Судове рішення #8392560

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 року                                                                           Справа № 2а-739/10/2370

10 год. 50 хв.                                                                                                                  м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі – Руденко Ю.В.,

за участю:

прокурора – Кондри Г.О. (за посвідченням),

представника позивача – Брітана Ю.Д. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Монастирищенського району Черкаської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Ліана-СП-Плюс» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

       Прокурор Монастирищенського району Черкаської області звернувся до суду в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області з адміністративним позовом до ТОВ «Ліана-СП-Плюс»  про стягнення за рахунок активів податкового боргу по земельному податку в сумі 5785 грн. 09 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач  зазначає, що відповідач, відповідно до Законів України «Про плату за землю» та «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зобов’язаний вчасно та в повному обсязі сплачувати земельний податок. Відповідач свій обов’язок не виконував належним чином, внаслідок чого утворився податковий борг по земельному податку в сумі 5785 грн. 09 коп.

Прокурор та представник позивача уточнені позовні вимоги, згідно заяви від 25.03.2010 року, підтримали, позов просили задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (витяг станом на 22.01.2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліана – СП - Плюс» згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, зареєстроване як юридична особа  30.12.2004 року.

Відповідно до довідки № 619 від 21.03.2005 року відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби 10.03.2005 року за № 465/7.

Позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування", відповідно до якої відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідач є платником земельного податку, як власник земельних ділянок згідно державних актів № 12152 від 28.03.1996 року та № 315 від 24.12.1999 року та на момент розгляду адміністративної справи у відповідача існує податковий борг перед бюджетом по земельному податку в сумі 5785 грн. 09 коп., у тому числі недоїмка в сумі 5779 грн. 29 коп. та 5 грн. 80 коп. пені.

  20.01.2009 року до ДПІ у  Монастирищенському районі від відповідача надійшов податковий розрахунок земельного податку № 189, згідно якого відповідачем самостійно визначено податкове зобов’язання по сплаті земельного податку в 2009 році в розмірі 2345 грн. 24 коп., щомісяця.

Згідно облікової картки платника станом на 22.02.2010 року, судом встановлено, що відповідачем не сплачено в повному обсязі земельний податок в 2009 році в сумі 5779 грн. 29 коп. (частково за жовтень 2009 року та за  період з листопада по грудень 2009 року повністю).

Заборгованість по пені в сумі 5 грн. 80 коп. по земельному податку виникла внаслідок нарахування пені на основну суму недоїмки за кожен день прострочення її сплати згідно ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача, узгоджена, проте не сплачена та складає   5785 грн. 09 коп. (5779 грн. 29 коп. + 5 грн. 80 коп.).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/119 від 02.12.2009 року та другу податкову вимогу № 2/2 від 11.01.2010 року.

Перша податкова вимога, згідно поштового повідомлення № 6726, була вручена відповідачу 16.12.2009 року, друга податкова вимога відповідно до корінця була вручена відповідачу 11.01.2010 року.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. 

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Разом з тим, суд зазначає, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну  податкову службу  в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ,  організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими  фондами,  за  рахунок  їх  майна.

Відповідно  до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на  яких ґрунтуються її вимоги та  заперечення, крім  випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Інших доказів сторони суду не надали та не назвали.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, ч. 2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів з товариства з обмеженою відповідальністю «Ліана-СП-Плюс» (19100, Черкаська область, Монастирищенський район, м. Монастирище, вул. Чапаєва, 34, ідентифікаційний код 33143802) до бюджету через державну податкову інспекцію в Монастирищенському районі Черкаської області (19100, Черкаська область, Монастирищенський район, м. Монастирище, вул. Леніна, 103, ідентифікаційний код 34275465)   податковий борг в сумі 5785 (п’ять тисяч сімсот вісімдесят п’ять) грн. 09 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                                                 С.О. Кульчицький


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація