписала та подала до Свалявської районної державної адміністрації заяву про надання згоди на розірвання вказаного договору купівлі-продажу будинку від 06.04.2004. За наслідками розгляду такої заяви Свалявською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №79 від 03.03.2012, яким було надано дозвіл на розірвання договору купівлі-продажу.

22.03.2012 ОСОБА_8 надала письмову згоду своєму чоловікові ОСОБА_2 на укладення та підписання ним договору про розірвання договору купівлі-продажу будинку, укладеного ним як покупцем та посвідченого 06.04.2004 приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледза А.Г. за реєстром № 1940, у якій вказано, що Договір про розірвання купівлі-продажу будинку, з проектом якого вона ознайомилась, укладається її чоловіком в інтересах їх сім`ї, а права малолітніх дітей або інших осіб, які б мали право користування предметом цього договору, не порушуються. Дану заяву ОСОБА_1 підписано у присутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дідович І.В., який засвідчив справжність її підпису.

23.03.2012 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено нотаріально-посвідчений правочин про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку від 06.04.2004.

За цим правочином про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку стороні договору ОСОБА_3 повернуто правовстановлюючий документ на будинок – свідоцтво про право власності на майно, оскільки ОСОБА_2 не оформляв право власності через органи місцевого самоврядування, шляхом видачі нового свідоцтва про право власності; ОСОБА_3 повернула ОСОБА_2 кошти, отримані раніше за договором купівлі-продажу; право власності на спірний будинок на підставі даного правочину зареєстровано за ОСОБА_3 .

Вказані обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнають ту обставину, що після розірвання договору купівлі-продажу будинку, ОСОБА_3 повернула йому кошти у розмірі 150 000,00 грн., які були отримані нею від покупця ОСОБА_2 (а.с. 76 т. 4).

Слід зауважити, що указаним рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 13.03.2015 у позові ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку – відмовлено, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не доведено, що спірний будинок істотно збільшився у своїй вартості саме внаслідок здійснених за період шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 поліпшень, проведення переобладнання та ремонтних робіт у будинку.

Також матеріалами справи встановлено, що від шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилося троє дітей - ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , Софія ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10-12 т. 1).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнають, що за період шлюбу ними набуто у спільну сумісну власність рухоме майно, в тому числі для благоустрою житлового будинку в АДРЕСА_1 , який належав на праві власності ОСОБА_2 на підставі укладеного ним до шлюбу договору купівлі-продажу від 06.04.2004.

На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказувала, що подружжя після одруження проживало в пристосованому сараї за вказаною адресою у АДРЕСА_1 , так як будинок не був придатний для проживання. При фінансовій підтримці батьків позивачки, її власних коштів та коштів ОСОБА_2 за період шлюбу подружжя привело будинок у придатний для проживання стан та за півтора року стало проживати в ньому, набуло у спільну сумісну власність рухоме майно згідно з переліком у позовній заяві.

Вказану обставину щодо тимчасового проживання у будівлі до вселення у житловий будинок ОСОБА_2 не заперечував.

На обґрунтування своїх заперечень та вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 вказував, що частина рухомого майна, наведеного у позовній заяві на час пред`явлення позову, не належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, є приналежністю до головної речі (будинку), який повернувся у власність ОСОБА_3 на підставі договору від 23.03.2012, яким розірвано договір купівлі-продажу від 06.04.2004. ОСОБА_2 вказує, що вартість рухомого майна, яке може бути відокремленим від будинку та підлягає поділу становить 226 715,00 грн.

Тобто факт набуття речей у період шлюбу ОСОБА_2 не заперечує, а натомість вважає, що воно перейшло (повернулося) у власність ОСОБА_3 .

З наявного у справі диску технічного запису судового засідання у іншій цивільній справі № 306/2840/13-ц (у якій судове рішення набрало законної сили та є преюдиційним) слідує, що ОСОБА_3 у такій справі визнавала, що після розірвання договору купівлі-продажу будинку до неї у власність повернувся сам будинок; на майно, нажите разом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 не претендує» здійснене наповнення будинку, а саме - нажите подружжям майно - є їх власністю та не цікавить ОСОБА_3 , а також погоджувалася на те, що таке майно підлягає розподілу саме між подружжям (т. 1 а.с. 93, 94 диск звукозапису хв.: 01:16; 01:49; 05:08; 07:49).

Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 саме у період шлюбу (із 07.10.2006) приводили житловий будинок у придатний для проживання стан, здійснювали оздоблення стін, облаштували будинок, встановлювали кухню, придбали побутову техніку, прилади та меблі, котрі були відсутні у будинку на момент укладення договору купівлі-продажу житлового будинку від 06.04.2004 (що визнано ОСОБА_3 ), колегія суддів вважає, що необґрунтованими є доводи ОСОБА_2 про те, що набуте подружжям рухоме майно (зокрема кухня, вбудована техніка, умивальник та змішувач кухонний, ванна, раковина, стойка, компакт (унітаз), біде, змішувач для біде, душова кабіна, інерційний бойлер, газовий котел, дерев`яна сауна, вбудовані шафи в коридорі, вбудований камін, люстри, альтанка, ковані ворота та паркан) повернулося у власність ОСОБА_3 на підставі договору від 23.03.2012 про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку від 06.04.2004.

Апеляційний суд, установивши, що право власності на об`єкт нерухомості перейшло до ОСОБА_3 в порядку розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку від 06.04.2004, вважає, що це не зумовило автоматичний перехід до ОСОБА_3 права власності на майно, нажите подружжям у період шлюбу.

Враховуючи ту обставину, що рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 13.03.2015 у позові ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку – відмовлено у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не доведено, що спірний будинок істотно збільшився у своїй вартості саме внаслідок здійснених за період шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 поліпшень, проведення переобладнання та ремонтних робіт у будинку, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як зазначено в абзаці 1 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» - поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

В суді апеляційної інстанції 29.11.2017 ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_12 , подала письмову заяву про призначення у справі судової експертизи з визначення дійсної вартості майна, яку просила призначити судовому експерту ПП «Експертне Бюро» в особі директора Чередніченко П.П. Вказуючи на бездіяльність директора Львівського НДІСЕ Курильової О.Ф. зазначала про необхідність призначення нової експертизи, проведення якої слід доручити іншим експертам (а.с. 11-14 т. 3).

ОСОБА_2 та його представники ОСОБА_13 і ОСОБА_14 теж просили призначити у справі експертизу з визначення дійсної вартості майна (а.с. 80-81 т. 2, а.с. 130-131 т. 2). До апеляційного суду ОСОБА_2 подав заяву, в якій зазначав, що не згідний із вартістю майна, яку визначила позивачка (а.с. 132 т. 2).

Тобто, між сторонами була відсутня згода із приводу розміру вартості спільного сумісного майна, набутого за час перебування у шлюбі.

Проти визначеного ОСОБА_1 переліку майна для встановлення його вартості ОСОБА_2 не заперечував (а.с. 11-14 т. 3, 17-18 т. 3). Натомість заперечував тільки стосовно призначення такої експертизи не державній установі, якою є ПП «Експертне Бюро» (а.с. 17-18 т. 3).

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 29.11.2017 клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_12 , та ОСОБА_2 , задоволено частково. Призначено у справі товарознавчу експертизу з оцінки товарів народного споживання, проведення якої доручено судовим експертам Тернопільського НДЕКЦ МВС України.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1. Яка ринкова (дійсна) вартість майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а саме:

- Дитячі меблі «Golf» (шафа Зх-дверна, ліжко 120*200, ліжко низ., тумба приліжкова, стіл письмовий, настройка до столу, стелаж книжний, стелаж, комод, пуф, матрас «Адмірал»);

- Спальня «Анжелика» (шафа 4х-дверна, ліжко 180*200, тумба приліжкова, туалетний столик, дзеркало, пуф, дзеркало напільне);

- Кухня «Лариса»;

- Меблі для їдальні: комод, стіл та стільчики;

- Стіл та стійка до кухні;

- Крісло барне;

- Фурнітура до кухні та столової;

- Вбудована техніка та приналежності до кухні, в тому числі: варочна поверхня Арістон, духовка Siemens, посудомийка Siemens, холодильник Арістон, витяжка Cata, мийка, та інші приналежності;

- Холодильник; морозильна шафа;

- Змішувач кухонний 7308-2283 PINTO;

- Меблі в сауні: комплект ротондових меблів, в т. ч. 2 стільці та стіл зі склом; комплект меблів із ротондового дерева;

- Тренажерний зал: бігова доріжка, орбітрек, багатофункціональний тренажер, марки «Vasil»;

