Справа № 754/4717/19

                                        Провадження № 2/219/2417/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року                                                                         м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                        Медінцевої Н.М.

за участю секретаря                                        Петрейко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

28 березня 2019 року за підсудністю надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС», місцезнаходження якого: 03131, м. Київ, Столичне шосе, 103 оф. 1309, до ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , про відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на те, що відповідач був прийнятий на посаду касира пункту надання фінансових послуг філії № 11 з 12 жовтня 2016 року на підставі наказу № 2123-к від 11 червня 2016 року. З відповідачем 12 жовтня 2016 року був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. На підставі наказу № 2468-к від 16 серпня 2018 року відповідач був переведений на посаду начальника ПНФП філії № 1 та відповідно з ним було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. 21 серпня 2018 року відповідач був ознайомлений з посадовою інструкцією начальника ПНФП. 14 січня 2019 року в ПНФП № 10101 філії № 1 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» було проведено ревізію наявних коштів. За результатами ревізії був складений акт від 14 січня 2019 року, в якому зафіксована нестача коштів в розмірі 22000 грн. Визнаючи свою вину у заподіянні позивачу матеріальної шкоди відповідач надав заяву від 14 січня 2019 року про відрахування з його заробітної плати грошових коштів до погашення розміру шкоди у сумі 12000 грн. З 15 січня 2019 року по лютий 2019 року із заробітної плати відповідача в якості покриття завданої матеріальної шкоди було утримано 3600 грн. на момент подання позову відповідач припинив оплачувати завдану ним позивачу матеріальну шкоду, залишок якої станом на день подання цієї заяви становить 8400 грн., у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 серпня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 10 годину 30 хвилин 29 серпня 2019 року.

Судове засідання, призначене на 10 годину 30 хвилин 29 серпня 219 року відкладене на 02 жовтня 2019 року на 14 годину 00 хвилин у зв`язку з тим, що суддя знаходилась на листі непрацездатності.

Також, судове засідання призначене на 14 годину 00 хвилин 02 жовтня 2019 року було відкладено на 13 годину 00 хвилин 17 грудня 2019 року.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином: у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України - шляхом направлення судової повістки із розпискою рекомендованим листом з повідомленням на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві. Подав на адресу суду заяву, в якій він просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач до судового засідання не з`явився за невідомою суду причиною, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - у відповідності до пункту 1 частини 7 статті 128 ЦПК України: шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий. Тому, за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (а.с.3) був прийнятий на роботу на посаду касира ПНФП філії № 11 11 жовтня 2016 року.

Згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 12 жовтня 2016 року (а.с.4) між ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , останній несе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей.

Відповідно до копії наказу № 2468-к від 16 серпня 2018 року (а.с.5) ОСОБА_1 переведено з посади старшого касира ПНФП філії № 1 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» на посаду начальника ПНФП філії № 1 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» з 21 серпня 2018 року.

Згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 21 серпня 2018 року (а.с.6) між ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , останній несе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей, що також підтверджується копією посадової інструкції начальника пункту надання фінансових послуг (а.с.7-10), в якій стоїть підпис відповідача.

З копії акту про результати інвентаризації наявних коштів від 14 січня 2019 року (а.с.11-12) вбачається, що встановлена нестача грошей на загальну суму 22000 грн., де матеріально відповідальною особою є відповідач по справі.

Згідно копії заяви відповідача від 14 січня 2019 року (а.с.13), останній просить здійснювати щомісячне відрахування із його заробітної плати в розмірі 1200 грн., до повного відшкодування нанесеної ним матеріальної шкоди в сумі 12000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Як зазначається у ч. 1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 29 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», у відповідності зі ст. 130 КЗпП (322-08) відшкодування шкоди провадиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії (бездіяльність), якими заподіяна шкода підприємству, установі, організації. Виходячи з вимог ЦПК (1501-06) суд у кожному випадку зобов`язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП (322-08) залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з`ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано порушення умов договору, укладеного між сторонами, не відшкодовано в добровільному порядку завдану шкоду, відповідачем прийнято на себе повну матеріальну відповідальність, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223,ч.2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС» до ОСОБА_1  про відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС», місцезнаходження якого: 03131, м. Київ, Столичне шосе, 103 оф. 1309, матеріальну шкоду в розмірі 8400 (вісім тисяч чотириста) грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС», місцезнаходження якого: 03131, м. Київ, Столичне шосе, 103 оф. 1309, витрати, пов`язані з розглядом справи, у вигляді судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       Суддя                                                                 Н.М.Медінцева