ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 лютого 2010 року                                                                                     Справа № 2а-5545/09/2370

12 год. 30 хв.                                                                                                                              м. Черкаси

   Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Новікової Т.В.,

при секретарі – Комишній О.М.,

за відсутності позивача та за участю представника відповідача – Пугач Л.М. (за дов. Теруправління Головдержавтоінспекції на  автомобільному транспорті в Черкаській області та дов. Головної державної інспекції  на  автомобільному транспорті), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 до  Територіального  управління Головної державної інспекції на  автомобільному транспорті в Черкаській області та Головної державної інспекції на  автомобільному транспорті про  визнання  незаконними дії,  визнання не чинним наказу №24 від 17.02.2009р. та  зобов’язання  вчинити дії, -  

ВСТАНОВИВ:

      Позивач звернувся до суду з позовною заявою від 23.11.2009р. до Територіального  управління Головної державної інспекції на  автомобільному транспорті в Черкаській області та Головної державної інспекції на  автомобільному транспорті про  визнання  незаконними дії  службових осіб ОСОБА_3 і  ОСОБА_4 щодо скасування акту № 21/1 від 12.02.2009р. про неможливість ліцензіата забезпечити виконання  Ліцензійних умов та визнання  не чинним наказу № 24 від 17.02.2009р.  в  частині анулювання ліцензії СПД ФО ОСОБА_2; зобов’язати відповідача внести відповідний запис до ліцензійного реєстру про поновлення ліцензії НОМЕР_4 від 18.04.2007р. В обґрунтування позовних  вимог, позивач  з посиланням на вимоги законів України «Про автомобільний транспорт» від  0 5.04.2001 р. № 2344-III,  «Про  основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007р., «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000р. №1775-ІІІ  та на Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004р. № 1190,  вважає оспорюваний наказ відповідача протиправним щодо не повідомлення позивача належним чином про застосування  найсуворішої  міри  у  вигляді  анулювання ліцензії, що  суперечить принципам ліцензування.

     Позивач до  зали судового  засідання  не з’явився та заявив клопотання  від 21.01.2010р.  про розгляд справи  за  його відсутності,  а  також просив  суд  розгляд справи здійснювати  виключно  за  участю представника   позивача – ОСОБА_6. Однак, представник  позивача до  зали  судового засідання  не з’явився ні  25.01.2010р., ні 04.02.2010р., хоча був  належним  чином повідомлений про  дату  і  час проведення  судового розгляду  справи.

    Представник  відповідачів  з позовом  не  погодився та надав до  суду  заперечення  проти  адміністративного позову від 23.12.2009р., в якому  вказав  на   порушення  позивачем Ліцензійних  умов (відсутність передрейсового та післярейсового медичного  огляду водія  зафіксованого  в  журналі медичного працівника (п.4.1.11); не проведення щозмінних технічних оглядів транспортного засобу (п.4.1.14) та збереження автомобіля у  приватному домоволодінні (п.4.1.1), що  є  порушенням вимог  законодавства про автомобільний  транспорт.

    Розглянувши подані  позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд  зазначає  наступне.

    Суб’єкт  підприємницької діяльності – фізична  особа ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1), зареєстрований Корсунь-Шевченківською районною державною адміністрацією Черкаської області 13.02.2004р. відповідно до свідоцтва про державну  реєстрацію від 13.02.2004р. № НОМЕР_5, ідентифікаційний  код НОМЕР_1, займається  господарською діяльністю у сфері  надання  послуг по перевезенню пасажирів та їх багажу  на  таксі, відповідно до ліцензії НОМЕР_4 від 18.04.2007р., виданої Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України  зі  строком дії  на  період з  18.04.2007р. по 17.04.2012р. та  договору № 45 від 01.12.2008р., укладеного між базовим автопідприємством ВАТ «Корсунь-Шевченківський АТП – 17144» та підприємцем ОСОБА_2 на строк з 01.12.2008р. по 31.12.2009р. з щомісячною платою за  надання  послуг у розмірі  150грн.00коп.