- 2-а телевізора Samsung, dvd-програвач;

- Гідромасажна ванна АТ-0935В (TV);

- Раковина F8911;

- Стойка L8911;

- Компакт HDC278P;

- Біде В278;

- Змішувач для біде 7307-3283 HSPINTO;

- Душова кабіна APOLLO А-0832;

- Інерційний бойлер Tatramat VT 1150;

- Газовий котел Termo Max N5V 40,5 kw;

- Дерев`яна сауна;

- Меблі 1-го поверху будинку: Сервант, столовий набір зі столу та 6-ти стільців виробництво Італія, комплект м`яких меблів зі столом, вбудовані шафи в коридорі, вбудований камін;

- Меблі кінозал (2 поверх): диван та 2 крісла;

- Меблі з ванної кімнати: шафа;

- Електроосвітлення: 3 люстри на 1 -му поверсі будинку, 1 люстра між поверхами, 2 люстри на кухні, люстри на другому поверсі (тренажерний зал та кінозал), 2 люстри в спальні, 2 люстри в дитячих кімнатах;

- Техніка: dvd-програвача;

- Велосипед.

- Благоустрій прилеглої території житлового будинку: альтанка, ковані ворота та паркан.

2. Яка ринкова (дійсна) вартість майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , а саме:

- йогуртниця, електрична м`ясорубка, кухонний комбайн, набір столового сервізу;

- велосипед;

- Фотоапарат Canon

Як зазначалось вище, перелік цього майна при призначенні цієї експертизи сторонами було погоджено.

Висновком експерта від 20.12.2018 № 6-885/17 встановлено, що ринкова вартість майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 може становити 522 259,76 грн; ринкова вартість майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 може становити 13082,33 грн (а.с. 122-235 т. 3).

Відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017 № 452/2017 ліквідовано Апеляційний суд Закарпатської області та утворено Закарпатський апеляційний суд.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 18.01.2019 справу було прийнято до провадження Закарпатського апеляційного суду та поновлено провадження у справі № 306/2111/15-ц.

11.02.2019 представник ОСОБА_1 – адвокат Шевченко В.С. - подав клопотання про призначення у справі додаткової судової експертизи з визначення дійсної вартості паркану, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Клопотання було мотивоване тим, що у висновку експерта від 20.12.2018 № 6-885/17 визначено лише ринкову вартість 1 кв.м. паркану у розмірі 603,33 грн., однак не вказано загальну вартість такого паркану чи його загальну площу, що унеможливлює встановлення його дійсної вартості.

22.02.2019 на адресу Закарпатського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про призначення додаткової судової експертизи. Зазначаючи, що у висновку експерта не визначено загальну ринкову вартість всього паркану, позивач просила призначити додаткову товарознавчу експертизу та поставити перед судовим експертом питання – яка ринкова (дійсна) вартість всього майна, яке було зазначено в ухвалі Апеляційного суду Закарпатської області від 29.11.2017.

Оскільки висновок експерта №6-885/17 від 20.12.2018 був неповним лише в частині визначення вартості паркану, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25.02.2019 клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевченко В.С., задоволено частково. Призначено у справі додаткову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Тернопільському НДЕКЦ МВС України. На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1. Яка ринкова (дійсна) вартість паркану, що знаходяться за адресою

АДРЕСА_3 . З врахуванням відповіді на питання № 1 – яка ринкова (дійсна) вартість всього майна, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , та всього майна, зазначеного в ухвалі Апеляційного суду Закарпатської області від 29.11.2017?

Висновком експерта від 26.07.2019 № 6.1-277/19 (а.с. 47-57 т. 4) встановлено, що ринкова (дійсна) вартість паркану за адресою АДРЕСА_1 становитиме 18403,98 грн; з урахуванням відповіді на питання № 1 , ринкова (дійсна) вартість всього майна, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , та всього майна, зазначеного в ухвалі Апеляційного суду Закарпатської області від 29.11.2017 становитиме 553 746,07 грн (522259,76+13082,33+18403,98 = 553746.07) 

У сукупності за результатом проведення товарознавчої експертизи з оцінки товарів народного споживання та додаткової товарознавчої експертизи (висновок експерта від 20.12.2018 № 6-885/17 та висновок експерта від 26.07.2019 № 6.1-277/19) встановлено вартість наступного майна:

1.Сервіз столовий вартістю 500.00 грн;

