УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
15 березня 2010 року №2а-893/10/2370
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Новікова Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності незаконною та відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
До суду з позовною заявою від 12.03.2010р. (вхід. № 4119 від 12.03.2010р.) звернувся ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якій просять визнати незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неподання до 01.04.2003р. до Верховної Ради України проектів законів до ЦК України відповідно до п. 3 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, яким зобов’язано Кабінет Міністрів України до 1 квітня 2003 року підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України:
перелік законодавчих актів (їх окремих положень), які мають бути визнані такими, що втратили чинність, та перелік законодавчих актів, до яких слід внести зміни, у зв'язку з набранням чинності цим Кодексом;
проект закону про міжнародне приватне право та проекти інших законів, необхідність прийняття яких випливає із цього Кодексу.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилаються на не виконання відповідачем обов’язку щодо подання до 01.04.2003р. проекти законів до Верховної Ради України відповідно до ч. 2 ст. 1177 ЦК України, а тому як наслідок законодавчий орган влади їх не прийняв. На думку позивачів бездіяльність вищого органу виконавчої влади порушує інтереси скаржників та є перешкодою судового захисту інтересів позивачів відповідно до ст. 1177 ЦК України і порушенням ст.ст. 16, 321 ЦК України, ст.ст. 3,41 Конституції України, а тому позивачі просять відшкодувати моральну шкоду у сумі 28 000грн.00коп.
Крім того, у заяві від 12.03.2010р. позивачі просять звільнити їх від сплати судового збору на підставі ст.ст. 87, 88 КАС України про наявність у позивачів групи інвалідності.
З врахуванням позовних вимог та норм чинного законодавства України, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Механізм захисту конституційних гарантій людини і громадянина визначається чинним законодавством, шляхом звернення до суду з позовною заявою про поновлення порушеного права.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1ст. 2 КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (ч. 1 ст.17 КАС України) поширюється на:
спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Кодексом адміністративного судочинства України дано визначення поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч. 1ст.3 КАС України).
Як вбачається із суб’єктного складу учасників правовідносин, відповідачем зі справи є Кабінет Міністрів України (Уряд України) – вищий орган у системі органів виконавчої влади, компетенція якого визначається Конституцією України від 28.06.1996р. та Законом України «Про Кабінет Міністрів України» від 16.05.2008р. № 279-VI.
Зокрема, з врахуванням правил територіальної підсудності адміністративних справ визначених ст.19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України , міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України; адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова особа; а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
За характером спірних правовідносин, позивачі оскаржують бездіяльність відповідача у сфері нормотворчого провадження , як різновиду адміністративного провадження, що регламентує порядок підготовки і прийняття нормативно-правових актів та підзаконних нормативно-правових актів різного рівня, оскільки органи публічної адміністрації наділяються функціями як правозастосовними , так і правотворчими , з врахуванням наявності однієї із стадій даного провадження щодо його оскарження та опротестування.
Отже, за результатом розгляду матеріалів позовної заяви, суддя вважає, що дана заява не підсудна Черкаському окружному адміністративному суду, а тому підлягає поверненню позивачам.
Оскільки ч. 3 ст.19 КАС України визначає виключну територіальну підсудність зазначеної категорії справ, тому даний спір належить розглядати окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
В даному випадку позивачі оскаржують бездіяльність Кабінету Міністрів України, повноваження якого поширюються на всю територію України, щодо неприйняття нормативно-правового акту, тому даний спір повинен вирішуватися Окружним адміністративним судом м. Києва.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що позовна заява підлягає поверненню, оскільки не підсудна Черкаському окружному адміністративному суду.
Керуючись ст. 17, ч. 3 ст. 19, п. 6 ч. 3 ст. 108, ст. 160 КАС України, суддя,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності незаконною та відшкодування моральної шкоди, повернути позивачам.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки відповідно до ч.1 ст.254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи (ч.3 ст.254 КАС України).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в п’ятиденний строк заяви про апеляційне оскарження, з дня постановлення ухвали, з подальшим поданням протягом десятиденний строк апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі відповідно до ст. ст.185-187 КАС України.
Суддя Т.В.Новікова