     Відповідно до  наказу Головавтотрансінспекції від 03.12.2008р. № 250 про затвердження  плану перевірок додержання Ліцензійних умов на І квартал 2009р., а  саме, з 10.02.2009р. до 23.02.2009р.  відповідачем заплановано проведення перевірки додержання СПД ФО ОСОБА_2 Ліцензійних умов  при здійсненні  господарської діяльності щодо внутрішніх перевезень пасажирів та  їх  багажу на таксі, про що  було  попереджено  позивача  листом від 26.12.2008р. № 24/2-12-599.

     Наказом ТУ ГАТІ в Черкаській області від 11.02.2009р. № 32 створено комісію   за  участю службових  осіб  відділу ліцензування територіального управління Головавтоінспекції  в  особі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо  проведення  планової  перевірки СПД ФО ОСОБА_2, з видачею посвідчення № 32 на проведення перевірки ліцензіата за період з 18.04.2007р. до 12.02.2009р.  з терміном дії з  11.02.2009р. по 12.02.2009р.

     Згідно акту перевірки № 21 від 12.02.2009р. додержання ліцензіатом Ліцензійних  умов  та акту про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов № 21/1 від 12.02.2009р. (а.с. 36), зафіксовано виявлені порушення  позивачем, а саме:

      не забезпечено проведення щозмінного перед рейсового, після рейсового медичного огляду водія (Гусак С.І.);

       не здійснювалися записи в журналі медичного працівника за весь період підприємницької  діяльності;

       не дотримані умови договору № 45  від 01.12.2008р. в частині проведення щозмінних технічних оглядів автомобіля DAEWOO FSO LANOS д.н. НОМЕР_3 перед виїздом на лінію, що підтверджується відсутністю відміток в журналах обліку проведення передрейсових технічних оглядів автомобіля за весь період  діяльності;

      у позивача відсутні графіки планування проведення ТО-1, ТО-2 та листи обліку виконання технічного огляду поточних ремонтів;

     зберігання транспортного засобу DAEWOO FSO LANOS д.н. НОМЕР_3 у приватному домоволодінні ліцензіата за адресою: АДРЕСА_1, що є порушенням вимог Закону України «Про автомобільний  транспорт»  від  0 5.04.2001 р. № 2344-III.

     На  підставі ст.ст. 20, 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та  за  результатом  розгляду матеріалів перевірки додержання ліцензіатами Ліцензійних умов і пропозицій  викладених  у Протокольному рішенні від 17.02.2009р. № 6, відповідачем  прийнято наказ № 24 від 17.02.2009р. (додаток  № 1) про анулювання ліцензії позивача, про що  повідомлено  листами від 19.02.2009р. № 24/2-12-662 (а.с. 8,10, 43).

     Не погоджуючись з винесеними  рішеннями  відповідача, позивач звернувся до  суду  про  визнання  недійсним  та  скасувати  наказу  в  частині  анулювання ліцензії позивача.

     Причиною  виникнення  спору  стало  порушення позивачем законодавства  з питань  додержання ліцензійних  умов в господарській діяльності при  наданні  послуг під час здійснення  внутрішніх перевезень  пасажирів  і вантажів автомобільним транспортом   на таксі.

     За  зазначених обставин  та   з  врахуванням  наданих  до  матеріалів справи  доказів, суд  дійшов  висновку  про відсутність підстав  для  задоволення  позову  з  огляду  на  наступне.

     Спеціальним законом, який  визначає засади організації та  діяльності автомобільного транспорту  регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень є  Закон України «Про  автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344 (далі – Закон № 2344-ІІІ).

   Закон  України  «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000р. №1775-ІІІ визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

    Особливості організації праці та контролю за роботою водіїв транспортних засобів визначені ст.18 Закону №2344-ІІІ, якою зобов’язано автомобільних працівників: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду,  забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

      Зі змісту  позовної  заяви  вбачається, що позивач  посилається на відсутність належного повідомлення  відповідачем  в десятиденний термін про  проведення перевірки господарської діяльності  позивача, що є  порушенням  вимог законодавства.