2.Меблі з ванної кімнати: Тумбочка-шафа - 2518.00 грн;

3.Дитячі меблі «Golf» (шафа Зх-дверна, ліжко 120*200, ліжко низ, тумба при ліжкова, стіл письмовий, настройка до столу, стелаж книжний, стелаж, комод, пуф, матрас «Адмірал») - 10450.00 грн;

4.Спальня «Анжелика» (шафа 4х-дверна, ліжко 180*200, тумба приліжкова, туалетний столик, дзеркало, пуф, дзеркало напільне) - 57143.00 грн;

5.Кухня «Лариса» (в комплекті із фурнітурою, стійкою та стільницею) 40283.33 грн;

6.Крісло барне 2 од. - 4763.92 грн;

7.Холодильник Арістон - 5283.33 грн;

8.Холодильник "Indesit" "SB 185.027" - 3433.33 грн;

9.Змішувач для кухні торговельної марки «Hansa» модель «Pinto 7308-22833» - 247,93 грн;

10.Меблі в сауні: комплект ротондованих меблів, в т. ч. 2 стільці та стіл зі склом 4066.66 грн;

11.Тренажерний зал: орбітрек "HouseFit" "НВ-8106НР" 2533.33 грн;

12.Телевізор торговельної марки "Samsung" модель «LE27T51BX» 3133.33 грн;

13.Гідромасажна ванна торговельної марки "Appollo" АТ-0935В - 10481.10 грн;

14.Умивальник торгової марки "Porta" F8911 із стійкою торгової марки "Porta" L8911 - 642.48 грн;

15.Мийка торговельної марки «Schock» модель «аrсо c-150 (Foresta-19)» - 2420,25 грн;

16.Унітаз торгової марки "Porta" модель HDC278P 1415.98 грн;

17.Біде торгової марки "Porta" модель В278 - 620.66 грн;

18.Змішувач для біде торгової марки "Наша" модель «7307-3283 РINТО» 391.30 грн;

19.Душова кабіна торгової марки «АРОLLО» модель «А-0832» - 20833.00 грн;

20.Інерційний бойлер торгової марки «Tatramat» модель «VTI 150» 2627.68 грн;

21.Газовий котел торгової марки «Тегпо Мах» модель «N5V» - 2400.00 грн;

22.Дерев`яна сауна - 22166.66 грн;

23.Меблі кінозал (2 поверх): диван та 2 крісла - 21633.33 грн;

24.Техніка: dvd-програвач "LG" - 200.00 грн;

25.Велосипед торговельної марки «Ardis» модель «Каlіbег» 2 од. 4033.33 грн;

26.Варильна поверхня торгової марки "Hotpoint ariston", модель "ph941mst" - 4429.07 грн;

27.Духова шафа торгової марки «Siemens», модель «hb770560e» - 6633.33 грн;

28.Посудомиюча машина торгової марки «Siemens», модель «se66t373eu» - 3233.33 грн;

29.Витяжка торговельної марки «Cata» futura, 900 мм - 1747,17 грн;

30.Морозильна камера «Веко» - 5466.67 грн;

31.Меблі ротангові комплект (диван+крісла+ столик) - 8675.00 грн;

32.Тренажер, марки «Vasil» - 13749.50 грн;

33.Телевізор торговельної марки"Samsung" - 3466.67 грн;

34.DVD програвач торговельної марки "Thomson" модель 'DTH 160Е" - 166.33 грн;

35.Бігова доріжка "HouseFit" – 8233.33 грн;

36.Кухонний комбайн торговельної марки "Braun" модель "К700" - 2233.33 грн;

37.М`ясорубка торговельної марки "Moulinex" модель "HVF8" - 2782.67 грн;

38.Йогуртниця торговельної марки "Moulinex" модель "YG230" - 566.33 грн;

39.Фотоапарат торговельної марки "Canon" EOS модель "1000D" - 2966.67 грн;

40.Сервант - 18966,67 грн;

41.Комплект м`яких меблів зі столом - 37363.33 грн;

42.Шафа-купе – 13760,00 грн;

43.Камін – 15226,67 грн;

44.Альтанка – 38714,2 грн;

45.Ворота - 15671.40 грн;

46.Паркан – 603.33 за 1 м.кв. (довжина 30,504 м.кв.); *згідно висновку експерта від 26.07.2019 всього 18403,98 грн;

