Справа № 2а-192/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«16» березня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Самойлюк Г.П.
При секретарі: Ботвінцеві Г.А.
За участю сторін:
Від позивача представник: Сапожнікова Н.М. (по довіреності)
Від відповідача представник: Павлюк Л.М. (по довіреності)
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Малого приватного підприємства «Таймир» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 6240 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 475,49 грн. , -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Малого приватного підприємства «Таймир», в якому позивач зазначив, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік відповідачем не виконано нормативу по створенню кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, виходячи із розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників за 2008р., через що до нього застосовано суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6 240 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 475, 49 грн.
У судовому засіданні представник ООВ ФСЗІ посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та пояснив, що з моменту реєстрації МПП «Таймир» не було створено жодного робочого місця для інвалідів, оскільки відповідач не знав про існування Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та, на думку відповідача, ООВ ФСЗІ порушило вимоги Закону України «Про порядок офіційного оприлюднення законів України», а саме ст. ст. 6 і 10 і не ознайомило МПП «Таймир» з необхідністю створити одне робоче місце для інваліда та вимогами ст. ст. 17 і 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», п. п. 6 і 7 Розділу 4 «Положення про Фонд соціального захисту інвалідів», які вимагають сприяти створенню робочих місць для інвалідів та виділяти для цього кошти зі свого рахунку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.
11 лютого 2009 року Мале приватне підприємство «Таймир» надало до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів «З віт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік», згідно якого вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу Малого приватного підприємства «Таймир» за 2008 рік склала 10 осіб. У відповідності з Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, складає 4 % від середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за 2008 р., тобто МПП «Таймир» у 2008 р., мало створити 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів ( а.с. 9-10).
На підставі даних « З віту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік» Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було складено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2008 рік у розмірі 6 240 грн., яку відповідач повинен був сплатити у строк до 15 квітня 2009 року на рахунок Державного казначейства в Одеській області (а.с.8).
Станом на 25.12.2009 року відповідач, крім адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів у розмірі 6 240 грн., у зв’язку з їх несплатою у термін, встановлений законодавством, повинен сплатити й пеню, яка нарахована виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. З урахуванням того, що відсоток ставки НБУ на 25.12.2009 року становить 10,25, сума пені за 254 днів (з 15.04.2009 року по 25.12.2009 року) складає 475, 49 грн. Таким чином загальна сума, яка підлягає стягненню складає 6 715, 49 грн.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1. Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою КМУ № 1434 від 26.09.2002 року, Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.
Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до п. 3 Положення є контроль за виконанням підприємствами, установами і організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі-підприємства), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановленого Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Частиною 1 ст. 18. Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Пунктом 4 Положення “Про Фонд соціального захисту інвалідів ”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1434 від 26 вересня 2002 р., передбачено, що Фонд, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого законодавством, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Пунктом 9 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Про зайнятість та працевлаштування інвалідів роботодавець повідомляє територіальне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – відділення Фонду) шляхом подання не пізніше 1 березня, наступного після звітного періоду статистичної звітності передбаченої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10 лютого 2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу МПП «Таймир» за 2008 рік склала 10 осіб. (а.с. 9-10).
П. 4 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” встановлено зобов'язання підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності щомісяця подавати місцевим центрам зайнятості за їх місцезнаходженням адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до п.4 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 70 від 31 січня 2007 р., інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 року затверджена та погодженна з Держкомстатом України форма звітності № 3-ПН “Звіт про наявність вакансій” (місячна). Зазначена форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що не виконав свій обов’язок по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у зв’язку з тим, що не знав про існування Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та стверджував, що, на його думку, ООВ ФСЗІ порушило вимоги Закону України «Про порядок офіційного оприлюднення законів України, інших нормативно-правових актів Верховної ради України, Президента України, Кабінету міністрів України та набрання ними чинності», а саме: порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів України, як вважає відповідач, встановлено ст. 6 вищезазначеного Закону, згідно якої нормативно-правові акти оприлюднюються шляхом їх офіційного опублікування; доведення до відома суб’єктів, на яких вони поширюються; оголошення по радіо та телебаченню.
Відповідач, заперечуючи проти позову, наполягав на тому, що згідно ст. 10 вищезазначеного Закону акти офіційно оприлюднюються шляхом надсилання відповідним державним органом та органом місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність, у зв’язку з чим, ООВ ФСЗІ після отримання інформації з Одеського обласного управління статистики про те, що МПП «Таймир» має у своєму штаті 8 чи більше працівників повинно було надіслати до відповідача вимогу по створенню робочого місця для інвалідів та тим самим ознайомити відповідача з вимогами Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Однак, суд не приймає твердження відповідача стосовно вищенаведеного, оскільки порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності встановлено Указом Президента України № 503/97 від 10.06.1997 року зі змінами та доповненнями, згідно якого закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями в яких здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України є: "Офіційний вісник України"; газета "Урядовий кур'єр"; газета «Голос України»; «Відомості Верховної ради України»; інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України». Нормативно-правові акти можуть бути опубліковані в інших друкованих виданнях лише після їх офіційного оприлюднення.
Нормативно-правові акти, опубліковані в інших друкованих виданнях, мають інформаційний характер і не можуть бути використані для офіційного застосування.
Громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов’язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної ради України, акти Президента України Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав.
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» був офіційно оприлюднений в газеті «Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР)» 1991, N 21, ст.252, окрім того, вищезазначеними нормативними актами не передбачено обов’язку державних органів, а саме ФСЗІ доводити до відома підприємств та роз’яснювати зміст законів.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем на протязі 2008 року не надавались звіти до міського центру зайнятості, не надсилались відповідні листи і до ООВ ФСЗІ, що не заперечується відповідачем та підтверджується листом Іллічівського міського центру зайнятості № 185/24//03 від 01.03.2010 р., з якого вбачається, що МПП «Таймир» інформацію щодо можливості працевлаштування осіб з обмеженою працездатністю та наявності вільних робочих місць, на яких може використовуватися праця інвалідів, у 2008 році до центру зайнятості не надавало ( а.с.41).
Судом встановлено, що будь-яких заходів по створенню робочих місць для інвалідів відповідачем не проводилось.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
У зв’язку з невиконанням нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів на підставі даних « З віту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік» Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було складено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2008 рік № 03-1/4036 від 02.03.2009 року у розмірі 6 240 грн., яку відповідач повинен був сплатити у строк до 15 квітня 2009 року на рахунок Державного казначейства в Одеській області (а.с.8). Зазначений розрахунок було відправлено простою кореспонденцією МПП «Таймир», що підтверджується копією з реєстру вихідної кореспонденції ( а.с. 40).
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
На час розгляду справи відповідач суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів у розмірі 6 240 грн. та пені в розмірі 475, 49 грн. за порушення встановлених термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в добровільному порядку не сплатив.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд вважає, що ООВ ФСЗІ доведено суду правомірність застосування адміністративно-господарських санкцій та в судовому засіданні відповідач не зміг довести правомірності його дій по невиконанню нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів з посиланням на відповідні докази. Відтак, заперечуючи проти позову, відповідач не довів належними засобами доказування неправомірність застосування адміністративно-господарських санкцій.
Таким чином, враховуючи наведене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано норматив створення робочих місць для інвалідів, не вжито передбачених чинним законодавством заходів по створенню робочих місць для інвалідів, а тому дії позивача по застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій є правомірними та обґрунтованими, в зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Малого приватного підприємства «Таймир» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 6240 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 475,49 грн., - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Малого приватного підприємства «Таймир» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок Державного казначейства суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 6 240 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 475, 49 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею «22» березня 2010 року.
Суддя: Г.П. Самойлюк