     Спростовуючи  позовні  вимоги, представник  відповідача зазначив, що  Територіальним  управлінням  Головної державної інспекції на  автомобільному транспорті у Черкаській області було повідомлено  СПД ФО ОСОБА_2  про проведення планової перевірки 10.02.2009р. об 11год 00хв . з питань додержання позивачем Ліцензійних  умов здійснення  господарської діяльності з внутрішніх перевезень пасажирів та їх багажу на таксі (лист від 26.12.2008р. №24/2-12-599, отриманий позивачем 31.12.2008р . (а.с.29).

      Порушення  позивачем  вимог законодавства про  автомобільний транспорт та Ліцензійних  умов (п.4.1.5, п. 4.1.11, п. 4.1.12, п. 4.1.14, п. 4.1.15, п. 4.1.18) при  внутрішніх  перевезенях пасажирів та їх  багажу  на  таксі здійснювалося  за  використанням орендованої  матеріально- технічної бази згідно  договору № 45 від 01.12.2008р. Зазначені  порушення  викладені  в  акті перевірки № 21 від 12.02.2009р. та акті  перевірки № 21/1 від 12.02.2009р., які  позивач  відмовився  підписувати та  надати  зауваження  до актів  перевірки ( лист від 12.02.2009р. №24/2-12-661/1, отриманий  позивачем 16.02.2009р.  (а.с.39).

      Суд звертає  увагу, що  нормами Закону України від 05.04.2001 р. № 2344-III визначено  особливості  ліцензування  на автомобільному транспорті, які  полягають  у сприянні  та визначенні початкових і поточних умов надання послуг щодо перевезення  пасажирів і вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів. Підтвердження відповідності перевізника вимогам ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування шляхом перевірки перевізника за місцем його розташування.

     Статтею 29 Закону України  № 2344-III від 05.04.2001 р. визначені основні засади діяльності автомобільного перевізника та автомобільного самозайнятого перевізника, якими передбачено що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах .      

      Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. № 877-V (ст. 12) встановлена  відповідальність для  суб'єкта господарювання за  невиконання приписів, розпоряджень   або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), що тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

     Відповідно до статей 5, 7, 20 та 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постанов Кабінету Міністрів України, які затверджують відповідні критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року N 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування", а також Ліцензійних умов (далі - Ліцензійні умови), розроблені Методичні рекомендаціі щодо розроблення та затвердження органами ліцензування Порядків контролю за додержанням Ліцензійних умов, як   регуляторних актів,  щодо провадження певного виду господарської діяльності, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 27.11.2009 р. № 198.

      Законом України № 2344-III (ч.2 ст. 30) визначено, що автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов'язаний: забезпечувати дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт; забезпечувати контроль технічного та санітарного стану автобусів чи таксі перед початком роботи;  забезпечувати проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів.

      Автоперевізник зобов’язаний забезпечити проведення перевірки технічного стану, технічного обслуговування та ремонт транспортних засобів відповідно  до  вимог Закону №2344-III та  інструкцій заводів-виробників дорожніх транспортних засобів, відповідно до Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого  наказом Міністерства транспорту та зв’язку України  від 30.03.1998р. № 102.

    Отже, як вбачається з матеріалів справи за  порушення  позивачем  вимог законодавства  на  автомобільному транспорті  відповідачем Головавтотрансінспекцією винесено наказ «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій та усунення порушень додержання ліцензійних умов» № 24 від 17.02.2009р.  в  частині анулювання ліцензії серії НОМЕР_4 від 18.04.2007р.,  а  також  Протокольним рішенням Ліцензійної комісії  Головавтотрансінспекції анульована ліцензія серії НОМЕР_4 від 18.04.2007р. за  порушення ліцензійних умов.  

     Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

     Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому суд вважає їх такими, що не підлягають  до задоволення.    

     На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 04.02.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

     Судові витрати розподіляються згідно ст. 94 КАС України.

     Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ст.ст. 158-159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

        У задоволенні   адміністративного   позову  відмовити  повністю.

        Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

     Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Якщо  постанову було  проголошено за відсутності особи, яка  бере участь у справі  - з дня отримання нею копії постанови та наступного  подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про  апеляційне оскарження, з подачею її копії  відповідно до  кількості осіб, які беруть  участь  у  справі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

       Повний текст постанови виготовлений 26.02.2010 року

Суддя                                                                                                        Т.В. Новікова