47.Стіл розкладний – 7494,00 грн;

48.Комод – 16649,33 грн;

49.Стілець (6 шт.) кухонні - 1999.40 грн;

50.Люстра між поверхами - 23300,00 грн;

51.Люстра з кімнат першого поверху мала 2 од - 1476,20 грн;

52.Люстра з кімнат першого поверху велика - 1960,00 грн;

53.Люстра кінозал 2 од - 1033,33 грн;

54.Люстра дитяча кімната - 793,33 грн;

55.Люстра дитяча кімната - 1066,67 грн;

56.Люстра кухня 2 од - 2000,00 грн;

57.Люстра тренажерний зал - 1000,00 грн;

58.Люстра спальня - 1900,00 грн;

59.Стіл із 6 стільцями (комплект) - 23092,33 грн;

Судова колегія вважає необгрунтованою позицію ОСОБА_1 про те, що її частка в рухомому майні має бути збільшена до 80% (становити 382 215,04 грн від 477 768,6 грн), а також те, що із ОСОБА_2 (крім виділеного позивачці майна), слід стягнути компенсацію вартості меншої частки. При цьому, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї (ч. 2 ст. 70 СК України).

ОСОБА_1 визнає ту обставину, що ОСОБА_2 надавав кошти для придбання меблів, техніки та для приведення будинку у стан придатний для проживання, визнавала, що саме за спільні кошти колишнього подружжя здійснювалося погашення кредиту за кредитним договором №261/04-2004 від 08.04.2004 у період із 07.10.2006 по 22.03.2012.

Таким чином, ОСОБА_1 не довела підстав, на які посилалася для відступу від засад рівності часток подружжя, зокрема те, що ОСОБА_2 не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, при цьому факт укладення правочину від 23.03.2012 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку від 06.04.2004 (на що 22.03.2012 ОСОБА_1 надала письмову згоду) не свідчить, що ОСОБА_2 приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Також ОСОБА_1 не довела, що ОСОБА_2 ухилявся від участі в утриманні дітей.

У зв`язку з цим вимога ОСОБА_1 про збільшення її частки в рухомому майні до 80%, та похідна вимога про стягнення з ОСОБА_2 компенсації вартості меншої частки – задоволенню не підлягають.

З врахуванням встановленої загальної вартості майна – 553746,07 грн - ідеальна частка кожного з подружжя становить 276873,03 грн.

З`ясувавши обсяг та вартість майна, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 слід виділити наступне рухоме майно вартістю 273563,12 гривень:

дитячі меблі «Gоlf» (шафа Зх-дверна, ліжко 120*200, ліжко низ, тумба при ліжкова, стіл письмовий, настройка до столу, стелаж книжний, стелаж, комод, пуф, матрас «Адмірал») вартістю 10450 грн;

спальню «Анжелика» (шафа 4х-дверна, ліжко 180*200, тумба приліжкова, туалетний столик, дзеркало, пуф, дзеркало напільне) вартістю 57143,00 грн;

комод вартістю 16649,33 грн.,

стіл розкладний вартістю 7494,00;

стільці кухонні 6 штук вартістю 1999,40 грн.;

крісло барне 2 штуки вартістю 4763,92 грн.;

холодильник ТМ «Арістон» вартістю 5283,33 грн.;

холодильник ТМ «Індезіт» вартістю 3433,33 грн.;

морозильна камера (шафа) ТМ «Беко» вартістю 5466,67 грн.;

меблі в сауні: комплект ротондованих меблів, в тому числі 2 стільці та стіл зі склом вартістю 4066,66 грн.;

комплект меблів із ротангового дерева (диван, крісла, столик) вартістю 8675,00 грн.

бігова доріжка ТМ " HouseFit " вартістю 8233,33 грн.

орбітрек ТМ " HouseFit " вартістю 2533,33

багатофункціональний тренажер, марки «Vasil» вартістю 13749,5

телевізор ТМ «Samsung» вартістю вартістю 3466,67

телевізор ТМ «Samsung» модель LE27T51BX вартістю 3133,33

dvd-програвач «LG» вартістю 200 грн.

сервант вартістю 18966,67 грн.

столовий набір стіл та 6 стільців (комплект) вартістю 23092,33 грн.

комплект м`яких меблів зі столом вартістю 37363,33 грн.

меблі кінозалу (2 поверх: диван та 2 крісла)        вартістю 21633,33 грн.

