ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2010 р. Справа № 2а-352/10/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі – Левчуку А.С.,
за участю представника позивача – Савенко Ю.Н., Сопілкової Т.І. за довіреністю; відповідача – не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у м. Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення активів ФОП ОСОБА_3 в рахунок погашення податкового боргу.
Позивач стверджував, що станом на 08 жовтня 2009 р. відповідач має податковий борг в сумі 1 814 грн. 16 коп.
Приймаючи до уваги, що відповідач не перерахував кошти до бюджету, позивач просив стягнути 1 814 грн. 16 коп. за рахунок активів платника податків.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з’явився, свого представника не направив.
Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
ФОП ОСОБА_3 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності 06 березня 1997 р. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Згідно даним довідки ДПІ у м. Черкаси № 1238/17-228 від 16.07.1999 р., відповідач взятий на облік як платник податків 24.09.1996 р.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.
Спеціальним законом який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом – Закон № 168/97-ВР).
Відповідно до статті другої цього Закону платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.
Згідно пункту 9.2. статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № НОМЕР_2 отримано відповідачем 13 жовтня 1997 р. (індивідуальний податковий № НОМЕР_1 ).
Пункт 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає з вітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.
Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
Законом який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом – «Закон № 2181-III»).
Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України
Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість із самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання 20.02.2008 р., 19.03.2008 р., 21.04.2008 р., 20.05.2008 р., 20.06.2008 р., 21.07.2008 р., 20.08.2008 р., 22.09.2008 р., 21.10.2008 р., 21.11.2008 р., 23.12.2008 р., 26.01.2009 р., 25.02.2009 р., 19.03.2009 р., 22.04.2009 р., 20.05.2009 р., 19.06.2009 р. відповідно за січень 2008 р., лютий 2008 р., березень 2008 р., квітень 2008 р., травень 2008 р., червень 2008 р., липень 2008 р., серпень 2008 р., вересень 2008 р., жовтень 2008 р., листопад 2008 р., грудень 2008 р., січень 2009 р., лютий 2009 р., березень 2009 р., квітень 2009 р., травень 2009 р. в загальному розмірі 2 303 грн.
За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Згідно актів перевірки: № 6197/17-111 від 28.05.2009 р. та № 7601/17-111 від 31.07.2009 р. відповідачем не своєчасно подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2008 р. та не подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2009 р. Актом перевірки № 7129/17-111 від 12.11.2008 р. встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість.
Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Згідно з підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних актів перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0044351701/0 від 12.11.2008 р.; № 0044361701/0 від 12.11.2008 р.; № 0049621701/0 від 28.05.2009 р.; № 0066971701/0 від 04.08.2009 р., якими визначено зобов’язання відповідача щодо сплати штрафів в загальній сумі 536 грн. 82 коп.
Названі податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, відповідно 26.11.2008 р., 06.06.2009 р. та 08.08.2009 р., про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.
За даними облікової картки платника, станом на 31.12.2008 р. відповідачем в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість сплачено 972 грн. 96 коп., також станом на 03.03.2008 р. за ним обліковувалась переплата в сумі 55 грн. 60 коп., що враховано позивачем при розрахунку суми позову.
Відповідно до підпункту 17.3. статті 17 Закону № 2181-III сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Статтею 16 Закону № 2181-III визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
При частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо.
Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III, за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня в сумі 13 грн. 94 коп.
При сплаті відповідачем коштів в рахунок погашення податкового боргу, 11 грн. 04 коп. направлено на погашення пені за несвоєчасну сплату.
З урахуванням вищевикладеного недоїмка ФОП ОСОБА_3 складає 1 814 грн. 16 коп.
Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.
Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.
Пункт 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-III у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду активів відповідача в рахунок погашення податкового боргу 1 814 грн. 16 коп., та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем – суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути активи фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1 814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) грн. 16 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 24 березня 2010 р.
Суддя І.О.Лічевецький