меблі з ванної кімнати: тумбочка-шафа вартістю 2518,00 грн.

dvd-програвач ТМ «Thomson»        вартістю 166,33 грн.

велосипеди дві одиниці «Ardis» вартістю 4033,33 грн.

сервіз столовий вартістю 500,00 грн.

кухонний комбайн ТМ «Braun» модель «К700» вартістю 2233,33 грн.

мясорубка ТМ «Moulinex» модель «HVF8» вартістю 2782,67 грн.

йогуртниця ТМ «Moulinex» модель «YG230» вартістю 566,33 грн.

фотоапарат ТМ «Canon” EOS модель «1000D» вартістю 2966,67 грн.

При цьому, з урахуванням встановленого обсягу майна та його вартості, колегія суддів вважає, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, що ОСОБА_1 не підлягає присудженню вбудовані меблі, вбудована кухонна техніка та сантехніка, а саме - кухня, вбудована техніка, умивальник та змішувач кухонний, ванна, раковина, стойка, компакт (унітаз), біде, змішувач для біде, душова кабіна, інерційний бойлер, газовий котел, дерев`яна сауна, вбудовані шафи в коридорі, вбудований камін, люстри, а також альтанка, ковані ворота та паркан. Вартість вказаної решти майна іншого з подружжя становить 280 182,95 грн. (553746.07 - 273563,12 = 280 182,95).

Оскільки розмір ідеальної частки кожного з подружжя становить 276 873,04 грн, тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 3309,91 грн різниці вартості її частки в рухомому майні (276 873,04 - 273563,12 = 3309,91 грн).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що місцевим судом неповно встановлено обставини, оскільки подружжю на праві спільної сумісної власності також належить автомобіль марки Volkswagen, моделі Jetta, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , який придбано за час шлюбу та оформлено на позивачку – судова колегія не бере до уваги виходячи з наступного.

Вказаний автомобіль не був предметом розгляду в суді першої інстанції у даній справі. Щодо цього транспортного засобу був інший спір у справі № 306/3189/14-ц (а.с. 89-91 т.2). ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимог щодо поділу цього авто у місцевому суді у даній справі не заявляли, а тому, відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України, апеляційним судом не приймаються і не розглядаються такі вимоги.

       Стосовно вимоги про стягнення половини коштів, які були сплачені зі спільних сумісних коштів подружжя в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №261/04-2004 від 08.04.2004, слід зазначити наступне.

Відмовляючи у задоволенні цієї вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що не надано жодного доказу щодо погашення кредиту.

Проте таких висновків суд дійшов без повного з?ясування відповідних обставин.

На обґрунтування вимог про стягнення половини коштів, внесених на погашення кредиту за зобов`язаннями позичальника ОСОБА_2 згідно кредитного договору №261/04-2004 від 08.04.2004, ОСОБА_1 вказувала, що погашення було зумовлено тим, що будинок, у якому проживало подружжя з дітьми, було передано ОСОБА_2 в іпотеку згідно договору іпотеки від 09.04.2004 для забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором №261/04-2004 від 08.04.2004. При цьому, погашення основної частини заборгованості здійснено за період перебування у шлюбі, а саме із 07.10.2006 по 22.03.2012, у тому числі, завдяки коштам, які надав у березні 2012 року батько позивачки у сумі 5700,00 Євро (на той час 7479 доларів США, або 59679,00 грн.), спільних коштів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а.с. 69-71 т. 4), її власних заощаджень, коштів, знятих із депозитного вкладу позивачки (а.с. 160-164 т. 2), коштів, що надавались позивачці батьками (165-181 т. 2).

Встановлено, що в суді першої інстанції представником позивача було заявлено клопотання про витребування відомостей від ПАТ КБ «Надра» щодо сум платежів за кредитним договором №261/04-2004 від 08.04.2004 за період із 07.10.2006 по 22.03.2012, однак направлений місцевим судом запит залишився без належного реагування банку (а.с. 90, 92 т. 1).

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 29.09.2016 витребувано від ПАТ «Комерційний Банк «Надра» копії кредитного договору № 261/04-2004 від 08.04.2004, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Комерційний Банк «Надра»; розрахунок погашення  ОСОБА_2 кредиту та відсотків за цим кредитним договором за період з 07.10.2006 року по 22.03.2012 (т. 2 а.с. 36-37).

На виконання цієї ухвали ПАТ КБ «Надра» повідомило, що заборгованість за кредитним договором № 261/04-2004 погашено, копій договору не збережено. Одночасно вказано, що для забезпечення кредитних зобов`язань було укладено договір іпотеки будинку у АДРЕСА_4 (а.с. 51 т. 2).

Також рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 13.03.2015 у справі № 306/2840/13-ц встановлено, що будинок у АДРЕСА_4 згідно договору іпотеки від 09.04.2004 передано ОСОБА_2 в іпотеку для забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором від 08.04.2004 №261/04-2004 укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Комерційний Банк «Надра».

Згідно довідки ПАТ КБ «Надра» від 23.10.2013 у ОСОБА_2 станом на 23.10.2013 відсутня заборгованість за кредитним договором № 261/04-2004 від 08.04.2004, оскільки кредит та відсотки погашено 22.03.2012 (а.с. 179 т. 1).

З наданого ПАТ КБ «Надра» розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 261/04-2004 від 08.04.2004 (т. 2 а.с. 52-53), а також довідки ПАТ КБ «Надра» від 30.01.2017 (т. 2 а.с. 72) слідує, що згідно кредитного договору №261/04-2004 банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 20641,00 доларів США для придбання споживчої нерухомості. З указаних письмових доказів вбачається, що ОСОБА_2 мав заборгованість на момент укладення шлюбу (07.10.2006), зокрема за тілом кредиту 18686,00 доларів США; останню сплату тіла кредиту у сумі 460,00 доларів США перед укладенням шлюбу було здійснено позичальником 05.10.2005.

Згідно довідки ПАТ КБ «Надра» від 30.01.2017 загальна сума платежів по кредиту за період із 07.10.2006 по 22.03.2012 складає 34873,85 доларів США, з яких за тілом сплачено 18686,00 доларів США, за відсотками 15994,46 доларів США та пені 193,39 доларів США (т. 2 а.с. 72).

Встановлено, що ОСОБА_1 достроково розірвала депозитний договір № 148/01 від 12.02.2007, укладений нею із ВАТ АБ «Укргазбанк» та отримала 27.03.2007 кошти в сумі 49 772,61 грн. (станом на цю дату курс гривні до долара США складав 5,05 грн) (а.с. 160-164 т. 2).

ОСОБА_2 визнає ту обставину, що у березні 2012 року на його прохання ОСОБА_1 попросила свого батька надати кошти для погашення заборгованості за кредитним договором №261/04-2004, які було надано в сумі 5700,00 євро (5700 х 10,56 = 60192 грн; 60192 : 7,98 = 7542,85 доларів США).

При цьому, згідно довідки ПАТ КБ «Надра» від 30.01.2017 заборгованість ОСОБА_2 було погашено повністю, шляхом внесення суми 7482,45 доларів США.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 не спростував належними й допустимими доказами презумпцію поширення правового режиму спільного сумісного майна на кошти, за рахунок яких здійснювалося погашення заборгованості.

Не спростовують цього також посилання ОСОБА_2 на наявність у нього достатнього особистого заробітку (2006 рік – 24585,00 грн., 2007- 245 240,45 а.с.146 т. 2, 137-144), з урахуванням наявного у нього іншого кредитного зобов`язання у ВАТ «ВТБ Банк» за кредитним договором № 30МКК від 27.12.2007 (а.с. 152, 153 - 158), а також допущеного прострочення погашення кредиту у відповідний період (2006-2007) згідно наданого ПАТ КБ «Надра» розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 261/04-2004 від 08.04.2004 (т. 2 а.с. 52-53), а також довідки ПАТ КБ «Надра» від 30.01.2017 (т. 2 а.с. 72).

За таких обставин, колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що із ОСОБА_2 на користь позивачки слід стягнути половину коштів від суми 34873,85 доларів США, що сплачена для погашення заборгованості за кредитним договором №261/04-2004 за час шлюбу у період із 07.10.2006 по 22.03.2012, що складає 17436,92 доларів США (34873,85/2 = 17436,92).

Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції, через неповне з?ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, слід змінити з підстав, передбачених передбачених п.п.1,3,4 ст. 376 ЦПК України, в частині виділеного ОСОБА_1 майна, а також в частині відмови у задоволенні її позовних вимог про стягнення половини коштів, що були сплачені зі спільних сумісних коштів подружжя в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №261/04-2004 від 08.04.2004, шляхом викладу резолютивної частини рішення у новій редакції.

Щодо судових витрат колегія зазначає наступне.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При пред`явленні позову ОСОБА_1 було сплачено 3654,00 грн. судового збору, а відтак на користь позивача з відповідача слід стягнути пропорційно задоволеним вимогам 2768,73 грн.

За подання апеляційних скарг ОСОБА_1 (а.с.182, 199 т. 1) та ОСОБА_2 (а.с. 164, 215 т. 1) сплачено кожним по 4019.40  грн судового збору, та, оскільки їх апеляційні скарги задоволено частково – такі судові витрати слід залишити за ними.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 29.11.2017 призначалась товарознавча експертиза з оцінки товарів народного споживання за клопотанням ОСОБА_12 та ОСОБА_2 , на яких покладалась оплата за проведення такої експертизи. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було сплачено по 1582,20 грн (а.с.242-243 т. 3). За проведення додаткової експертизи оплату було здійснено ОСОБА_1 в сумі 1238,16 грн (а.с. 33, 46 т. 4), тому на її користь з ОСОБА_2 слід стягнути 619,08 грн.

Керуючись ч. 4 ст. 258, 265, п.2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ст. 376, 381,382 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Свалявського районного суду від 09 листопада 2015 оку змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції.

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_1 наступне рухоме майно вартістю 273563,12 гривень:

дитячі меблі «Gоlf» (шафа Зх-дверна, ліжко 120*200, ліжко низ, тумба при ліжкова, стіл письмовий, настройка до столу, стелаж книжний, стелаж, комод, пуф, матрас «Адмірал») вартістю 10450 грн;

спальню «Анжелика» (шафа 4х-дверна, ліжко 180*200, тумба приліжкова, туалетний столик, дзеркало, пуф, дзеркало напільне) вартістю 57143,00 грн;

комод вартістю 16649,33 грн.,

стіл розкладний вартістю 7494,00;

стільці кухонні 6 штук вартістю 1999,40 грн.;

крісло барне 2 штуки вартістю 4763,92 грн.;

холодильник ТМ «Арістон» вартістю 5283,33 грн.;

холодильник ТМ «Індезіт» вартістю 3433,33 грн.;

морозильна камера (шафа) ТМ «Беко» вартістю 5466,67 грн.;

меблі в сауні: комплект ротондованих меблів, в тому числі 2 стільці та стіл зі склом        вартістю 4066,66 грн.;

комплект меблів із ротангового дерева (диван, крісла, столик) вартістю 8675,00 грн.

бігова доріжка ТМ " HouseFit " вартістю 8233,33 грн.

орбітрек ТМ " HouseFit " вартістю 2533,33

багатофункціональний тренажер, марки «Vasil» вартістю 13749,5

телевізор ТМ «Samsung» вартістю вартістю 3466,67

телевізор ТМ «Samsung» модель LE27T51BX вартістю 3133,33

dvd-програвач «LG» вартістю 200 грн.

сервант вартістю 18966,67 грн.

столовий набір стіл та 6 стільців (комплект) вартістю 23092,33 грн.

комплект м`яких меблів зі столом вартістю 37363,33 грн.

меблі кінозалу (2 поверх: диван та 2 крісла) вартістю 21633,33 грн.

меблі з ванної кімнати: тумбочка-шафа вартістю 2518,00 грн.

dvd-програвач ТМ «Thomson» вартістю 166,33 грн.

велосипеди дві одиниці «Ardis» вартістю 4033,33 грн.

сервіз столовий вартістю 500,00 грн.

кухонний комбайн ТМ «Braun» модель «К700» вартістю 2233,33 грн.

м`ясорубка ТМ «Moulinex» модель «HVF8» вартістю 2782,67 грн.

йогуртниця ТМ «Moulinex» модель «YG230» вартістю 566,33 грн.

фотоапарат ТМ «Canon” EOS модель «1000D» вартістю 2966,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1 3309,91 грн різниці вартості її частки в рухомому майні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17436,96 доларів США, сплачені в рахунок погашення кредиту за кредитним договором №261/04-2004 від 08.04.2004, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Надра».

В решті позову – відмовити.

Стягнути з  ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1 619,08 гривень за проведення додаткової судової експертизи та 2768,73 гривень у відшкодування сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 грудня 2019 року.

Головуюча                        

Судді